French
DeutschПолтавка (Краматорський район) — Вікіпедія
| село Полтавка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Краматорський район | ||
| Тер. громада | Іллінівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA14120050130090059  | ||
| Облікова картка | Полтавка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | початок ХХ століття | ||
| Населення | 454 | ||
| Територія | 3,941 км² | ||
| Густота населення | 115,2 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 85172 | ||
| Телефонний код | +380 6272 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°26′16″ пн. ш. 37°28′2″ сх. д. / 48.43778° пн. ш. 37.46722° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 125 м | ||
| Водойми | р. Полтавка | ||
| Відстань до обласного центру | 63,6 км | ||
| Найближча залізнична станція | Костянтинівка | ||
| Відстань до залізничної станції | 26,3 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 85143, Донецька область, Краматорський район, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, 42 | ||
| Сільський голова | Маринич Володимир Олександрович | ||
| Карта | |||
  Полтавка | |||
 Полтавка | |||
| Мапа | |||
 | |||
| | |||
Полта́вка — село Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області, України.
Відстань до райцентру становить близько 35 км і проходить автошляхом Т 0504.
Відстань до центру громади — 28 км та 30 км до залізничної станції Костянтинівка.
Селом протікає річка Полтавка, притока Казенного Торця.
Виникнення села датують початком XX століття.
В довіднику німецьких населених пунктів в Сантуринівській волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії значиться хутір Полтавка. Проте рік залишається невідомий.[1]
Згідно Мапі Грінера від 1908 року в долині річки Полтавки не нанесено жодного населеного пункту. А на мапі Артемівської округи від 1928 з'являється безліч хуторів.
Згідно з адміністративно-територіальним поділом Ново-Економічного району у 1926—1932 роках на місці сучасного села Полтавка було два хутори — Миколаївська Полтавка № 1 та Миколаївська Полтавка № 2, що входили до Русин-Ярської сільради разом такими населеними пунктами: х-р Русин Яр, Артель «Нацмен» (Чепчиковатий), х-р Видного, х-р Геєвська Полтавка, х-р Бродівська Полтавка, х-р Надія, х-р Попів Яр, х-р Розівська Полтавка.
Постановою Сталінського облвиконкому про перейменування населених пунктів від 2 червня 1945 року були затверджені рішення по Костянтинівському сільському району:
- Хутір Полтавка № 1 Русин-Ярської сільради перейменувати на хутір Полтава (без №).
- Хутір Полтавка № 2, Русин-Ярської сільради перейменувати в хутір Пархоменко.
Полтавська сільрада була утворена на базі Русин-Ярської сільради, центр якої був в Полтавці, 30 травня 1958 року.[2]
Полтавській сільській Раді були підпорядковані населені пункти: Борисівка, Гірське, Нова Полтавка, Попів Яр, Русин Яр, Смирново, Стара Полтавка.
В селі знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Димитрова, за яким закріплено 5142 га сільськогосподарських угідь в тому числі й 3924 га орних земель. Господарство спеціалізувалося на виробництві м'яса.
У селі була організована неповна середня школа на 13 вчителів та 188 учнів. Відкриті:
- будинок культури на 300 місць;
- бібліотека з фондом 9 тисяч книг;
- амбулаторія на 15 медпрацівників, з яких два лікаря;
- також аптека, крамниця та поштове відділення.[3]
В Полтавці розташовано підприємство ТОВ «Сади Донбасу», яке спеціалізується на вирощуванні:
- зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур;
- винограду;
- зерняткових і кісточкових фруктів;
- ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників.[4]
До повномасштабної війни на збір врожаю завжди залучалися на сезонні роботи 150—200 працівників з Торецька, Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Мирнограду.
Завжди була потреба в працівниках для збору черешні.[5]
Біля села також розташовано Бирюцький кар'єр Дружківського ПРАТ «Веско», яке спеціалізується на видобуванні піску, гравію, глин та каоліну.[6]
За даними перепису 2001 року населення села становило 454 особи, із них 87,21 % зазначили рідною мову українську, 11,63 % — російську та 1,16 % — вірменську мову[7].
У селі працював Миколо-Полтавський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів Костянтинівської районної ради Донецької області.[8]
- ↑ В.Ф. Дизендорф (2006). НЕМЕЦКИЕ НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ В РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ (російська) . Москва: ISBN 5-93227-001-2. с. 68.
- ↑ Государственный архив Донецкой области (2001). ИСТОРИЯ АДМИНИСТРАТИВНО -ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО ДЕЛЕНИЯ ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ 1919 - 2000 гг. Донецьк: Издательство Донеччина. с. 97, 132, 157.
- ↑ Полтавка, Константиновский район - Донецкая область. web.archive.org. 14 липня 2011. Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ ТОВ САДИ ДОНБАСУ, ЄДРПОУ 30736395. tripoli.land. Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ Сидоренко, Вячеслав. ТОВ «Сади Донбасу» пропонує «солодку» роботу | Слов`янські відомості. slavinfo.dn.ua (укр.). Процитовано 7 лютого 2025.
- ↑ ВЕСКО — Код ЄДРПОУ 00282049. youcontrol.com.ua. Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Миколо - Полтавський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів Костянтинівської районної ради Донецької області. Всеосвіта (укр.). Процитовано 6 лютого 2025.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
 | Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |