Основний бойовий танк — Вікіпедія

Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2023) (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення[en])

Основний бойовий танк, ОБТ (англ. main battle tank, MBT) — танк багатоцільового призначення, що суміщає високу вогневу потужність, захист і рухливість. В цьому типі танків поєднується рухливість і пристосованість до масового виробництва середніх танків з високим рівнем захисту і вогневою потужністю важких танків.

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018)

Після Другої світової війни з накопиченням досвіду і новими конструкторськими розробками різниця між важким танком та середнім почала дуже швидко зменшуватись. Практично в 60-х роках попередній поділ втратив сенс. Відбувається перехід до другого післявоєнного покоління танків, при якому зникає важкий і середній танки замінюються на основний бойовий танк.

Ці танки стають основою збройних сил більшості технічно-розвинутих країн світу.

Існує доволі різноманітний арсенал методів для обґрунтування оперативних вимог до спроможностей бойових танків майбутнього. Серед них, наприклад, оригінальним став проект, започаткований TARDEC (США) щодо ідентифікації критичних вимог до основного бойового танку НАТО (Main Battle Tank, MBT), здатного протистояти загрозам на європейському театрі бойових дій.^[1]

Після розпаду СРСР 1991 року на території України залишився один із чотирьох основних виробників радянських танків — Завод імені Малишева, котрий за часів СРСР виготовляв Т-54, Т-64 і Т-80УД, а також Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ), яке ці танки розробило. Брак фінансування та залежність від російських деталей призвели до занепаду виробництва.^[2] Після розпаду СРСР Україна успадкувала близько 9000 танків, частину з яких визнали застарілими, після чого продали, утилізували або відправили на зберігання.^[3]

За допомогою часткової локалізації виробництва ХЗТМ зміг розробити й поставити до Пакистану з 1997 до 1999 року 320 танків Т-80УД, з яких 175 були виготовленими з нуля.^[2] На основі Т-80УД було розроблено вже український танк Т-84, але їх було виготовлено невеликою серією. На основі нього 2009 року створили сучасний основний бойовий танк «Оплот-М», які постачали на експорт до Таїланду в кількості 49 одиниць, але в українському використанні було лише кілька танків.

Основним типом танків Сил оборони України був Т-64БВ. Після початку війни на сході України 2014 року Україна почала модифікувати Т-64, повертати в стрій танки Т-72Б, Т-72АВ та доводити старі Т-72 до рівня Т-72АМТ і Т-80БВ. Також українська промисловість виготовляла серійні модифікації БМ «Булат», Т-64БМ2.^[3]

Після початку війни на сході Україна значно модернізувала наявні танки. Загальна чисельність танків складала на лютий 2021 року до 800—900 танків, що було найбільшим танковим парком у Європі. Це переважно Т-64 та Т-72, модернізовані та не модернізовані. Основна модель — Т-64БВ (близько 600 танків). Сучасніші Т-80 складали незначну частину, а сучасні українські Т-84 «Оплот» наявні в зовсім незначній кількості — близько 10. В Україні регулярно озвучувалися обіцянки закуповувати для армії найновіший БМ «Оплот», але їхня вартість (150 млн гривень) в 3-4 рази перевищувала вартість модернізації старих танків. За оцінкою оглядачів і фахівців, було доцільніше модернізувати наявні танки до рівня Т-64БВ зр. 2017, Т-72АМТ та Т-80БВ, ніж випускати БМ «Оплот».^[4]

Під час російського вторгнення з 2022 року Сили оборони захопили сотні російських танків, а також отримали в рамках МТД від союзників сотні як старих радянських танків, так і сучасних західних M1 Abrams, Leopard 2, Challenger 2 тощо.

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018)

Основні бойові танки відіграли важливу роль у російсько-українській війні, що розпочалась у 2014 році. Зокрема, в період з 2014 по 2018-й рік до Збройних Сил України на комплектацію додатково сформованих танкових підрозділів, включаючи танкову бригаду Корпусу резерву, було додатково поставлено понад 500 танків. Танкові роти у бригадах Десантно-штурмових військ ЗС України почали формувати у 2015 році (тоді — Високомобільні десантні війська), їх озброєння тривало до 2017 року^[5].

З початком повномасштабного Російського вторгнення в Україну, танки почали відігравати важливу роль у наступах та оборонах населених пунктів та міст. На сьогоднішній день 11.01.23 більше 1800(?) танків знищено з кожної сторони^{[джерело?]}. На сьогоднішній день^[коли?] Збройні Сили України захопили більше 750 танків ворога (це майже весь танковий кулак України до повномасштабного вторгнення) які становлять ±15 % відсотків від дієздатної танкової армії РФ. Захоплено танки таких моделей як:Т-64БВ,Т-64Б, Т-80 різних модифікацій, Т-90^{[джерело?]}.

Від початку повномасштабного російського вторгнення з лютого 2022 року тактика застосування танків російськими загарбниками зазнавала істотних змін. Якщо на початку батальйонні-тактичні групи застосовували бронетанкові роти для прориву української оборони та виходу на оперативну глибину, то після великих втрат застосування танків звелось до трьох основних сценаріїв^[6]:

• доповнення артилерії, ведення ураження цілей непрямим наведенням,
• вогнева підтримка піхоти з відстані від 2 км. Тут особливе значення мають кращі оптичні прилади та бронезахист. Повернуті в стрій Т-55 та Т-62 виконують роль, по суті, бойових машин піхоти але з потужнішим озброєнням та захистом.
• вогневі нальоти на позиції Сил Оборони України, особливо під час ротацій.

Російські військові також почали застосовувати спеціальні покриття та вносити зміни у вихлопну систему для зменшення інфрачервоної сигнатури танків, застосовувати їх рано у сутінках, коли температура корпусу мало відрізняється від температури навколишнього середовища, тощо. Деякі з цих заходів виявились ефективними проти ПТРК з інфрачервоним наведенням^[6].

Системи динамічного захисту виявились доволі ефективними. А танкові битви (танки проти танків) — вкрай нечастими^[6].

Тактико-технічні характеристики сучасних основних бойових танків ${\displaystyle M}$ Бойова маса (загальна вага танка в бойовому стані) в тоннах ${\displaystyle V}$ Максимальна швидкість (по шосе) в кілометрах на годину ${\displaystyle L}$ Довжина (загальна довжина танка з гарматою вперед) в міліметрах ${\displaystyle L_{k}}$ Запас ходу по шосе (без встановлення додаткових баків) в кілометрах ${\displaystyle L^{w}}$ Ширина (від гусениці до гусениці, без бортових екранів) в міліметрах ${\displaystyle B}$ Кількість пострілів з основної гармати ${\displaystyle H}$ Висота (по даху башти) в міліметрах ${\displaystyle C}$ Калібр основної гармати в міліметрах ${\displaystyle W}$ Потужність силової установки (двигуна) танка в кінській силі На озброєнні Рік прийняття на озброєння першої моделі ${\displaystyle N}$ Питома потужність (відношення потужності ${\displaystyle W}$ до маси ${\displaystyle M}$ танка) Активний захист Відсутність чи наявність систем активного захисту (APS) ${\displaystyle E}$ Екіпаж танка (чоловік) Динамічний захист Відсутність чи наявність систем динамічного захисту (ERA, NxRA, SLERA) п Порівняння ТТХ сучасних основних бойових танків Список можна сортувати. Натисніть назву колонки яку потрібно відсортувати. Клацніть знову, щоб змінити порядок сортування. Оновіть сторінку щоб відновити до початкового виду. Танк ${\displaystyle M}$ ${\displaystyle L}$ ${\displaystyle L^{w}}$ ${\displaystyle H}$ ${\displaystyle W}$ ${\displaystyle N}$ ${\displaystyle E}$ ${\displaystyle V}$ ${\displaystyle L_{k}}$ ${\displaystyle B}$ ${\displaystyle C}$ На озброєнні Динамічний захист Активний захист Джерела БМ «Оплот»  Україна 51 9720 3400 2285 1200 24,7 3 70 400 46 125 2009 «Дуплет» «Варта» 12 Т-84У «Оплот»  Україна 48 9664 3775 2215 1200 26,08 3 65 450 40 125 2000 «Ніж» «Варта» 1 2 Т-90С  Росія 46,5 9530 3370 2280 1000 21,5 3 60 450 42 125 2005 так «Штора-1» 1 2 М-95 Degman  Хорватія 44,5 10140 3590 2200 1000 22,47 3 70 450 42 125 1996 так так 1 2 3 Leopard 2A6M  Німеччина 62,5 10970 3030 2640 1500 24,0 4 68 500 42 120 2004 так «MUSS» 1 2 Merkava Mark IV  Ізраїль 65 9040 3720 2660 1500 23,0 4 64 500 48 120 2003 «LAHAT» «Trophy» 1 2 Abrams M1A2SEP  США 63 9830 3650 2370 1500 23,8 4 68 426 48 120 2000 «ARAT» «AN/VLQ-6 MCD» 1 2 3 РТ-91А  Польща 45,3 9670 3600 2200 1000 21,8 3 60 480 42 125 2010 «ERAWA» «OBRA-3» 1 2 3 4 Leclerc  Франція 54,5 9870 3710 2530 1500 27,52 3 72 500 40 120 1992 так н/д 1 2 Challenger 2  Велика Британія 62,5 11500 3500 2490 1200 19,2 4 56 450 52 120 2002 так н/д 1 2 K1А1 (тип 88)  Південна Корея 53,1 9710 3600 2250 1200 22 4 65 500 32 120 2000 н/д ні 1 2 3 тип 99А2  КНР 58 11000 3400 2250 1500 27,8 3 65 450 32 125 2000 FY-4 JD-3 1 2 Arjun Mk.1  Індія 57,6 10638 3864 2320 1400 23,9 4 70 450 39 120 2011 ні ні 12 C1 Ariete  Італія 54 9670 3420 2510 1247 23 4 65 550 42 120 1995 ні так 1 2 Al-Khalid  Пакистан 48 10070 3500 2400 1200 26 3 72 500 39 125 2001 так «Варта» 1 2 Тип 10 Японія 44 9485 3240 2300 1200 27 3 70 н\д н\д 120 2010 н\д н\д 1 2 Zulfiqar  Іран 36 7000 3600 2400 780 21,7 3 70 450 н\д 125 1996 ні ні 1

• Класифікація танків
• Список основних бойових танків за поколіннями

• И. В. Цебрюк. Сравнительный анализ плотности компоновки отечественных и зарубежных танков разработки 50-х – 60-х годов ХХ в // Системи озброєння і військова техніка. — 2015. — Вип. 43. — С. 152-154. — ISSN 2518-1580.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Основний бойовий танк

• Основний бойовий танк. Понятійно - історичні аспекти, досвід застосування, перспективи (рос.)
• Alan K. Russell: Moderne Kampfpanzer. Waffen und Gerät Band 3, Motorbuch Verlag, ISBN 3-613-01792-X.
• Lamontagne, J.G. Pierre (2003). Are the Days of the Main Battle Tank Over?. North York, Ontario: Canadian Forces College. (PDF)

Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2017)