Александер Ціклер — Вікіпедія

Ф
Александер Ціклер
Александер Ціклер
Александер Ціклер
Особисті дані
Народження 28 лютого 1974(1974-02-28) (50 років)
  Бад-Зальцунген, НДР
Зріст 188 см
Вага 89 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1980–1992 НДР «Динамо» (Дрезден)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1993 Німеччина «Динамо» (Дрезден) 18 (3)
1993–2005 Німеччина «Баварія» 214 (51)
2005–2010 Австрія «Ред Булл» 137 (56)
2010–2011 Австрія ЛАСК (Лінц) 15 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993–1996 Німеччина Німеччина U-21 17 (7)
1998–2002 Німеччина Німеччина 12 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Александер Ціклер (нім. Alexander Zickler, нар. 28 лютого 1974, Бад-Зальцунген) — німецький футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Баварію», разом з якою став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, володарем Кубка УЄФА та Міжконтинентального кубка, а також семиразовим чемпіоном Німеччини, чотириразовим володарем Кубка Німеччини та п'ятиразовим володарем Кубка німецької ліги. Крім того виступав на батьківщині за «Динамо» (Дрезден), а в Австрії за «Ред Булл» та ЛАСК (Лінц), вигравши з зальцбурцями три чемпіонати Австрії, а також двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату і одного разу — футболістом року в Австрії. Крім того провів 12 матчів за національну збірну Німеччини, проте на великих турнірах участі не брав.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Динамо»

[ред. | ред. код]

Народився 28 лютого 1974 року в місті Бад-Зальцунген, НДР. Вихованець футбольної школи клубу «Динамо» (Дрезден). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1992 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон у Бундеслізі, взявши участь у 18 матчах чемпіонату і допоміг команді зберегти прописку в еліті.

«Баварія»

[ред. | ред. код]

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Баварії», до складу якого приєднався у липні 1993 року за 1 187 300 євро. У першому сезоні 1993/94 Ціклер здебільшого виходив на заміну, але з наступного року став гравцем основного складу і допоміг баварцям здобути сім німецьких чемпіонств, чотири німецькі кубка, а також п'ять кубків ліги Німеччини. Також у сезоні 1995/96 Ціклер з командою став переможцем Кубка УЄФА (вісім ігор і дві гольові передачі під час кампанії), а у сезоні 2000/01 — Ліги чемпіонів, зігравши в тому числі і у фіналі проти «Валенсії», де вийшов на заміну на 100 хвилині замість Джоване Елбера і успішно реалізував свій післяматчевий пенальті, допомігши своїй команді святкувати перемогу у турнірі. В кінці того ж року виграв з командою і Міжконтинентальний кубок, проте на поле в тому одноматчевому турнірі не вийшов.

Александер Ціклер під час виступів за «Ред Булл». 4 жовтня 2009 року.

Під час свого перебування в Бундеслізі, він встановив рекорд забитих голів з виходів на заміну, забивши 18 разів у 102 матчах з лавки. Тим не менш, його кар'єрі часто перешкоджали травми і хвороби: в 2002 році Ціклер переніс операцію з видалення пухлини з його правої гомілкової кістки, яка змусила його пропустити ЧС-2002, рік потому він знову був госпіталізований з проблемами на раніше оперованій нозі, а ще незабаром в гравця з'явились проблеми і з другою гомілкою, через що гравець повноцінно відновився лише за кілька днів до початку сезону 2003/04.

Незадовго до свого повернення в першу команду, Ціклер зламав гомілку втретє, після чого два сезони змушений був грати за «Баварію II» в Регіоналлізі[1][2]. У цей час, більшість критиків припустили, що його кар'єра підійшла до кінця.

Австрія

[ред. | ред. код]

У червні 2005 року Ціклер разом з партнером по команді Томасом Лінке підписав контракт з клубом «Ред Булл» з австрійської Бундесліги[3]. У своєму першому сезоні він допоміг клубу зайняти друге місце у чемпіонаті, забивши дев'ять голів у 31 матчі.

У сезоні 2006/07 футболіст покращив свої результати і 30 листопада 2006 року був визнаний футболістом року австрійської Бундесліги[4], а сезон завершив з 22 голами, ставши найкращим бомбардиром турніру і допоміг команді виграти національний чемпіонат. У сезоні 2007/08 Ціклер з 16 голами знову став найкращим бомбардиром австрійського чемпіонату, проте надалі результативність німецького форварда впала — 5 і 4 голи у наступних двох сезонах відповідно, хоча і став в кожному з них чемпіоном Австрії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у австрійському клубі ЛАСК (Лінц)[5], за який виступав протягом сезону 2010/11 років, але не зміг врятувати команду від вильоту з Бундесліги.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 1993–1996 років залучався до складу молодіжної збірної Німеччини. На молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах, забив 7 голів.

18 листопада 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини, вийшовши на заміну замість Маріо Баслера в товариській грі проти збірної Нідерландів (1:1). 16 серпня 2000 року Александер забив свої єдині голи за «бундестім», зробивши дубль у товариській грі проти збірної Іспанії в Ганновері (4:1). Свій останній матч за збірну провів 11 жовтня 2002 року, зігравши в товариському матчі проти збірної Боснії і Герцеговини.

Всього протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 12 матчів, забивши 2 голи.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Баварія»: 1994, 1997, 1999, 2000, 2001, 2003, 2005
«Баварія»: 1998, 2000, 2003, 2005
«Баварія»: 1997, 1998, 1999, 2000, 2004
«Ред Булл»: 2007, 2009, 2010
«Баварія»: 1996
«Баварія»: 2001
«Баварія»: 2001

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zickler suffers another setback. UEFA. 29 липня 2003. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2009.
  2. Zickler due a lucky break. UEFA. 15 лютого 2005. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 31 січня 2009.
  3. Forwards flock to Salzburg. UEFA. 7 червня 2005. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 31 січня 2009.
  4. Zickler honoured in Austria. UEFA. 30 листопада 2006. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 31 січня 2009.
  5. Ageless Zickler swaps Salzburg for LASK. UEFA. 3 червня 2010. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 27 липня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]