Олівець — Вікіпедія

Олівець
Зображення
З матеріалу деревина і графіт
Першовідкривач або винахідник Ніколя Жак Конте
Схематична ілюстрація
Перша письмова згадка 1688
Код MCN 9609.10.00
CMNS: Олівець у Вікісховищі
Олівці
Простий олівець
Кольорові олівці
Кольорові олівці

Оліве́ць — це інструмент для писання, малювання чи креслення, писальна частина якого складається з глини із наповнювачем (у простих олівцях — графітом), покритої дерев'яною оболонкою. Існують також механічні олівці — у металевій чи пластиковій оболонці, споряджені висувальним механізмом.

Українська назва олівець походить з пол. ołówek, утвореного від ołów («оливо», «свинець»)[1].

Розрізняють такі типи олівців:

У минулому випускався особливий вид графітних олівців — копіювальні (зазвичай звані «хімічними»). В стрижень такого олівця додавали водорозчинні барвники (еозин, родамін або аурамін). Такі олівці використовували для отримання відбитків документів. Для цього до креслення, виконаного копіювальним олівцем притискали вологий папір, на якому лишався дзеркальний відбиток креслення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 181. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

[ред. | ред. код]