Онищук Володимир Володимирович — Вікіпедія

Володимир Володимирович Онищук
Країна Україна Україна
Народження 21 липня 1991(1991-07-21) (33 роки)
Івано-Франківськ, Україна
Титул Гросмейстер (2012)
Рейтинг ФІДЕ 2610 (№ 145 у рейтингу ФІДЕ у вересні 2024 року)
Піковий
рейтинг
2669 — 71-е місце (травень 2015 року)[1]

Володимир Володимирович Онищук (нар. 21 липня 1991(19910721), Івано-Франківськ) — український шахіст, міжнародний гросмейстер (2012).
Чемпіон України зі швидких шахів та бліцу 2015 року.
У складі збірної України чемпіон Європи 2021 року, срібний призер 2019 року.

Його рейтинг станом на вересень 2024 року — 2610 (145-те місце у світі, 8-ме в Україні).

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Займатися шахами почав 1998 року в івано-франківському ДЮСШ № 3 під керівництвом Ігоря Кобилянського[2].

Володимир Онищук неодноразово представляв Україну на чемпіонатах світу та Європи серед юніорів у різних вікових категоріях, здобувши три нагороди, зокрема — золото чемпіонату Європи 2001 року (до 10 років)[3], срібло чемпіонату Європи 2003 року (до 12 років)[4] та срібло чемпіонату світу 2006 року (до 16 років).

Переможець Всесвітньої дитячої шахової Олімпіади у складі збірної України (Агра, 2006).[5]

У 2006 році посів 1 місце на меморіалі В.Набокова, що проходив у Києві.

У 2011 році розділив 2 місце на турнірі «Меморіал Михайла Чигоріна» (Санкт-Петербург).

У березні 2015 року Онищук розділив 1-2 місця (за додатковими показниками — 2 місце) на турнірі «Cappelle-la-Grande 2015». Його результат 7½ очок з 9 можливих (+7-1=1), турнірний перфоманс — 2840 очок.[6].[7]

У квітні 2015 року з результатом 8 очок з 9 можливих (+8-1=0) переміг на 33-у міжнародному турнірі, що проходив у м.Мец. Його турнірний перфоманс склав 2844 очки.[8]

Завдяки вдалим виступам на початку 2015 року, Володимир Онищук, в оновленому рейтингу ФІДЕ за травень 2015 року, зумів піднятися в сотню найсильніших шахістів світу (71 місце) та десятку найсильніших шахістів України (7 місце).

У червні 2015 року у Львові Володимир Онищук з результатом 9 очок з 11 можливих (+8-1=2) став переможцем чемпіонату України зі швидких шахів[9] та з результатом 11 з 11 можливих очок (+11-0=0) переможцем чемпіонату України з бліцу.[10] Там же, у півфіналі чемпіонату України з класичних шахів, набравши 5½ очок з 9 можливих (+4-3=2) посів лише 46 місце, та не зумів кваліфікуватися у фінальну частину чемпіонату України.[11]

У серпні 2015 року набравши 6 очок з 9 можливих (+4-1=4) посів 19 місце на турнірі, що проходив в Абу-Дабі.[12]

У жовтні 2015 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Берліні, посів:
 — 7 місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 10 з 15 очок (+8-3=4)[13],
 — 32 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 12½ з 21 очка (+10-6=5).[14]

Наприкінці жовтня 2015 року, здобувши перемогу з рахунком 3-2 над латвійцем Ігорем Коваленком, Володимир став переможцем 19-го міжнародного шахового турніру «Corsican Circuit», що проходив на о.Корсика (Франція). На шляху до фіналу Онищук також переміг Хоу Іфань, Мартина Кравціва та Лорана Фрессіне.[15]

У грудні 2015 року з результатом 6 очок з 9 можливих (+4-1=4) посів 12 місце на опен-турнірі «Al-Ain Classic», що проходив в Ель-Айні (ОАЕ).[16].

У грудні 2017 року посів друге місце у чемпіонаті України 2017 року, що проходив у Житомирі. Його результат 8 з 11 очок (+5-0=6)[17].

У січні 2019 року з результатом 10½ з 11 очок (+10-0=1) Онищук став переможцем турніру зі швидких шахів «28-й Меморіал Пауля Кереса»[18][19].

У жовтні-листопаді 2019 року Володимир Онищук вдало дебютував за збірну збірної України на командному чемпіонаті Європи, що проходив у Батумі, ставши срібним призером. Крім того, набравши 6 з 8 можливих очок (+5-1=2), Володимир показав другий результат серед шахістів, які виступали на четвертій шахівниці[20][21].

У січні 2020 року посів 3-тє місце на турнірі зі швидких шахів «Меморіал Пауля Кереса», його результат — 8½ очок з 11 можливих (+8-2=1)[22].

Результати виступів у чемпіонатах України

[ред. | ред. код]
Рік Місто Турнір + = Результат Місце
2005 Рівне 74-й чемпіонат України 0 1 1 ½ з 2 1/16
2006 Полтава 75-й чемпіонат України 1 1 0 1 з 2 1/16
2007 Харків 76-й чемпіонат України 3 2 4 5 з 9 10
2017 Житомир 86-й чемпіонат України 5 0 6 8 з 11 Silver
2020 Омельник 89-й чемпіонат України 4 3 2 5 з 9 13
2021 Харків 90-й чемпіонат України 3 4 2 4 з 9 5

Статистика виступів у складі збірної України

[ред. | ред. код]

Володимир Онищук зіграв у чотирьох турнірах за збірну України. Володимир переможець командного чемпіонату Європи 2021 року, срібний призер 2019 року. Також в його активі срібна та бронзова індивідуальні нагороди.

Загалом у складі збірної України Володимир Онищук зіграв 32 партії, у яких набрав 21½ очка (+15=13-4), що становить 67,2 % від числа можливих очок.

Рік Турнір Місто Збірна Шахівниця Рейтинг + = Результат % очок Турнірний
рейтинг
Командне
місце
Особисте
місце
2019 чемпіонат Європи Батумі Україна резерв 2616 5 2 1 6 з 8 75,0 2670 Silver Silver
2021 чемпіонат Європи Чатеж-об-Саві Україна резерв 2622 0 7 0 3½ з 7 50,0 2566 Gold 8
2022 шахова олімпіада Ченнай Україна резерв 2612 6 2 1 7 з 9 77,8 2642 29 Bronze
2024 шахова олімпіада Будапешт Україна резерв 2610 4 2 2 5 з 8 62,5 2581 16 5

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[23]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дані на сайті ФІДЕ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.
  2. Володимир Онищук має секрет, як перемагати Хоу Іфань. «Фіrtka». Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  3. Jugend-Europameisterschaft U10 Burschen (2001)
  4. European Youth Chamiponship Boys - U12 (2003)
  5. 5th World Youth U16 Chess Olympiad: Ağrı 2006. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  6. Cappelle-la-Grande: Chao b Li siegt im Endspurt[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Cappelle-la-Grande 2015. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  8. Vladimir Onischuk wins Metz Open 2015. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  9. Ukraine Men's Championship (rapid) — 2015
  10. Ukraine Men's Championship (blitz) — 2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 30 червня 2015.
  11. http://chess-results.com/tnr179403.aspx?lan=12&art=1&rd=9&wi=821. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 9 вересня 2015.
  12. 22nd Abu Dhabi Int. Chess Festival Masters Tournament. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
  13. FIDE World Rapid Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
  14. FIDE World Blitz Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
  15. Végeredménnyel — Oniscsuk Vladimir Corsika bajnoka — 19th Corsican Circuit 2015 Bastia FRA 17.10.2015- 21.10.2015
  16. Al Ain Classic 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
  17. Юлія Осьмак та Петро Голубка — нові чемпіони України. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 4 лютого 2019.
  18. 28.kiirturniir «Meenutades Paul Kerest». Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 13 січня 2020.
  19. XXVIII rahvusvahelise kiirmaleturniiri «Meenutades Paul Kerest» võitis suurmeister Vladimir Onischuk Ukrainast!. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  20. Чоловіча збірна України з шахів стала срібним призером командного ЧЄ. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  21. 22th European Team Chess Championship: Batumi 2019. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  22. XXIX rahvusvaheline kiirmaleturniir «MEENUTADES PAUL KEREST». Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  23. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]