Операція «Іскра» — Вікіпедія

Операція «Іскра»
Блокада Ленінграда
Карта бойових дій під час операції «Іскра»
59°54′00″ пн. ш. 31°04′03″ сх. д. / 59.9° пн. ш. 31.0675° сх. д. / 59.9; 31.0675
Дата: 12–30 січня 1943 Місце: південне узбережжя Ладозького озера, Ленінградська область Результат: перемога радянських військ, частковий прорив блокади Ленінграда
Сторони
СРСР	Третій Рейх
Командувачі
Мерецков К. П. Говоров Л. О.	Георг фон Кюхлер Георг Ліндеман
Військові формування
Ленінградський фронт 67-ма і 13-та повітряна армії Волховський фронт 2-га ударна армія, частина сил 8-ї армії і 14-та повітряна армія	частина сил 18-ї армії
Військові сили
302 800 о/с близько 4900 гармат і мінометів, понад 600 танків і 809 літаків	60 000 о/с 700 гармат і мінометів, близько 50 танків і САУ, 200 літаків
Втрати
безповоротні — 33 940 осіб (загиблих та зниклих безвісти), санітарні — 81 142, загалом — 115 082[1][2]	3 467 загиблих, 2 073 зниклих безвісти, 13 401 поранених, 18 941 загалом[3] за іншими даними: 26 557 (загальні втрати)[4] 12 000 загиблих, поранених ?[2]

Операція «Іскра» (12 — 30 січня 1943) — кодове найменування наступальної операції радянських військ з прориву блокади Ленінграда. План передбачав одночасними зустрічними ударами військ Ленінградського фронту з заходу і Волховського зі сходу в напрямку на Синявино і Робітниче селище № 5 у взаємодії з Балтійським флотом розгромити угруповання противника південніше Ладозького озера, ліквідувати шліссельбурзько-синявінський виступ і тим самим забезпечити сухопутне сполучення Ленінграда з країною.

12 січня 1943 з'єднання 67-ї армії Ленінградського фронту (командувач генерал-лейтенант Л. О. Говоров), 2-ї ударної і частини сил 8-ї армії Волховського фронту (командувач генерал армії К. П. Мерецков) за наказом Ставки ВГК розпочали реалізацію операції «Іскра».

18 січня 1943 року війська фронту з'єдналися в районах Робітничих селищ № 5 і № 1.

В ході наступу війська Ленінградського і Волховського фронтів прорвали блокаду Ленінграда німецькими військами, створивши між Ладозьким озером та лінією фронту коридор, завширшки 8-11 км, що дозволив відновити сухопутні комунікації міста з країною. Південне узбережжя Ладозького озера було очищене від противника. Попри те, що подальший наступ радянських військ розвитку не отримав, операція по прориву блокади мала важливе стратегічне значення і стала переломним моментом в битві за Ленінград.

• Операція «Айсштосс»
• Операція «Полярна Зірка»
• Контрудар під Старою Руссою
• Дем'янська операція (1942)
• Дем'янська операція (1943)
• Мгинська операція
• Битви та операції німецько-радянської війни

• Исаев А. В. Когда внезапности уже не было. История ВОВ, которую мы не знали. — М.: Яуза, Эксмо, 2006.
• Бешанов В. В. Ленинградская оборона. — М.: ООО «Издательство АСТ», Мн.: Харвест, 2005.
• Гланц Девід. Битва за Ленинград. 1941—1945. — М.: АСТ: Астрель, 2008.
• Девід Гланц. Блокада Ленинграда 1941—1944 гг. — М.: «Центрполиграф», 2009.
• Шигин Г. А. Битва за Ленинград: крупные операции, «белые пятна», потери./Под редакцией Н. Л. Волковского. — СПб.: ООО "Издательство «Полигон», 2004.

• Музей-заповедник «Прорыв блокады Ленинграда»
• Операция «Искра» прорыв блокады Ленинграда (12 — 30.01.1943)
• Операция «Искра» ГОУ лицей № 590
• Блокада Ленинграда в документах рассекреченных архивов. — М: ACT; СПб.: Полигон. 2005.
• Операция «Искра» по прорыву блокады Ленинграда 12 — 30 января 1943 г.

• Борщев С. Н. От Невы до Эльбы. — Л.: Лениздат, 1973.
• Жуков Г. К. Воспоминания и размышления. В 2 т. — М.: Олма-Пресс, 2002.
• Лукницкий П. Н. Ленинград действует… Фронтовой дневник. / 2-е издание. — М.: Советский писатель, 1971.
• Мерецков К. А. На службе народу. — М.: Политиздат, 1968.
• Федюнинский И. И. Поднятые по тревоге. — М.: Воениздат, 1961.

• Прорыв блокады Ленинграда / Операция «Искра»

Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.