Останній з могікан (роман) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Останній з могікан (значення).
«Останній з могікан»
АвторДжеймс Фенімор Купер[2]
Назва мовою оригіналуThe Last of the Mohicans
Моваанглійська
СеріяПенталогія про Шкіряну Панчоху
Жанрісторичний роман
пригодницький роман
МісцеСША
Виданолютий 1824
Попередній твірПіонери
У «Гутенберзі»940
Перекладач(і)Юліян Редько (1924)
Микола Іванов (1938)
Ростислав Доценко (1969)
Ірина Муращик (2001)
Анастасія Марченко (2010[1]

«Оста́нній з могіка́н» (англ. The Last of the Mohicans) — історичний роман американського письменника Джеймса Фенімора Купера, опублікований в 1826 році. Друга книга в пенталогії про Шкіряну Панчоху (як за датою публікації, так і за хронологією епопеї), в якій Купер оповідає про життя на американському фронтирі і одним з перших зображує своєрідність духовного світу і звичаїв північноамериканських індіанців.

Події, змальовані у романі, відбуваються в 1757 році, під час Франко-індіанської війни (Семирічної війни), коли Франція і Велика Британія боролися за контроль над північноамериканськими колоніями. Під час цієї війни французи закликали союзницькі індіанські племена до боротьби з численнішими британськими колоністами.

Головного героя роману — Ункаса — Купер назвав на честь реального Ункаса[en] (1588—1683), вождя-сахема племені мохеган[en] (не плутати з могіканами), який був союзником англійців у 17 столітті в Коннектикуті.

Герої

[ред. | ред. код]
  • Чингачгук — останній вождь індіанського племені могікан; провідник для подорожуючих сестер Мунро і батько Ункаса.[3]
  • Ункас — син Чингачгука і останній з могікан (останній чистокровний могіканин).[4]
  • Натті Бампо / Соколине Око — «американський герой» і провідник сестер Мунро, прийомний син Чингачгука. Також відомий серед індіанців і французів як «Довгий Карабін» через свою довгу гвинтівку і навички стрільби.
  • Кора Мунро — темноволоса дочка полковника Мунро. Її мати, з якою Мунро одружився у Вест-Індії, була мулаткою[5].
  • Еліс Мунро — молодша сестра Кори, дочка Еліс Грем, яка була коханням Мунро, коли він був молодий.
  • Магуа — лідер гуронів і головний лиходій в романі, вигнаний зі свого племені за пияцтво. Також відомий як «Хитра Лисиця».

Екранізації

[ред. | ред. код]

За романом було знято близько 20 повнометражних фільмів, серіалів та мультфільмів[6][7].

Рік Країни Назва українською Оригінальна назва Режисери
1909 США Шкіряна Панчоха Leather Stocking Девід Ворк Гріффіт
1911 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Едвін Танхаусер
1920 Веймарська республіка Шкіряна Панчоха Lederstrumpf Артур Веллін
1920 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Кларенс Браун, Морес Турнер
1932 США Останній з могікан (серіал) The Last of the Mohicans Форд Біб, Вільям Рівз Ізон
1936 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Джордж Б. Сейтц
1947 США Останній з червоношкірих The Last of the Redmen Джордж Шерман
1948 США Повернення могікан The Return of the Mohicans Серіал 1932 року, ущільнений у повнометражний фільм
1950 США Стежка ірокезів The Iroquois Trail Філ Карлсон
1957 Канада Соколине Око та останній з могікан (серіал) Hawkeye and the Last of the Mohicans Сем Ньюфілд, Сідні Салков
1965 Іспанія, Італія Осінь могікан L'ultimo dei Mohicani / Uncas, el fin de una raza Матео Кано
1965 ФРН, Італія, Іспанія Останній з могікан Der Letzte Mohikaner / La Valle delle ombre rosse Гаральд Райнль
1969 Румунія, НДР Останній з могікан Ultimul mohican Жан Древіль, П'єр Гаспар-Юі, Серджіу Ніколаеску
1969 ФРН Останній з могікан Der letzte Mohikaner Жан Древіль, П'єр Гаспар-Юі
1971 Велика Британія Останній з могікан The Last of the Mohicans Девід Мелоні
1977 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Джеймс Л. Конвей
1977 Австралія Останній з могікан (мультфільм) The Last of the Mohicans Кріс Каддінгтон
1987 Австралія Останній з могікан (мультфільм) The Last of the Mohicans
1992 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Майкл Манн

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Купер Джеймс. Соколине око. Оповіданнє з часів племінних боротьб в Америці. Переклав[8] «Крукове крило» [Юліян Редько][9]. – Станиславів: Друк. Данкевича, 1924. – 57 с. – (Бібліотека «Українського пласту», Ч. 1.)
  • Джеймс Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Микола Іванов. Харків: Дитвидав. 1938. ? стор.
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Микола Іванов, Світлана Торба. Київ: Знання. 2017. 367 с. ISBN 978-617-07-0425-2 (серія "Класна література")
  • Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ростислав Доценко. Київ: Веселка. 1969. 509 с.
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ростислав Доценко, Ілона Клочкова. Київ: Країна Мрій. 2015. 432 с. ISBN 978-617-538-391-9 (серія "Всеволод Нестайко радить прочитати")
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ростислав Доценко, Ілона Клочкова. Київ: KM Books. 2018. 416 с. ISBN 978-617-7535-11-8 (серія "КМ Класика")
  • Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ірина Муращик. Київ: Дніпро. 2001. ? с. ISBN ?
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ірина Муращик. Львів: ВД "Панорама". 2002. 304 с. ISBN 966-8084-12-8 (Серія "Класика")
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Пер. з англійської: Ірина Муращик. Тернопіль: НК-Богдан; Київ: Веселка. 2004. 304 с. ISBN 966-692-461-7 (НК-Богдан), ISBN 966-01-0337-9 (Веселка) (серія "Світовид")[10]
  • Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з російської: Анастасія Марченко. Харків: КСД. 2010. 238 с. ISBN 978-966-14-0884-4(серія "Бібліотека пригод")

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ прим.: переклад з російськомовної адампації Андрія Клімова
  2. ↑ Єврейська національна й університетська бібліотека — 1892.
  3. ↑ William A. Starna. Cooper's Indians: A Critique // James Fenimore Cooper Society Website. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 2 лютого 2011.
  4. ↑ «Ункас буде останнім чистокровним могіканом, оскільки не залишилось чистокровної жінки індіанського племені могікан, яка б могла вийти за нього заміж.» // Guide to The Last of the Mohicans [Архівовано 2011-10-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Urdang, p. 875
  6. ↑ Edward Harris. Cooper on Film. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 23 грудня 2016.
  7. ↑ Hischak T. American Literature on Stage and Screen: 525 Works and Their Adaptations / Thomas S. Hischak., 2012. — 308 с.
  8. ↑ За свідченням онуки перекладача Христини Назаркевич (м. Львів), перекладено з польського видання (ймовірно «Sokole Oko, czyli przyjaciel Delawarów», 1830).
  9. ↑ Див. Морозова І. Українське книговидання у Станиславові 1920 – 1930-х рр.: тематика, видавничі серії, жанри / І. Морозова // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника . – 2016. – № 8. – С. 46-47.
  10. ↑ Купер Д. Ф. Останній з могікан / Д. Ф. Купер ; пер. І. Муращик. — Т. : Навчальна книга — Богдан ; К. : Веселка, 2004.

Посилання

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Останній_з_могікан_(роман)&oldid=41403365