Остапенко Олександр Петрович — Вікіпедія

Остапенко Олександр Петрович
Народився1854
Зіньків, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Діяльністьлікар
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна

Остапенко Олександр Петрович (1854, місто Зіньків Полтавської губернії — після 1912) — ветеринар, медик, громадський діяч.


Життєпис

[ред. | ред. код]

Дисертації — «Запліднення у світі тварин», «Озон по відношенню до організму тварин» (1876); автор інших наукових праць з ветеринарії, перекладав із французької посібники по ветеринарії. У Харківському ветеринарному інституті отримав спеціальність лікаря-ветеринара з відзнакою, потім — приват-доцент, магістр ветеринарних наук, доцент інституту, екстраординарний і ординарний професор, заслужений професор. Читав курс акушерства. Засновник кафедри паталогічної анатомії[1] та мікробіології[2].

Директор Харківського ветеринарного інституту (1904—1909)[2]. Із 1892 року, за пропозицією Харківського міського правління, — завідувач ветеринарної частини боєнь.

Після закінчення курсу на медичному факультеті Харківського університету здобув спеціальність лікаря (повітовий лікар). Тричі був обраний гласним Харківської міської думи, голова і член багатьох підготовчих і виконавчих комісій.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Барановський Д. 165 років стабільності // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. — Х.: РВВ ХДЗВА, 2016. — Випуск 32, Ч.1, «Сільськогосподарські науки». — С. 12
  2. а б Над минулим, теперішнім та майбутнім має владу людина. calameo.com. Процитовано 26 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Полтава: Типо-литография преемников Дохмана, 1912. — С. 140—141.