Островський Олександр Олександрович — Вікіпедія

Островський Олександр Олександрович
Загальна інформація
Народження14 липня 1964(1964-07-14)
Житні Гори, Київська область
Смерть14 червня 2014(2014-06-14) (49 років)
Маріуполь
(загиблий у бою)
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ДПСУ
Рід військприкордонні війська
ФормуванняЦентральна база зберігання та постачання
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака «За мужність в охороні державного кордону»
Відзнака «За мужність в охороні державного кордону»

Олекса́ндр Олекса́ндрович Остро́вський (нар. 14 липня 1964(19640714), с. Житні Гори, Рокитнянський район, Київська область, Українська РСР — 14 червня 2014, м. Маріуполь, Донецька область, Україна) — співробітник ДПСУ, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Островський народився 1964 року в селі Житні Гори на Київщині. Закінчив Житньогірську загальноосвітню школу.

Водій роти забезпечення Центральної бази зберігання та постачання Державної прикордонної служби України, військова частина 1471, с. Савинці, Київська область. Мешкав у м. Узин Білоцерківського району. Одружений.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України брав участь в антитерористичній операції на Сході України. У червні разом із прикордонниками Оршанського навчального центру ДПСУ відбув на Схід для супроводження та заміни складу мото-маневреної групи тактичного угрповання «Кордон». 13 червня 2014 року прикордонники прибули до розташування Бердянського прикордонного загону.

Обставини загибелі

[ред. | ред. код]

14 червня 2014 року близько 10:00 на околиці міста Маріуполя, в районі заводу «Азовсталь», терористами із засідки була обстріляна колона автомобілів Державної прикордонної служби, яка направлялась на ротацію до підрозділів ДПСУ із вантажем провізії та речового майна. Колону чекали і для засідки обрали відкрите пристріляне місце на мосту. Терористи зробили по колоні три постріли з гранатометів і відкрили вогонь з автоматів. Один постріл з гранатомету влучив у кабіну автомобіля МАЗ, який перевозив боєприпаси. В кабіні перебували службовець (водій) Олександр Островський і прапорщик Володимир Гречаний. Внаслідок вибуху Островський одразу загинув, а Гречаний дістав тяжкі поранення і помер на операційному столі в Маріупольській міській лікарні. Другий постріл з гранатомета потрапив у задню частину автобуса, який перевозив особовий склад. Військовослужбовці покинули машину та вступили у бій. По них працювали снайпери. Майор Микола Зайцев і старшина Сергій Єпіфанов загинули від снайперських куль у голову, коли переміщувалися до укриття, майору Віталію Вінніченку — розривна куля влучила у бік, за годину він помер у кареті швидкої допомоги. Бій тривав близько півгодини, загинули 5 прикордонників. Згодом на допомогу надійшла група з Донецького прикордонного загону, а за кілька хвилин і бійці Національної гвардії. Ще 7 прикордонників у тому бою зазнали поранень[1][2][3].

17 червня прощання із загиблими прикордонниками пройшло в селищі Оршанець на Черкащині, де розташований Навчальний центр прикордонної служби ДПСУ, у якому вони служили[4][3].

Похований в с. Житні Гори

Родина Островських забезпечена квартирою в центрі селища Рокитне[5].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ст. (09.04.2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
  • Нагрудний знак «За мужність в охороні державного кордону».

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 9 травня 2015 рок у с. Житні Гори на території Житньогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів, де навчався Олександр Островський, відкрито меморіальну плиту на його честь[7].
  • 17 червня 2017 року в Маріуполі, під час урочистостей з нагоди річниці визволення Маріуполя від бойовиків було відкрито меморіальний пам'ятник з іменами воїнів-прикордонників, які загинули від рук терористів 14 червня 2014 року. Меморіал було встановлено на пост-мосту, де загинули прикордонники. Поряд з ним встановлений прикордонний стовп — символ української землі, за яку прикордонники віддали свої життя[2][8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Щодо обстрілу прикордонників у Маріуполі // Офіційний сайт ДПСУ, 14 червня 2014
  2. а б В Маріуполі на місці загибелі воїнів-прикордонників було відкрито Меморіал пам'яті // Сайт ДПСУ, 17 червня 2017
  3. а б Прощання на плацу Оршанця // «ПроЧерк», 17 червня 2014
  4. Черкащани попрощалися із загиблими героями-прикордонниками // Сайт Черкаської обласної ради, 17 червня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2017.
  5. Відвідали родини загиблих військовослужбовців // Рокитнянська РДА, 4 березня 2016[недоступне посилання]
  6. Указ Президента України від 9 квітня 2015 року № 213/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Велике свято Перемоги // Сайт Житньогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів, 12 травня 2015
  8. У Маріуполі відкрили пам'ятник прикордонникам, загиблим на пост-мосту в 2014 році // Маріупольська міська рада, 17 червня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]