Отін Євген Степанович — Вікіпедія

Отін Євген Степанович
Народився	13 квітня 1932(1932-04-13) Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Помер	14 січня 2015(2015-01-14) (82 роки) Донецьк, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	мовознавець, філолог, викладач університету
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузь	Russian philologyd[1], ономастика[1], топоніміка[1], Гідронім[1] і етимологія[1]
Заклад	ДонНУ
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]

Євге́н Степа́нович О́тін (13 квітня 1932(19320413), Дніпропетровськ — 14 січня 2015, Донецьк) — український мовознавець, доктор філологічних наук 1975, професор (1977). Заслужений діяч науки і техніки України (1992).

1954 року закінчив Дніпропетровський державний університет.

З 1962 року працював у Донецькому університеті: викладач, з 1976 року — завідувач кафедри загального мовознавства та історії мови, з 1986 року — декан філологічного факультету.

Відповідальний редактор щорічника «Восточноукраинский лингвистический сборник» Донецького національного університету (з 1994) і «Вісника Донецького національного університету. Серія Б. Гуманітарні науки» (з 1997).

Досліджував проблеми загальної, української, російської, тюркської і грецької ономастики, етимології, історії російської мови.

Праці:

• «Гідроніми Східної України» (1977);
• «Словник гідронімів України» (1979, у співавт.);
• «Частотный словарь „Жития“ Аввакума» (по автографу из «Пустозерского сборника» И. Н. Заволоко, 1985);
• «Избранные труды по языкознанию» (1999);
• «Топонимия Приазовских греков: Историко-этимологический словарь географических названий» (2002);
• «Словарь контативных собственных названий» (2004).

Автор розділів у монографіях:

• «Проблемы сопоставительной стилистики восточнославянских языков» (1981);
• «Міжетнічні зв'язки в українській антропонімії XVII ст.» (1989);
• «Воспитание словом» (1989);
• «Ономастика України першого тисячоліття нашої ери» (1992);
• «Русская ономастика и ономастика России. Словарь» (1994);
• матеріали до історико-етимологічного словника жаргонної лексики російської та української мов.

• С. О. Вербич. Отін Євген Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
• В. О. Горпинич Отін Євген Степанович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Евгений Степанович Отин (К 70-летию со дня рождения) // Русский язык в школе. — 2002. — № 2. (рос.)
• Карпенко Ю. О. Євген Степанович Отін: спроба наук, лірики. // В пространстве филологии. — Д., 2002. (рос.)
• Почесні імена України еліта держави: Отін Євген Степанович. logos-ukraine.com.ua. Логос Україна. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 25 квітня 2024.
• Отін Євген Степанович (13.04.1932–14.01.2015). science.donnu.edu.ua. Донецький національний університет імені Василя Стуса. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 25 квітня 2024.