Павлоградський хімічний завод — Вікіпедія

Павлоградський хімічний завод
Типдержавне підприємство,
науково-виробниче об'єднання
Організаційно-правова форма господарюваннядержавне підприємство і науково-виробниче об'єднання
Засновано1929[1]
Штаб-квартира СРСР Україна
м.Павлоград, вул. Заводська, 44[1]
Ключові особиЛеонід Шиман, генеральний директор[2]
Співробітники1154 (станом на 2020 рік)
www.ric-phz.com.ua

Павлоградський хімічний завод — державне підприємство хімічної промисловості України, яке виробляє вибухові речовини, а також промислову й побутову продукцію цивільного призначення[1]. Засноване в 1929 році, як підприємство з виробництва вибухових матеріалів і спорядження боєприпасів різного призначення (артилерійських, авіаційних, морських, інженерних й ін.).

Входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Радянський період

[ред. | ред. код]

Засноване в 1929 році, як підприємство з виробництва вибухових матеріалів і спорядження боєприпасів різного призначення (артилерійських, авіаційних, морських, інженерних й ін.).

З 60-х років на підприємстві з'являється виробництво з виготовлення сумішей твердих ракетних палив і виготовлення спорядження корпусів і ракетних двигунів масою від 1 кг до 50000 кг.

Україна

[ред. | ред. код]

Внаслідок набуття чинності Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь та взяті на себе Україною зобов'язання з роззброєння заради миру, зокрема в рамках Лісабонського протоколу, на території заводу опинилось близько 5 тисяч тон твердого ракетного палива та твердопаливні двигуни балістичних ракет РС-22[4].

Відтоді різними періодами фінансування програми з утилізації ракетного палива брали Сполучені Штати, а в основному — Україна. Завдяки співпраці зі Сполученими Штатами на заводі було створено виробничий комплекс із повним циклом переробки твердого ракетного палива та корпусів ракетних двигунів[4].

3 березня 1995 року завод було внесено до переліку підприємств і організацій України, які не підлягають приватизації в зв'язку з їх загальнодержавним значенням[5].

У серпні 1997 року завод було включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України[6].

У квітні 1998 року у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України завод було передано в підпорядкування міністерства промислової політики України[7].

У подальшому, завод було передано в підпорядкування НКАУ[8].

У грудні 2006 року завод завершив підготовку до участі в програмі утилізації непридатних до використання боєприпасів із вичерпаним строком зберігання й твердого ракетного палива[9].

У 2010—2011 рр. завод здійснив модернізацію печі термічної утилізації відходів спецвиробництва і з 19 березня 2013 року[10] розпочав знищення протипіхотних мін ПФМ-1[11] (всього в 2013 році заводом було знищено 55,4 т боєприпасів)[12].

Починаючи з 1999 року й до 2013 року, Агенція міністерства оборони США щодо зменшення загрози зробила внесків у спорудження об'єктів з утилізації твердого ракетного палива та корпусів ракетних двигунів на заводі 194,5 млн доларів США[13].

Під час російсько-української війни

[ред. | ред. код]

12 листопада 2014 року завод було внесено до переліку об'єктів державної власності, охорону яких забезпечує (4 ОП ОВДО) Національна гвардія України[14].

З 2016 року бере участь в створенні ракетного палива для ракет комплексу «Вільха»[15]. Була опанована технологія відновлення великокаліберних реактивних снарядів для БМ-30 «Смерч»[16].

Починаючи з 2020 року на Павлоградському хімічному заводі опановують виробництво вітчизняних 122-мм реактивних снарядів 9М221Ф «Тайфун-1» збільшеної дальності, з українських складових[17].

На цей час на території заводу знаходилось понад 1,8 тисяч тон твердого ракетного палива гарантійний термін експлуатації якого вибіг іще 20 років тому. Керівництво заводу скаржилось на перебої з фінансуванням програми з його утилізації[4]. У квітні 2020 року директор заводу повідомив, що з початку року завод не отримує фінансування, тому довелось звільнити 687 працівників[18]. Однак вже в червні того ж року, під час візиту тогочасного міністра внутрішніх справ лунали заяви про відновлення ракетної програми України і тому начебто завод готується навпаки, взяти нових працівників та розширити виробничі потужності[19].

Тим не менш, за підсумками 2020 року обсяг чистого доходу від реалізації продукції (послуг) підприємством зменшився на 432,9 млн грн (з 1,62 до 1,18 млрд) або на 27 %. Чистий прибуток (що залишився після операційних витрат та сплати податків), який за 2019 рік склав 1,9 млн грн, у 2020 році перетворився на 157 млн грн збитків[20].

Собівартість продукції у 2020 році склала 1,1 млрд грн проти 1,5 млрд у 2019 році. Валовий прибуток 62,3 млн проти 119,2 млн. Адміністративні витрати зменшились на 40 млн грн, проте значно зросли інші операційні витрати — з 49 млн грн у 2019 році до 161 млн у 2020-му[20].

Витрати на оплату праці зменшились на 32 % — з 285 млн до 195 млн грн. Загальна кількість працівників ПХЗ складає 1154 особи, з них 54 % жінок[20].

Керівництво скаржилось Кабінету міністрів на відсутність фінансування, ігнорування Міністерством оборони указу президента щодо створення нових видів ракетного озброєння та боєприпасів. Зокрема, Міноборони затягнуло з рішенням замовити виробництво ракетних комплексів «Вільха», «Вільха-М», «Грім» та інших. Через неможливість отримати фінансування від міністерства виробничі потужності підприємства простоюють, а фаховий персонал звільнений[21].

Вночі з 30 квітня на 1 травня 2023 року під час чергового масованого ракетного удару російські ракети поцілили по складах заводу, стався потужний вибух[22][23]. Внаслідок вибуху у Павлограді пошкоджено 24 багатоповерхівки, 80 приватних житлових будинків, 9 закладів шкільної та дошкільної освіти, 5 магазинів. У Вербківській територіальній громаді пошкоджено 40 приватних житлових будинків[24]. Вже вдень 1 травня було відомо про щонайменше 34 постраждалих, з них 5 — діти[25]. Згодом стало відомо про двох загиблих молодих чоловіків[26].

На отриманих виданням The Drive супутникових знімках видно, що детонація сталась в одному з укриттів, вибуховою хвилею зруйновані укриття навколо та знищена трава та інша рослинність. Також на території підприємства видно кілька воронок від влучення ракет та спричинені ними руйнування будівель[27].

Напрямки діяльності

[ред. | ред. код]
  • виробництво
    • вибухових речовин, сумішних твердих ракетних палив і виробів з ними
    • буровибухові роботи
    • часткове виробництво реактивних снарядів
  • утилізація
    • різноманітних видів боєприпасів, непридатних до зберігання й використання
    • твердого ракетного палива
  • проведення наукових досліджень в галузі
    • розробки високоенергетичних матеріалів й виробів
    • розробки технології виготовлення й утилізації вибухових матеріалів і виробів
  • проєктування й конструювання
    • процесів і обладнання для виготовлення й утилізації вибухопожежонебезпечних матеріалів і виробів
    • процесів і нестандартного обладнання для виробництва полімерних і композитних матеріалів

Сертифікація

[ред. | ред. код]

Виробнича діяльність, послуги, науково-дослідницька й дослідно-конструкторська діяльність підприємства сертифікована в рамках Міжнародних стандартів:

  • ISO 9001:2015 — Система управління якістю
  • ISO 14001:2015 — Система управління довколишнім середовищем
  • OHSAS 18001:2007 — Система управління професійною безпекою та здоров'ям

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Павлоградский химический завод, НПО ГП // Предприятия оборонно-промышленного комплекса России и стран СНГ. Справочник. изд. 4-е, пер. М., 2008. стр.284(рос.)
  2. Обвинуваченного гендиректора Павлоградського хімзаводу оштрафували за неявку до суду. // Автор: Константин Парфенов. 08.01.2024, 23:56
  3. Постанова Кабінету міністрів України № 1734 від 23 грудня 2004 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  4. а б в Артем Лисенко (24 лютого 2020). Українське місто боїться апокаліпсиса: "Якщо станеться вибух - це кінець". BBC News Україна.
  5. Постанова Верховної Ради України № 88/95-ВР від 3 березня 1995 р. «Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2017.
  6. Постанова Кабінету міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 8 серпня 2017.
  7. Постанова Кабінету міністрів України № 453 від 6 квітня 1998 р. «Про перелік підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства промислової політики». Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 8 серпня 2017.
  8. Павлоград // Большая Российская Энциклопедия / редколл., предс. Ю. С. Осипов. том 25. М., Научное издательство «Большая Российская Энциклопедия», 2014. стр.38-39(рос.)
  9. Утилизация боеприпасов [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Военно-промышленный курьер», № 48 (164) от 13 декабря 2006(рос.)
  10. Від сьогодні в Україні розпочалась утилізація 3 млн мін ПФМ-1 [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // УНН від 19 березня 2013
  11. Павлоградський хімічний завод приступив до утилізації протипіхотних мін ПФМ-1 [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «РБК — Україна» від 25 березня 2013
  12. Понад 30 тис. тонн непридатних боєприпасів підірвали в Україні [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Finance.UA» від 6 грудня 2013
  13. Україна утилізує залишки стратегічних ракет. BBC News Україна. 21 травня 2013.
  14. Кабмін затвердив список з 13 держоб'єктів, що підлягають охороні Нацгвардією [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «РБК — Україна» від 24 листопада 2014
  15. Сергій ЗГУРЕЦЬ (2 травня 2018). ВОГНЯНА «ВІЛЬХА»: НОВА ВИСОКОТОЧНА СИСТЕМА ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ. ВПЕРШЕ – ДЕТАЛЬНО. Defense Express. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
  16. Україна почала самостійно обслуговувати реактивні снаряди великих калібрів. Мілітарний. 3 травня 2019.
  17. ПХЗ опановує виробництво реактивних снарядів «Тайфун-1». Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
  18. Без "Вільхи" Україна програє війну: завод для виробництва ракетного палива не фінансують. Високий замок.
  19. "Павлоградський хімічний завод" відновлює роботи зі створення нових ракетних комплексів та наймає 540 працівників (відео). Defense Express. 11 червня 2020.
  20. а б в Павлоградський хімічний завод зазнав 157 млн грн збитків за підсумками 2020 року. Ukrainian Military Pages. 31 травня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  21. Українські державні оборонні підприємства скаржаться Уряду на відсутність фінансування. Мілітарний. 1 червня 2021.
  22. Росія влучила у хімзавод у Павлограді: чому Кремль активно коментував ракетний удар – аналіз ISW. 24 канал. 2 травня 2023.
  23. GeoConfirmed (1 травня 2023). Confirmed. Twitter. Conclusion: A massive explosion occurred on the site of the Pavlograd Chemical Plant. Not a train loaded with Ukrainian S-300's. "To date, more than 1.8 thousand tons of expired solid rocket fuel are stored on the site. It has been 20 years since its expiration date."
  24. Нічна атака на Павлоград: пошкоджено більше 100 будинків та 9 шкіл і садочків. Українська Правда. 1 травня 2023.
  25. Нічна атака на Павлоград: 34 людини постраждали, з них 5 дітей. Українська Правда. 1 травня 2023.
  26. Унаслідок обстрілу Павлограда загинули двоє людей - Зеленський. Укрінформ. 1 травня 2023.
  27. Joseph Trevithick, Tyler Rogoway (4 травня 2023). Incredible Destruction Seen At Ukrainian Rocket Storage Site That Detonated After Russian Strike (Updated). The War Zone. The Drive.

Посилання

[ред. | ред. код]