Ракетна програма України — Вікіпедія

Ракетна програма України — комплекс відновлювальних дій щодо ракетного потенціалу України. Активно впроваджується й розроблюється після початку військової агресії Росії. Є стратегічним чинником до військової безпеки України після втрати ядерного статусу України.

У зв'язку з виходом на початку лютого 2019 року Росії та США з Угоди про ліквідацію ракет середньої та малої дальності від 1987 року через порушення її Росією, Україна звільняється від певних зобов'язань і це дає їй право створювати сучасні ефективні системи озброєння для самозахисту, в тому числі ракетні комплекси великої дальності.^[1][2][3]

6 березня на засіданні РНБО Президент України Петро Порошенко висловив чітку позицію України щодо підтримки США у їхньому рішенні про вихід з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД). В умовах порушення Російською Федерацією положень договору, американська сторона скористалась ст. XV Договору, яка дозволяє вихід з нього у порядку здійснення державного суверенітету, у разі виникнення виняткових обставин, що поставили під загрозу її вищі інтереси. Оскільки Верховна Рада України ніколи не ратифікувала зазначену угоду, Україна неухильно дотримувалась положень ДРСМД фактично на добровільній основі. У цьому зв'язку, факт порушення положень Договору Росією, яка є його повноцінною стороною, є особливо обурливим. Указом президента РФ від 4 березня 2019 року про тимчасову зупинення участі в ДРСМД Москва черговий раз довела, що цинічність є основним принципом державної політики РФ. Адже саме грубі неодноразові порушення РФ цього Договору і призвели до його розпаду. Україна спільно з американськими партнерами засудила розробку та випробування РФ балістичної ракети РС-26 «Рубеж» на дальність близько 2200 км, а також розширення бойових можливостей оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М», зокрема через модернізацію крилатих ракет, що входять до його складу. Саме «Іскандер-М» був зафіксований під час військових навчань на окупованій території України в Автономній Республіці Крим. Потенційний військовий тиск РФ на європейських членів НАТО через вихід з ДРСМД, метою якого є встановлення тотального контролю Москви над широким регіоном від Балтії до Середземного моря, створює серйозну загрозу всьому європейському континенту. Україна залишає за собою право створювати збройні системи, необхідні для забезпечення своєї обороноздатності, у тому числі відповідне ракетне озброєння.^[4]

11 березня 2019 року Президент України Петро Порошенко, під час відвідування 95-ї окремої десантно-штурмової бригади на Житомирщині, заявив, що Україна вже має успіхи у зміцненні обороноздатності і поставив завдання оборонній промисловості працювати над створенням високоточної ракетної зброї підвищеного радіуса дії.^[5][6]

У квітні 2019 року стало відомо, що вже виготовлено 2 дослідні зразки ОТРК. Один в рамках іноземного замовлення від Саудівської Аравії, а другий для Збройних сил України.

Королівство Саудівська Аравія, що і є іноземним замовником, готується до випробувань ОТРК RAAD-2 («Грім-2») восени 2019 року, а надходження на озброєння очікується з 2022 року.^[7]

12 квітня 2019 року Головний конструктор і Генеральний директор КБ «Південне» Олександр Дегтярьов під час урочистостей з 65-річного ювілею підприємства повідомив, що КБ «Південне» розробляє близько десяти проєктів розвитку бойової ракетної та реактивної техніки на потреби Збройних сил України.^[8]

В ході Міжнародної виставки «Зброя та Безпека — 2019» КБ «Південне» презентувало проєкт власного зенітного ракетного комплексу (ЗРК).^[9] Згодом восени 2019 року стало відомо, що Україна та Туреччина планують спільно створити новий зенітно-ракетний комплекс середньої дальності.^[10][11]

Ракетні війська України регулярно здійснюють військові випробування ракет. Своєю чергою Росія реагує на це критично й застосовує дипломатичний тиск із погрожуванням удару у відповідь у випадку загострення ситуації. Секретар РНБО України Олександр Турчинов коментує це так:

Сьогодні, незважаючи на істерику Росії, на погрози застосувати ракетну зброю проти нас, ми провели військові навчання з випробувальними запусками керованих ракет середньої дальності. І що важливо, ми це зробили відповідно до затвердженого плану, у заздалегідь визначений час і в заявленому публічно місці. Ракети потрапили у заплановані цілі.

Спеціально для виконання та випробування ракетної програми облаштовано військовий полігон^[12].

30 січня 2018 року були успішно здійснені перші льотні випробування ПКР «Нептун»^[13]

17 серпня 2018 року на півдні Одеської області відбувся черговий етап випробувань української крилатої ракети, на яких був присутній Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов. Випробування української крилатої ракети Нептун виявилися успішними. Під час них було точно вражено морську ціль на відстані 100 км.^[14]

Максимальна ж дальність польоту ракети становить до 300 км.^[15]

21 травня 2019 року в Одеській області стартували випробування вітчизняних ракетних комплексів типу «Вільха» та «Нептун». Розпочався підготовчий етап — відбуваються випробування систем на суходолі та підготовка до самих пусків з 22 по 24 травня 2019-го року. За програмою випробувань відбудуться чергові пуски ракетного комплексу «Вільха-М», а також «Вільха-Р», деталі про які наразі не повідомляється. Окрім них очікуються польоти ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун» з голівкою самонаведення (ГСН).^[16]

23 травня 2019 року на Тарутинському військовому полігоні в Одеській області відбувся черговий етап випробувань українських ракет комплексу «Вільха». Відбулися пуски ракет підвищеної дальності «Вільха–М» та ракет з касетною бойовою частиною «Вільха–Р».^[17] Державні випробування комплексів «Вільха-М» та «Вільха-Р» заплановані на серпень-жовтень 2019 року.^[18]

1 листопада 2019 року в ході випробування ракет С-125 по надводним цілям плавучий склад «Золотоноша» був використаний як мішень й затоплений двома ракетами, чим було доведено використання комплексу, як протикорабельного.^[19][20]

Україна має все необхідне для виробництва ракет — у тому числі розробку корпусу, бойової частини, пускової установки і системи управління, тверде ракетне паливо. Потенціал виробництва у тому, що Україна виробляє всі складові бойових ракет, що у свою включає повний цикл виробництва^[21]. .

Назва	Розробка		Випробування	Розробник	Прийняття на озброєння	Зображення	Тип платформи	Тип ракети
	Початок розробки	Завершення розробки
БРОТК «Сапсан»	2009	2013	проект згорнуто	КБ «Південне», Південний машинобудівний завод	проект відновлено		самохідна пускова установка	одноступенева балістична ракета з неядерною ГЧ; зенітна ракета дальнього радіусу; протикорабельна ракета середнього радіусу дії
ОТРК «Грім-2»	1994 (перші напрацювання) 2013 (проект комплексу «Грім-2»)	2016	з 2016	КБ «Південне»	невідомо		самохідна пускова установка	одноступенева балістична ракета з неядерною ГЧ
РК «Вільха»	2016	2018	2016—18	КБ «Луч»	жовтень 2018[22][23]		самохідна пускова установка	керована ракета
Р-360 «Нептун»	2015	2016	з 2016	КБ «Луч»	2020		системи наземного, повітряного та корабельного базування	протикорабельна крилата ракета
КР «Коршун-2»	невідомо	2014	невідомо	КБ «Південне»	невідомо		системи наземного, повітряного та корабельного базування	крилата ракета
«Корал»[24][25]		2017		КБ «Луч»				зенітна ракета
АКР «Блискавка»	невідомо			КБ «Південне»			бомбардувальник Су-24М	крилата ракета
Тайфун	2015		2019 — 2020 (Тайфун-1)	КБ «Південне»	2020 (Тайфун-1)		РСЗВ «Град», «Верба» і «Берест»	реактивний снаряд

• Ракетні війська України
• Оборонно-промисловий комплекс України

Вживання зовнішніх посилань у цій статті не відповідає правилам та настановам Вікіпедії щодо розділу «Посилання». Будь ласка, удоскональте цю статтю шляхом вилучення надмірної кількості зовнішніх посилань або шляхом вилучення зовнішніх посилань, які є недоречними для розділу «Посилання», та конвертуйте корисні посилання у вигляді джерел-виносок у відповідній частині тексту статті. (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення[en])

• Ракетні стрільби у Херсонській області: Що випробовує Україна (ФОТО)
• Турчинов про навчання біля Криму: незважаючи на істерику Росії, ракети влучили в цілі. Процитовано 24 грудня 2016.
• Народна армія. Наша держава має повний цикл виробництва ракет. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
• В Україні випробували новий «ракетний щит». Громадське радіо. 16 листопада 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
• Турчинов запевнив, що жодної битви не виграти без артилерійських військ. Процитовано 24 грудня 2016.
• Ракетная программа: в Украине появится новый полигон. Политека. 8 вересня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
• Zaxid.net. В Україні успішно випробували нове ракетне озброєння. ZAXID.NET. Процитовано 24 грудня 2016.
• "Укроборонпром" і КБ "Південне" реалізують проект нового ракетного комплексу "Сапсан". Процитовано 24 грудня 2016.
• Україна відновлює ракетні технології. ICTV. 24 квітня 2015. Процитовано 24 грудня 2016.
• Турчинов нагадав, що Україні потрібна система ракетного захисту. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 24 грудня 2016.
• «Нам є чим зустріти ворога» - командувач ракетних військ і артилерії ЗС України генерал-майор В’ячеслав Горбильов. Міністерство оборони України. Процитовано 24 грудня 2016.
• Міноборони відзвітувало про перший день ракетних стрільб поблизу Криму. Процитовано 24 грудня 2016.
• Відбулось випробування ЗРК “Печора”. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 15 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
• Що відомо про ракету “Нептун”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
• Михайло Просянник (5 лютого 2018). Обзор гражданских ракетных программ Украины. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. Процитовано 5 лютого 2018.
• Михайло Жихоров (14 лютого 2018). Доля українських авіаційних керованих ракет. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. Процитовано 15 лютого 2018.
• Щит и меч Украины: основные достижения оборонно-промышленного комплекса за 2017 год. Часть IV - Высокоточное вооружение, Кораблестроение, Стрелковое вооружение. https://informnapalm.org/. ІнформНапалм. 6 березня 2018. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
• 88% продукції поставляли в РФ: Тручинов порівняв роботу ракетного заводу "Візар" до російської агресії і після. https://www.5.ua/. 5 канал. 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
• Розробка нових ракет є одним із головних пріоритетів - Турчинов. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
• Розробка нових зразків ракетної зброї – один з найголовніших пріорітетів України. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
• На “Візарі” помічена нова ракета. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
• Павлоградський хімічний завод отримав сировину для виробництва ракетного палива за проектами “Вільха”, “Ківш” і “Камелія”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
• Проблема з виробництва вітчизняних ракет – усунута. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
• Турчинов оглянув лінію з виготовлення ПКР «Нептун» та РСЗВ «Вільха» на КБ «Луч». http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
• Ракетна програма КБ «Південне». Частина 1 Крилаті ракети. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 12 січня 2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
• Ракетна програма КБ «Південне». Частина 2 Реактивні системи залпового вогню. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 16 вересня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
• ЗСУ випробовують нові реактивні снаряди «Тайфун-1» // ukrmilitary.com
• «Сапсан», «Тайфун», «Буревій» та «Вільха-М»: Міністр оборони України розповів про поточний стан ракетної програми // defence-ua.com, 30 липня 2021