Повітряне командування «Південь» — Вікіпедія

Повітряне командування «Південь»
Повітряне командування «Південь»
Засновано	2004 (20 років)
Країна	Україна
Вид	Повітряні сили
Тип	Повітряне командування
Штаб	м. Одеса, Італійський бульвар, 3
Знаки розрізнення
Знак розрізнення

Повітряне командування «Південь» (ПвК «Південь», в/ч А0800) — оперативне об'єднання Повітряних сил Збройних сил України у південній частині території України (Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, також Миколаївська, Одеська, Херсонська та частково Дніпропетровська, Кіровоградська та Запорізька області). Правонаступник 5-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил та  60-го корпусу протиповітряної оборони.

Основними завданнями ПвК «Південь» є цілодобова охорона державного кордону в повітряному просторі та надійне прикриття від ударів з повітря адмінцентрів, великих промислово-економічних районів, Південноукраїнської АЕС, об’єктів Дніпровського каскаду ГЕС, а також важливих комунікацій і військових об’єктів на Півдні України.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

2004 року в ході реформування Збройних сил України, Військово-повітряні сили і війська протиповітряної оборони були об'єднанні у єдиний вид — Повітряні сили ЗС України. На фондах 5-го авіаційного корпусу і 60-го корпусу ППО створено повітряне командування «Південь» у м. Одеса^[1].

Військово-повітряна зона «Південь» є зоною відповідальності повітряного командування «Південь». Визначається точками^[2][3]:

• 47°48'19" пн. ш. 29°17'22" сх. д.
• по лінії державного кордону України з Республікою Молдова до найближчої точки державного кордону України з Румунією на суші, далі по лінії державного кордону України з Румунією по зовнішній межі територіального моря України у Чорному морі
• 45°49'44" пн. ш. 32°32'49" сх. д.
• 45°54'30" пн. ш. 33°07'30" сх. д.
• 46°08'07" пн. ш. 33°37'00" сх. д.
• 46°08'27" пн. ш. 33°38'19" сх. д.
• 46°13'35" пн. ш. 33°36'57" сх. д.
• 46°13'49" пн. ш. 33°38'52" сх. д.
• 46°11'09" пн. ш. 33°44'34" сх. д.
• 46°12'20" пн. ш. 33°49'51" сх. д.
• 46°06'37" пн. ш. 34°02'00" сх. д.
• 46°07'02" пн. ш. 34°05'14" сх. д.
• 46°03'24" пн. ш. 34°16'06" сх. д.
• 46°00'44" пн. ш. 34°24'16" сх. д.
• 45°56'42" пн. ш. 34°28'31" сх. д.
• 45°59'17" пн. ш. 34°33'13" сх. д.
• 45°54'03" пн. ш. 34°48'15" сх. д.
• 45°48'40" пн. ш. 34°48'02" сх. д.
• 45°45'51" пн. ш. 34°58'21" сх. д.
• далі по адміністративній межі між Херсонською областю та Автономною Республікою Крим
• 45°46'30" пн. ш. 35°00'30" сх. д.
• по прямій лінії до точки в морі 46°02'30" пн. ш. 35°27'00" сх. д.
• по зовнішній межі прибережних морських вод Азовського моря шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні
• до точки в морі 46°28'00" пн. ш. 36°54'00" сх. д.
• 46°58'00" пн. ш. 36°00'00" сх. д.
• 47°35'40" пн. ш. 33°55'23" сх. д.
• 47°38'25" пн. ш. 33°01'55" сх. д.
• 47°44'00" пн. ш. 33°03'00" сх. д.
• 47°46'00" пн. ш. 32°50'00" сх. д.
• 48°11'29" пн. ш. 29°53'04" сх. д.
• 47°48'19" пн. ш. 29°17'22" сх. д.

• 47°48'19" пн. ш. 29°17'22" сх. д.
• 48°11'29" пн. ш. 29°53'04" сх. д.
• 47°44'00" пн. ш. 33°03'00" сх. д.
• 47°38'25" пн. ш. 33°01'55" сх. д.
• 47°35'40" пн. ш. 33°55'23" сх. д.
• 46°58'00" пн. ш. 36°00'00" сх. д.
• далі по прямій лінії до точки в морі 46°28'00" пн. ш. 36°54'00" сх. д.
• по зовнішній межі прибережних морських вод Азовського моря шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні
• 46°02'30" пн. ш. 35°27'00" сх. д.
• 45°46'30" пн. ш. 35°00'30" сх. д.
• далі по адміністративній межі між Херсонською областю та Автономною Республікою Крим
• 45°54'30" пн. ш. 33°07'30" сх. д.
• 45°49'44" пн. ш. 32°32'49" сх. д.
• по зовнішній межі територіального моря України у Чорному морі до найближчої точки державного кордону України з Румунією на суші
• по лінії державного кордону України з Румунією
• по лінії державного кордону України з Республікою Молдова
• 47°48'19" пн. ш. 29°17'22" сх. д.

Повітряний простір у межах окремого військово-повітряного району належить до зони відповідальності повітряного командування «Південь» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Визначається точками:

• 46°28'00" пн. ш. 36°54'00" сх. д.
• по державному кордону України з Російською Федерацією в Азовському морі, Керченській протоці
• по зовнішній межі територіального моря України у Чорному морі
• 45°54'30" пн. ш. 33°07'30" сх. д.
• найближча точка адміністративної межі між Херсонською областю та Автономною Республікою Крим, далі по адміністративній межі між Херсонською областю та Автономною Республікою Крим
• 45°46'30" пн. ш. 35°00'30" сх. д.
• 46°02'30" пн. ш. 35°27'00" сх. д.
• далі по зовнішній межі прибережних морських вод Азовського моря шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні
• 46°28'00" пн. ш. 36°54'00" сх. д.

До складу Повітряного командування «Південь» входять^[4]:

• управління (Одеса)
• 43-й окремий полк зв'язку і управління (Одеса)
• 14-та радіотехнічна бригада (Одеса)
• 160-та зенітна ракетна бригада (Одеса; С-300ПС)
• 201-ша зенітна ракетна бригада (Первомайськ, Миколаївська область; С-300ПС)
• 208-ма зенітна ракетна бригада (Херсон; С-300ПС, С-300ПТ)
• 195-й центр управління та оповіщення
• 297-ма комендатура охорони та обслуговування (Одеса)
• 1194-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби (Первомайськ, Миколаївська область)
• 28-й окремий інженерно-аеродромний батальйон (Миколаїв)
• 15-та авіаційна комендатура (Мартинівське, Миколаївська область)
• 18-та авіаційна комендатура (Одеса)
• 206-й авіаційний полігон (Києво-Олександрівське, Миколаївська область)

• генерал-лейтенант Зуєв Павло Павлович (2008—2017)
• генерал-лейтенант Черненко Василь Іванович (з грудня 2017 по 2022?)^[5]
• генерал-майор Карпенко Дмитро Володимирович (з 2022)^[6][7]

• Повітряне командування «Захід»
• Повітряне командування «Центр»
• Повітряне командування «Схід»

Повітряне командування «Південь» у соціальних мережах
	Повітряне командування «Південь» на сайті Facebook

• Навчання підрозділів охорони військових частин ПК «Південь» ПС ЗС України.
• У повітряному командуванні «Південь» підбили підсумки року. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 23 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017.

Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.