Державна спеціальна служба транспорту — Вікіпедія

Державна спеціальна служба транспорту України
(Держспецтрансслужба, ДССТ)
Емблема Держспецтрансслужби
Загальна інформація
КраїнаУкраїна Україна
Дата створення1 листопада 2004 року
Попереднє відомствоЗалізничні війська ЗС України (1992 – 2004)
Керівництво діяльністю здійснюєМіністерство оборони України
Штаб-квартирам. Київ, вул. Велика Васильківська, 50
Кількість співробітників5000 осіб[1]
Річний бюджет778 млн. (2019)[2]
dsst.gov.ua

Державна спеціальна служба транспорту — спеціалізоване військове формування, яке входить до системи Міністерства оборони України та призначене для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період.

Відповідно до змін внесених до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» наприкінці 2017 року, структура військового формування зазнала змін - існуючі підрозділи та окремі загони були об'єднані і переформовані в бригади, полки та окремі батальйони.

Завдання

[ред. | ред. код]

Основними завданнями Державної спеціальної служби транспорту є:

  • технічне прикриття, відбудова, встановлення загороджень на об'єктах національної транспортної системи України з метою забезпечення діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
  • будівництво та ремонт у мирний час і в умовах воєнного стану нових та підвищення строку експлуатації і пропускної спроможності діючих об'єктів національної транспортної системи;
  • відбудова транспортних комунікацій, порушених унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій і катастроф;
  • охорона об'єктів національної транспортної системи України в мирний час і в особливий період;
  • виконання інших завдань, пов'язаних із участю в обороні держави та забезпеченням ефективного функціонування національної транспортної системи України.

В особливий період ДССТ залучається до виконання заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного стану.

Історія

[ред. | ред. код]

Залізничні війська Збройних сил України були сформовані у січні 1992 року на базі Другого залізничного корпусу та інших військових формувань залізничних військ СРСР.

За час незалежності військові залізничники:

  • спорудили півкілометровий міст через Десну поблизу Новгорода-Сіверського.
  • у червні 2001 року розпочала роботу залізнична колія Десна—Полігон, довжиною 11,4 кілометрів.
  • брали участь у розбудові Дніпровського метрополітену,
  • брали участь у реконструкції пасажирських та вантажних залізничних парків станцій Чоп, Ковель,
  • допомагали ліквідовувати наслідки повені 1996 та 2008 року на заході Україні.

1 листопада 2004 року, залізничні війська увійшли у підпорядкування Міністерства транспорту та зв'язку, як Державна спеціальна служба транспорту.

10 вересня 2014 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 442, якою утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, якій підпорядковано Державну спеціальну службу транспорту.

5 грудня 2017 року, Верховною Радою України прийнято законопроєкт № 7242 від 27.10.2017 «Про внесення змін до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» щодо статусу Державної спеціальної служби транспорту». Таким чином її перепідпорядковано до Міністерства оборони[3].

29 листопада 2018 року Указом Президента України № 399/2018 було визначено місця розташування структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту та чисельність її органу управління[4][5].

Структура

[ред. | ред. код]
  • Адміністрація Держспецтрансслужби України (Т0100, м. Київ)
    • Управління ДССТ;
    • Головний штаб;
    • Управління по роботі з особовим складом;
    • Управління будівництва й відновлення об'єктів національної транспортної системи;
    • Транспортно-технічне управління;
    • Управління матеріальних ресурсів;
    • Управління фінансово-економічної діяльності;
  • 1 окрема бригада імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту[6][7] (Т0110, м. Львів):
    • управління (в т.ч. штаб)
    •  11 окремий колійний батальйон (Т0200, м. Червоноград Львівської області)
    •  18 окремий мостовий батальйон (Т0300, м. Чоп Закарпатської області)
    •  72 окремий батальйон механізації (Т0410, м. Червоноград Львівської області)
  • 26 окрема Дніпровська бригада (Т0120, м. Дніпро)[8]:
    • управління (в т.ч. штаб)
    •  19 окремий мостовий батальйон (Т0310, м. Дніпро)
    • 1935 окремий батальйон механізації (Т0610, м. Дніпро)
    • 1936 окремий батальйон механізації, (Т0400, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
  • 36-та шляхо-відновлювальна бригада (Т0330, м. Конотоп Сумської області)[9][10]
    • управління (в т.ч. штаб)
    • 92-й окремий колійний батальйон (в/ч Т0210, м. Конотоп)
    • 337-й окремий батальйон механізації (в/ч Т0420, м. Конотоп)
  • 194-й понтонно-мостова бригада (Т0320, м. Новомосковськ Дніпропетровської області)[11]
    • управління (в т.ч. штаб)
    • понтонно-мостовий батальйон
    • батальйон охорони та обслуговування
    • військовий оркестр
  • 195 центральна база залізничної техніки (Т0710, м. Київ):
    • рота охорони
  • 710 бригада охорони (Т0910)[12]
  • 711 бригада охорони (Т0950), м. Чоп Закарпатської області[13]
  • 756 полк охорони (Т0930)[14]
  • 783 бригада охорони (Т0920)[15]
Навчальні підрозділи

Керівництво

[ред. | ред. код]

Голова Адміністрації Держспецтрансслужби:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/390-2004-р Про затвердження загальної чисельності особового складу Державної спеціальної служби транспорту та визначення місць розташування її підрозділів
  2. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 222 — офіційний сайт Верховної Ради України
  3. Державну спеціальну службу транспорту передано в систему Міністерства оборони. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
  4. Указ Президента України № 399/2018 «Про граничну чисельність особового складу органу управління Державною спеціальною службою транспорту та місця розташування структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту»
  5. Президент визначив місця дислокації підрозділів ДССТ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
  6. Указ Президента України № 413/2021 "Про присвоєння почесного найменування 1 окремій бригаді Державної спеціальної служби транспорту". Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  7. 1 окрема бригада імені князя Лева Держспецтрансслужби.
  8. 26 окрема Дніпровська бригада.
  9. На звільненій території Миколаївської області відновили п'ять мостів
  10. 36-та шляхо-відновлювальна бригада. www.facebook.com. Процитовано 3 лютого 2024.
  11. 194 понтонно- мостова бригада Державної спеціальної служби транспорту.
  12. 710 бригада охорони Держспецтрансслужби.
  13. 711 полк охорони Державної спеціальної служби транспорту.
  14. 756 полк охорони Державної спеціальної служби транспорту.
  15. 783 бригада охорони Державної спеціальної служби транспорту.
  16. Указ Президента України від 24 вересня 2004 року № 1134/2004 «Про призначення М. Малькова Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту»
  17. Указ Президента України від 2 березня 2022 року № 96/2022 «Про призначення Б.Бондара Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту»
  18. Указ Президента України від 26 березня 2024 року № 245/2024 «Про звільнення Б.Бондара з посади Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту»
  19. Указ Президента України від 26 березня 2024 року № 246/2024 «Про призначення О.Яковця Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту»

Джерела

[ред. | ред. код]