Армійська авіація України — Вікіпедія

Армійська авіація
Емблема на комір, 2020 рік
Засновано1992
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
ТипАрмійська авіація
Чисельність4 бригади
Оснащеннягелікоптери
операціїГуманітарна місія в Грузії
миротворчі операції (Югославія, Ірак
Сьєрра-Леоне, Косово, Ліберія)
Російська інтервенція в Україну
Командування
Поточний
командувач
полковник
Павло Бардаков
Кругляк
Нарукавний знак армійської авіації
Авіація
ГелікоптериМі-2МСБ
Ударні гелікоптериМі-24
Транспортні гелікоптериМі-8

Армійська авіаціярід військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України, призначений для виконання завдань авіаційної підтримки у різноманітних умовах загальновійськового бою. Армійська авіація є наймобільнішим та найефективнішим компонентом Сухопутних військ Збройних сил України, який виконує найвідповідальніші завдання.

Частини та підрозділи армійської авіації України озброєні гелікоптерамиМі-24, Мі-8, Мі-2.

Завдання

[ред. | ред. код]

Основними завданнями є:

  • здійснення вогневої підтримки під час наступу чи контратаки;
  • нанесення ударів по військах противника;
  • знищення (локалізація) його повітряних та аеромобільних десантів, рейдових, передових та інших загонів;
  • висадка та підтримка з повітря своїх повітряних та аеромобільних десантів;
  • ведення боротьби з гелікоптерами противника;
  • знищення елементів зброї масового ураження та високоточної зброї, танків та іншої броньованої техніки, пунктів управління, вузлів зв'язку та елементів інфраструктури противника.

Історія

[ред. | ред. код]

3 липня 1994 року армійська авіація увійшла до складу Сухопутних військ України як їх рід і за відносно короткий час свого існування перетворилася з допоміжного в один із основних і перспективних засобів збройної боротьби. Вона була створена на основі техніки і льотно-технічного персоналу десяти полків бойових гелікоптерів, двох транспортних і декількох окремих ескадрилей ВПС СРСР. На озброєнні перебувало близько 900 гелікоптерів Мі-2, Мі-6, Мі-8, Мі-26 й Мі-24 (300 одиниць).

В 2014 році армійська авіація використовувалась з перших днів АТО, щоправда, спочатку без застосування зброї. До середини жовтня 2014 року армійська авіація виконала понад 8000 бойових вильотів із загальним нальотом близько 8000 годин. Зниження інтенсивності бойової роботи простежується тільки з вересня — після підписання Мінських угод.

Вертольотами використовувались некеровані ракети С-8, а також 12,7-мм кулемети, 23-мм і 30-мм гармати. Важкі некеровані ракети С-13 і С-24 не використовувались взагалі, а протитанкові керовані ракети «Штурм» застосовувались з вертольота Мі-24 тільки одного разу — для удару по імпровізованому «бронепотягу» сепаратистів.

Модернізовані вертольоти Мі24ПУ-1 в зоні АТО не використовувались, хоч на ці машини було підготовлено шість екіпажів. Найбільш успішні операції армійської авіації — це висадки десантів на Савур-Могилі та в Донецькому аеропорту.

Втрати української армійської авіації за період з квітня по серпень 2014 року, безповоротні склали вісім вертольотів — п'ять Мі-24 і три Мі-8. Загинули 11 авіаторів. Ще три Мі-24 і два Мі-8 були серйозно пошкоджені, але їх вдалось евакуювати.[4]

В середині листопада 2017 року на військовому летовищі поблизу міста Броди розпочалися всеармійські збори на конкурс кращої гелікоптерної ланки серед бригад армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України. Протягом двох тижнів військові авіатори брали участь в різноманітних конкурсах, за підсумками яких визначили кращу гелікоптерну ланку.[5]

В травні 2018 року в рамках проведення операції Об'єднаних сил вперше проведено навчання передових авіаційних навідників з наведення екіпажів Мі-24 на наземні цілі.[6]

В травні 2019 року на Рівненському військовому полігоні вперше за роки незалежності були проведені льотно-тактичні навчання в складі гелікоптерної ескадрильї (16 гелікоптерів), які виконували завдання вночі.[7]

Миротворча діяльність

[ред. | ред. код]

Сьогодні[коли?] у складі місій та сил виконує завдання за призначенням український миротворчий контингент:

Загалом на сьогоднішній[коли?] день у складі миротворчих контингентів України виконують завдання за призначенням 275 військовослужбовця та 14 гелікоптерів[8].

Структура

[ред. | ред. код]

До складу армійської авіації Сухопутних військ України входять бойові бригади:

Командування

[ред. | ред. код]

Начальник армійської авіації — начальник управління армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (з 2023 року командувач армійської авіації):

Оснащення

[ред. | ред. код]

З'єднання та частини армійської авіації Сухопутних військ України мають на озброєнні гелікоптери типу Мі-2, Мі-8, Мі-9, Мі-24, Мі-26 та їх модифікації, які дозволяють виконувати всі завдання за призначенням.

Від 2017 року: МСБ-2 10 одиниць станом на червень 2018[17]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 340-й Отдельный Транспортно-Боевой Вертолетный Бреславльский Полк. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  2. Полёты над Коростенем. Год 1993. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  3. 335-й Отдельный Боевой Вертолетный Полк. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  4. Андрій Харук (13 вересня 2016). Висвітлення участі української авіації в антитерористичній операції. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  5. На Львівщині визначають кращу вертолітну ланку серед бригад армійської авіації ЗС України. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  6. В рамках проведення операції Об’єднаних сил вперше проведено навчання передових авіаційних навідників з наведення екіпажів Мі-24 по наземних цілях. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  7. На Рівненщині відбуваються унікальні тренування гелікоптерників. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 травня 2019. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
  8. Участь ЗС України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Архів оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 18 квітня 2015.
  9. Більше генералів, менше посад. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 2 лютого 2020.
  10. В Африку як додому [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] на http://www.golos.com.ua/ [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  11. У військовому параді до Дня Незалежності візьмуть участь львівські вертолітники [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] на http://galinfo.com.ua/ [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.]
  12. Українські миротворці повернулися з ДР Конго додому [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] на http://ukranews.com/ua/ [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  13. ПАСТУХОВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.] на http://www.logos-ukraine.com.ua/ [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  14. 10 летчиков не выиграют войну. Их должно быть 100 и все подготовленные [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] на http://gazeta.ua/ [Архівовано 2 травня 2009 у Wayback Machine.]
  15. Саміленко Максим Михайлович. Вікіпедія (укр.). 7 лютого 2023. Процитовано 8 січня 2024.
  16. Бардаков Павло Олексійович. Вікіпедія (укр.). 29 листопада 2023. Процитовано 8 січня 2024.
  17. Збройні сили отримали партію модернізованих гелікоптерів Мі-2. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 5 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]