114-та бригада тактичної авіації (Україна) — Вікіпедія

114-та бригада тактичної авіації
(2003—дотепер)
114-й винищувальний авіаційний полк
(1992—2003)
Нарукавний знак бригади
На службі1992 — дотепер
Країна Україна
Вид Повітряні сили
Тип Тактична авіація
Чисельністьбригада
У складіПвК «Захід»
Розташуванням. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 119А
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Авіація
ВинищувачіМіГ-29
Навчальні літакиЛ-39
Медіафайли на Вікісховищі

114-та бригада тактичної авіації (114 БрТА, в/ч А1349) — військове з'єднання винищувальної авіації Повітряних сил Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою бригада перебуває у підпорядкуванні Повітряного командування «Захід». На озброєнні бригади перебувають винищувачі МіГ-29.

Історія

[ред. | ред. код]

21 січня[1] (червня)[2] 1991 року 114-й винищувальний авіаційний Талліннський Червонопрапорний полк ВПС СРСР був виведений з міста Міловиці (Чехословаччина), де перебував в складі Центральної групи військ. На озброєнні полку перебували винищувачі МіГ-29. На той момент в Івано-Франківську базувався 145-й винищувальний авіаційний полк, також озброєний МіГ-29.

19 січня 1992 року особовий склад полку присягнув на вірність Україні[3]

Відповідно до директиви міністра оборони від 2 грудня 2002 року, 114 винищувальний авіаційний полк об'єднали з підрозділами забезпечення, внаслідок чого утворилась бригада тактичної авіації[3] у підпорядкуванні 14-го авіаційного корпусу[4].

З 1 грудня 2005 року авіаційна винищувальна бригада вперше заступила на бойове чергування в системі протиповітряної оборони України[5].

Льотний склад займається плановою льотною діяльністю, неодноразово успішно виконував завдання польотів, льотно-тактичних навчань на аеродромах Івано-Франківськ, Саки, Бельбек, Лиманське, Луцьк, Озерне.

У 2006 році вперше з 1993 року було проведено льотно-тактичне навчання авіаційної ескадрильї і нарешті авіаційна бригада брала участь командно-штабних навчаннях Повітряних сил Збройних сил України «Чисте небо». Під час цих навчань майор Сергій Голубцов здійснив навчально-бойовий виліт та змусив умовного порушника державного кордону здійснити посадку на визначеному аеродромі.

З 12 березня по 7 квітня 2007 року на базі авіаційної винищувальної бригади проводився льотно-методичний збір з льотним складом винищувальної авіації Об'єднаних сил швидкого реагування (ОСШР) Повітряних сил ЗС України з метою підготовки на клас льотного складу винищувальної авіації ОСШР Повітряних сил ЗС України на літаках МіГ-29 за складними видами льотної підготовки.

У квітні 2007 року льотний склад успішно виконав завдання зборів з льотним складом авіації Повітряних Сил Збройних Сил України по наземних цілях[6].

24 серпня 2009 року літаки 114-ї бригади брали участь в авіаційній частині параду Незалежності в Києві.

У зв'язку з проведенням у 2012 році Євро-2012, МіГ-29 (б/н 55) перебував на бойовому чергуванні з прикриття повітряного простору України під час проведення футбольного турніру.

У другій половині 2012 року МіГ-29 (б/н 55) разом зі свої «братом» МіГ-29 (б/н 54) були перефарбовані в синьо-жовті кольори камуфляжу та стали так званими «псевдо-Соколами». Літаки були пофарбовані в такі кольори для показового прольоту над аеродромом Гостомель під час проведення виставки Авіасвіт-ХХІ[7].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

З початку російсько-українського конфлікту 2014 року весь особовий склад частини перебуває в режимі бойового чергування. Влітку 2014 року була сформована зведена група, яка брала участь у бойових вильотах для завдання ударів по колонах бойовиків[8].

Для польоту в зони пошуку типове навантаження МіГ-29 складалося з двох підвісних паливних баків, двох блоків некерованих ракет С-8 й іноді, якщо дозволяв запас палива, ще й пари бомбових касет РБК. Перші вильоти МіГ-29 на ізоляцію району бойових дій відзначені 5 серпня. В Донецькій області зони пошуку призначалися в райони Єнакієвого, Шахтарська та Амвросіївки, а в Луганській — навколо Луганська[9].

Для забезпечення майже безперервної присутності в зонах пошуку МіГ-29 виконували до трьох вильотів на добу на кожен борт (правда, не щодня)[9].

Попри це, терористи збили перший МіГ-29 (б/н 02) вже 7 серпня[10]. Його пілот, не розібравшись в ситуації, виконав захід на блокпост сил ДНР і в результаті був уражений ПЗРК. А ось точних даних про збитий 17 серпня під Луганськом МіГ-29 (б/н 53) досі немає[11]. За деякими даними, це був останній виліт «двадцять дев'ятих» на ізоляцію району бойових дій. Ризик втрати літаків від засобів ППО, а також, найімовірніше, відмови техніки, викликані інтенсивною експлуатацією, змусили військове керівництво припинити спроби виконання завдань по ізоляції районів бойових дій. Всього для цих цілей залучалося не менше п'яти МіГ-29 — не тільки зі 114-ї, але і, можливо, з інших авіабригад.

Серед відзначених за бойові дії льотчиків —

Оновлення льотного складу

[ред. | ред. код]

24 червня 2012 модернізований на Львівському державному авіаційно-ремонтному заводі (ЛДАРЗ) МіГ-29МУ1 переданий бригаді.[12]

10 квітня 2014 року до 114-ї бригади надійшов відремонтований винищувач МіГ-29 (б/н 10).[13]

5 січня 2015 року на аеродромі Озерне Президент Порошенко передав Повітряним силам два відремонтованих на ЛДАРЗ літаки, МіГ-29 (б/н 57) та МіГ-29УБ (б/н 86), вони були передані бригаді.[14]

30 грудня 2015 року Львівський державний авіаційно-ремонтний завод передав бригаді капітально відремонтований винищувач МіГ-29 (б/н 71)[15]

29 березня 2016 року бригада отримала 4 винищувачі МіГ-29 (б/н 72, б/н 73, б/н 75, б/н 76) відновлені Львівським авіаційно-ремонтним заводом та 2 навчально-бойові літаки L-39 (б/н 72, б/н 123) відновлені Одеським авіаційно-ремонтним заводом.[16]

Структура

[ред. | ред. код]
  • управління (в тому числі штаб)
  • 1-ша авіаційна ескадрилья (майор Іван Смеречанський)
  • 2-га авіаційна ескадрилья
  • авіаційна ТЕЧ[ru]
  • батальйон зв'язку та радіотехнічного забезпечення:
    • інформаційно-телекомунікаційний вузол
  • батальйон аеродромно-технічного забезпечення:
    • технічна рота
    • аеродромно-експлуатаційна рота
    • група газозабезпечення
  • рота матеріального забезпечення
  • 128 рота охорони
  • пожежний взвод
  • медичний пункт
  • автомобільна ТЕЧ

[17]

Командири

[ред. | ред. код]
  • підполковник Матюшенко Валентин Леонідович (1988 — 1993);
  • полковник Сподарко Богдан Степанович (1993 — 1995);
  • полковник Бастрон Георгій Єгорович (1995 — 1999);
  • полковник Гранат Петро Васильович (1999 — 2000);
  • полковник Дроздов Сергій Семенович (2000 — 2002);
  • підполковник Громов В'ячеслав Володимирович (31.10.2002—15.10.2003);
  • полковник Кухаренко Олександр Олександрович (2003 — 2006);
  • полковник Кривоножко Анатолій Миколайович (2006 — 2008);
  • полковник Биховець Сергій Георгійович (2008 — 17 листопада 2011);
  • полковник Голубцов Сергій Миколайович (2011 — 2015)[18];
  • полковник Погорілий Юрій Вікторович (2015 — 2018)[19];
  • полковник Каржау Євгеній Кадимович (з 2018)[20]

Втрати

[ред. | ред. код]
  • старший прапорщик Денега Вадим Васильович, трагічно загинув 16 березня 2017 року в районі міста Слов'янськ.[21]
  • Нестеренко Валерій Анатолійович, помер 3 листопада 2017 року від раптового серцевого нападу.[22]
  • прапорщик Джус Василь Богданович, загинув 16 травня 2019 року під час мінометного обстрілу поблизу села Водяне (Волноваський район).
  • майор Козлов Анатолій та капітан Захожий Сергій, загинули 15 червня 1995, поблизу Бурштину внаслідок невставтовленої технічної аварії.
  • підполковник Гайовчик Микола, катапультувався 17 серпня 2014, в Донецькій області (бортовий номер білий 53)
  • 26 лютого 2022, міг-29 впав в Тлумацькому районі, Івано-Франківської області, пілот вижив.
  • майор Тарабалка Степан Іванович, загинув 11 березня 2022, збитий в повітрі.
  • капітан Залістовський Владислав Павлович (Blue Helmet), загинув під час виконання бойового завдання 5 січня 2024 року
  • підполковник Ткаченко Андрій Юрійович, загинув 02024-03-088 березня 2024, його літак було збито ворожою ракетою в Донецькій області [23]

Традиції

[ред. | ред. код]

5 червня 2009 року бригада дістала почесну назву — 114-та Івано-Франківська Талліннська ордена Червоного Прапора бригада тактичної авіації.

З 18 листопада 2015, у рамках загальновійськової реформи, були вилучені почесні назви і нагороди радянського періоду. Бригада дістала назву — 114-та бригада тактичної авіації.

24 серпня 2022 року бригада відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[24]

нагороди бійців

[ред. | ред. код]
пілот звання посада нагорода
Тарабалка Степан майор Герой України(посмертно)
Смеречанський Іван майор командир ескадрильї
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

[25]

Савельєв Владислав майор Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) (посмертно)
Залістовський Владислав капітан Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) (посмертно)
Джеф
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ткаченко Андрій майор Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) (посмертно)
Василенко Генадій підполковник
Гайовчик Микола підполковник Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Макаров Дмитро полковник заступник командира бригади зльотної підготовки Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Якушевський Олексій майор льотчик авіаційної ланки першої ескадрильї Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Каржау Євгеній полковник Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Шкаревський Дмитро капітан
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Єнушевський Олександр підполковник Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Кухарук Олександр полковник
Ісаков Сергій полковник
Павлюк Даніель капітан командир авіаційної ланки 2 афіаційної ескадрильї
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Шапка Павло лейтенант льотчик 3 авіаційної ланки
Яковенко Тарас лейтенант льотчик 3 авіаційної ланки
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Анохин, Быков С. 422
  2. ↑ 114th Tallinskiy Red Banner Fighter Aviation Regiment. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 20 вересня 2018.
  3. ↑ а б Летюча бригада з «Діброви». Як у Франківську з’явився 114 полк тактичної авіації (ФОТО). Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  4. ↑ Слободянюк, М. В.; Фешовець, О. В. (2015). З’єднання і військові частини сучасних Збройних Сил України в роки Другої світової війни: Матеріали до формування української військової традиції. Львів: Видавництво «Астролябія». ISBN 9786176640677.
  5. ↑ Історична довідка 114-ї бригади [Архівовано 5 січня 2020 у Wayback Machine.] на http://www.zvitiaga.org/ [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Історія одного літака: МіГ-29 б/н 55. MilitaryAviation.in.UA (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 17 лютого 2021.
  8. ↑ Прикарпатська авіабригада отримала 6 бойових літаків [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] на http://www.5.ua/ [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б У зоні АТО було збито два прикарпатські винищувачі. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Су-25, МіГ-29 та L-39 з українським обличчям. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 16 лютого 2021.
  13. ↑ [www.mil.gov.ua/news/2014/04/04/vvedeno-v-bojovij-strij-vinishhuvachi-mig-29/ Введено в бойовий стрій винищувачі МіГ-29] (українською) . Процитовано 04.04.2014. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  14. ↑ Novosti, R. I. A. (20150108T1609+0200Z). С барского плеча. Порошенко и военная техника Украины войскам Украины. РИА Новости Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2021.
  15. ↑ МіГ-29 б/н 71 «білий» Повітряних Сил ЗСУ. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 16 лютого 2021.
  16. ↑ Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Процитовано 17 лютого 2021.
  17. ↑ Військова частина А 1349 [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] на http://clarity-project.info/ [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Командир 114-ї бригади тактичної авіації полковник Сергій Биховець склав свої повноваження [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] на http://www.firtka.if.ua/ [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Про нагородження грошовими преміями військовослужбовців військової частини А1349. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  20. ↑ Командування Повітряних Сил ЗСУ / Air Force Command of UA Armed Forces. www.facebook.com (англ.). Процитовано 8 лютого 2019.
  21. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  22. ↑ У Франківську прощаються з Валерієм Нестеренком. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  23. ↑ В Івано-Франківську попрощалися з пілотом-винищувачем Андрієм Ткаченком.
  24. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2022 року № 608/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  25. ↑ Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 95 захисників України. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=114-та_бригада_тактичної_авіації_(Україна)&oldid=43573796