383-тя окрема бригада безпілотних авіаційних комплексів (Україна) — Вікіпедія

383-тя окрема бригада безпілотних авіаційних комплексів
(з 2023)
383-й окремий полк дистанційно-керованих літальних апаратів
(1992—2023)
Нарукавний знак бригади
На службі1992 (32 роки)
Країна Україна
Вид Повітряні сили
Чисельністьбригада
Гарнізон/Штаб Хмельницька область
м.Хмельницький
Війни/битвиВійна на сході України
Авіація
БПЛАТу-141
Ту-143
Bayraktar TB2

383-тя окрема бригада безпілотних авіаційних комплексів (383 ОБр БпАК, в/ч А3808) — з'єднання у складі Повітряних сил Збройних сил України, що озброєне безпілотними апаратами. Бригада належить до частин безпосереднього підпорядкування командуванню Повітряних Сил.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1992 році, після розпаду СРСР, 383-й полк безпілотних літаків-розвідників Радянської армії перейшов під юрисдикцію України. До формування полку була залучена й в/ч 47040[1].

18 січня 1992 року серед перших військових частин молодої України особовий склад полку у повному складі склав присягу на вірність українському народові. Полк мав на озброєнні безпілотні розвідники Ту-141, Ту-143. За час свого існування особовий склад військової частини взяв участь у 3-х практичних спеціальних навчаннях з виконанням 78 практичних пусків літаків-розвідників «Стриж» та 218 пусків літаків-розвідників «Рейс» на полігонах «Чимкент», «Мари» (Туркменістан), «Багерове», «Чауда» (АР Крим), «Києво-Олександрівський» (Миколаївська обл.) та інших[1].

За підсумками 2018 року полк визнано кращою військовою частиною розвідки в Повітряних Силах[2].

20 березня 2019 року полк отримав на озброєння перші в Україні ударні оперативно-тактичні безпілотники — турецькі Bayraktar TB2[3][4][5].

У серпні 2023 року повідомлялося, що 383-й полк став бригадою.[6]

Традиції

[ред. | ред. код]

1 червня 2017 року військова частина святкувала 30-річчя. Було відкрито Меморіальний камінь та Алею пам'яті військовослужбовцям частини, які загинули при виконанні свого військового обов'язку на сході України.[7][8]

22 серпня 2023 року повідомили, що Міністерство оборони розробило для 383-ї бригади новий нарукавний знак. Центральним елементом нарукавного знака стала срібна голова боривітра. За повідомленням, боривітер здатний протягом тривалого часу ширяти небом в пошуках здобичі, що підкреслює специфіку діяльності військової частини.[9][10]

Структура

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Тридцятирічний ювілей відзначила військова частина А-3808 Новини Дунаєвецька РДА » Дунаєвецька РДА. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  2. Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. Архів оригіналу за 29 березня 2019.
  3. Більше 400 одиниць військової техніки передано ЗСУ. Процитовано 26 березня 2019.
  4. Оновлення авіації ЗСУ. MilitaryAviation.in.UA (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  5. а б Лишилося тільки опанувати: ЗСУ нарешті отримали ударні безпілотники Bayraktar. 5 канал (укр.). Процитовано 26 березня 2019.
  6. а б Ескадрилья «Байрактарів» отримала почесне найменування. 7 серпня 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
  7. Хмельницька народна газета Є. ye.ua (укр.). 4 червня 2017. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2019.
  8. На території "безпілотного" полку відкрили алею пам'яті загиблим в зоні АТО військовим - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  9. Для українських пілотів розробили нові нарукавні знаки. www.ukrinform.ua (укр.). 22 серпня 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
  10. У Міноборони представили нові нарукавні знаки для двох бригад Повітряних Сил ЗСУ. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2023.
  11. В Воздушных силах отметили отличников [Архівовано 2 березня 2020 у Wayback Machine.] на http://www.wing.com.ua/ [Архівовано 2 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. До Хмельницького повернулися безпілотні літаки-розвідники, які брали участь в навчаннях на півдні України. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]