French
DeutschПазич Ігор Іванович — Вікіпедія
| Ігор Пазич Пазич Ігор Іванович | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 вересня 1967 Донецьк, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 6 березня 2022 (54 роки) в районі м. Миколаєва | |
| Поховання | Біла Церква | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Військовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург) і Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Армійська авіація | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Ігор Іванович Пазич (22 вересня 1967, м. Донецьк Донецька область — 6 березня 2022, район м. Миколаїв) — український військовослужбовець, льотчик, бортовий-технік, капітан 18-тої окремої бригади армійської авіації Збройних Сил України.
Ігор Пазич народився 22 вересня 1967 році в місті Донецьк. Із дитинства мріяв стати військовим. У 1988 році закінчив Ленінградське військове технічне училище (нині Військовий інженерно-технічний університет). Здобув освіту у Харківському авіаційному інституті. Після навчання любив грати у вільний час в теніс.
У 2014 році коли почалася війна родина переїхала з Донецька до Білої Церкви. З 2015 року служив у 18 окремій бригаді армійської авіації імені Івана Сікорського.
Загинув 6 березня 2022 року на Миколаїві зупиняючись ворожу колону, що сунулася з Баштанки на Кривий Ріг.
Разом з Ігорем загинули: льотчик штурман майор Констянтин Зебницький, командири вертолітної ланки авіаційної ескадрильї майор Ігор Туревич, капітан Сергій Бондаренко.
Похований 23 березня 2022 року на Алеї Героїв Сухоярського кладовища у місті Біла Церква на Київщині.
В Ігоря залишилася мама, дружина та 32-річна донька Анастасія (1992 р.н.).
- Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (15 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1]
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (12 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2]
- ↑ Указ президента України №242/2022 Про відзначення державними нагородами України. 15 квітня 2022.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 31 січня 2024.
- Ігор Пазич // Платформа пам'яті Меморіал, 31.01.2024
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |