Назва | Дата встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Пам'ятник Невідомому солдатові | | Цвинтар на Забалці | | |
Стела пам'яті нафтовикам, що полягли в боях | | Вул. Нафтовиків | | |
Меморіал «Слава визволителям Херсона в роки Великої Вітчизняної війни» | | Просп. Незалежності | | На постаменті розміщено світлини та прізвища тих, кому присвоєно звання Героя Радянського Союзу за звільнення Херсона. А також фото хроніки, план військової операції 13 березня 1944 року на берегах Дніпра. |
Меморіальний комплекс загиблим викладачам та студентам | | Сквер Аграрного університету | | Напис на постаменті: «Студентам та співробітникам інституту, які загинули в боях за нашу Батьківщину. Вічна пам'ять полеглим 1941—1945 рр.» |
Скульптура моряка | | Вул. Соборна | | Біля входу до Херсонського морехідного училище рибної промисловості розташована бронзова скульптура моряка та гармата зразка XVIII століття. |
Меморіал Афіни Паллади | | Вул. Небесної сотні, 27 | | Розташована на території Херсонського Державного Університету, обрамлена клумбою. Тут же розташовано меморіальну дошку викладачам та студентам ВНЗ, які загинули під час Другої світової війни. |
Серце закоханих | | Сквер Михайла Грушевського | | Одночасно було встановлено архітектурний ансамбль, який складається з «Серця закоханих» та «Лавки закоханих». |
Казкове дерево | | Вул. Європейська | | Автор — херсонський скульптор «Гепард». Скульптура являє собою засохлий платан XVIII століття з ручною різьбою. |
Пам'ятник робітниці нафтопереробного заводу | | Вул. Нафтовиків, 75 | | Скульптура розташована на будівлі Херсонського нафтеперегонного заводу. |
Пам'ятник нафтовикові | | Вул. Нафтовиків, 75 | | Скульптура розташована на будівлі Херсонського нафтеперегонного заводу. |
Скульптура «Спорт» | | Вул. Петра Калнишевського, 2а | | Розташована на вході до Вищого училища фізичної культури. |
Меморіальний камінь у пам'ять про загиблих вчителів | | Парк «Херсонська фортеця» | | Встановлений вчителями однієї зі шкіл Таврійського мікрорайону. Напис на камені говорить: «Алея пам'яті вчителів м. Херсон, загиблих у боях Великої Вітчизняної війни». |
Пам'ятник загиблим при форсуванні Дніпра та звільненні Херсона | | Антонівка | | Розташований на повороті до залізничного мосту. На меморіальній дошці написано: «Хто поліг у бою, славен у віках, бо загинув він, як герой! Тут 13 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту, 49-а гвардійська, 295-а стрілецька дивізії, 377-й полк, 243-й окремий батальйон зв'язку та 773-й окремий радіо-дивізіон форсували Дніпро і в результаті запеклих вуличних боїв очистили наше місто від німецько-фашистських загарбників. Вам, витязі Великої Вітчизняної війни, що повернули Херсону сонце й радість, — СЛАВА!» |
Меморіал від мешканців селищ Антонівка та Кіндійки | | Кіндійка | | |
Статуя сфінкса[1] | | Житлоселище | | |
Статуя німфи[1] | | | | |
Стела на честь Миколи Кузнєцова | | Вул. Перекопська, 173а | | Встановлена в дворі школи № 36. |
Пам'ятник херсонським портовикам, які загинули в Другій світовій війні | | | | |
Пам'ятник Леніну | | Вул. Марії Фортус | | Знаходиться на території Орендного рибогосподарського кооперативу «Рибалки Херсона». |
Скульптури двох атлантів | Приб. кін. ХІХ — поч. ХХ ст. | Вул. Європейська, 8 | | Скульптури двох атлантів розташовані на стіні будинку, підтримують балкон. Автор скульптур, як і будинку, — не відомий[2]. |
Пам'ятний знак Богданові Хмельницькому | 1990-ті | Вул. Перекопська, 13 (Площа поряд із кінотеатром «Ювілейний») | | Пам'ятний знак встановлений невідомо ким і коли точно, на якому значиться напис: «На цьому майдані буде споруджено пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому»[3]. |
Пам'ятник Джонові Говарду | 1820 | Просп. Незалежності, 50 | | Встановлений на могилі Джона Говарда, скульптор — Василь Стасов. П'єдестал та обеліск виготовлені з інгулецького вапняка, сонячний годинник виготовлено з позолоченої міді. Напис на стелі говорить: «Говард. Помер 20 січня на 65 році життя. Alios salvos fecit. Vixit propter alios[4]». |
Пам'ятник першим комсомольцям | 1959 | Парк «Херсонська фортеця» | | Виконаний у вигляді 18-метрового обеліску на постаменті. Автори: архітектори — Л. А. Кузьменко, Ю. А. Моїсеєв, Ю. П. Тарасов, скульптор — П. І. Кравченко. 5 квітня 2021 р. з монумента була знята табличка з підписом[5]. |
Пам'ятник страченим учасникам херсонського підпілля | 1965 | Вул. Європейська, 29 | | За радянською легендою на місці, де було встановлено пам'ятник, 1942 року німці стратили десятьох радянських підпільників (серед них — члени підпільної піонерської організації брати Чернявські та Запорожчуки). |
Пам'ятний камінь на місці форсування Дніпра | 1965 | Вул. Перекопська | | За деякими свідченнями на місці встановлення пам'ятного каменю радянські спецслужби після звільнення міста від німецької окупації проводили масові страти місцевого населення, яке допомагало окупантам, було запідозрене в такій допомозі або ж брало участь в українському національно-визвольному русі. |
Погруддя Іллі Кулика | 1966 | Парк «Херсонська фортеця» | | Автори: скульптор М. Б. Писанко, архітектор — Ю. А. Васильченко. |
Пам'ятний камінь на місці загибелі 1276 радянських громадян — жертв фашизму | 1966 | Вулиця Гімназична | | |
Пам'ятна стела про нагородження Херсонської області | 1967 | Привокзальна площа | | Пам'ятник являє собою стелу з зображенням Ордена Леніна та меморіальну дошку з написом: «НАКАЗ Президіуму Верховної Ради СРСР про нагородження Херсонської області Української РСР Орденом ЛЕНІНА за успіхи, отримані трудящими області в господарському та культурному будівництві нагородити Херсонську область Української РСР Орденом ЛЕНІНА.» В травні 2015 зображення ордена демонтоване.[6] |
Погруддя Дмитра Карбишева | 1968 | Вул. Полтавська, 89 | | На меморіальній дошці можна прочитати: «Дмитрові Михайловичу Карбишеву від юних карбишевців школи-інтернату № 2» (погруддя було встановлено на території колишнього інтернату № 2). Автор — І. Г. Шапко. |
Пам'ятник воїнам-визволителям | 1969 | Парк Слави | | Пам'ятник становить собою танк «Т-34», встановлений на постамент. Встановлено на честь 25-річчя звільнення міста від німецької окупації. Архітектори: Ю. О. Васильченко, Ю. П. Тарасов. |
Пам'ятник Солдати Суворова в бою | 1970 | Вул. Європейська | | Барельєф херсонського скульптора Івана Білокура. |
Пам'ятник на честь працівників ПТС, загиблих на фронтах війни | 1970 | Район ТЕЦ | | |
Пам'ятник Тарасові Шевченко | 1971 | Просп. Текстильників | | Автори — скульптор Іван Білокур та архітектор Ю. Тарасов. |
Пам'ятник Першим херсонським корабелам | 1972 (за іншими даними — 1971)[7] | Набережна по просп. Незалежності | | Автори: скульптори — Іван Білокур, Володимир Потребенко, В. Л. Шкуропат, архітектори — Г. П. Сікула, Ю. П. Тарасов. Встановлений на кордоні Херсонської адміралтейської верфі, з якої 16 вересня 1783 року було спущено на воду перший корабель Чорноморського флоту «Слава Єкатерини», який зображено на монументі. |
Пам'ятник Зої Космодем'янській | 1973 | Вул. Церковна, 19 | | Встановлено на території школи № 13. Автори: скульптор — Володимир Потребенко, архітектор — М. Шевчук. |
Монумент «Гармата-ветеран» на честь воїнів-визволителів міста | 1975 | Площа 13 Березня | | Встановлений на честь 30-річчя перемоги в Другій світовій війні та 31-річчя визволення Херсона від німецької окупації. Являє собою 122-міліметрову гаубицю № 16647, встановлену на постамент. |
Меморіальний камінь у пам'ять про загиблих у Другій світовій війні | 1975 | | | Встановлений на честь 30-річчя перемоги в Другій світовій війні вчителями школи № 55 в Шуменському мікрорайоні. |
Меморіальний комплекс загиблим землякам | 1977 | Острів, вул. Дорофеєва | | Автори — архітектор І. М. Костюченко, скульптор В. Б. Процький (за іншими даними: скульптор — В. П. Яроцький, архітектор — М. М. Костенко). Обеліск стилізовано під вітрило, поруч зі стелою з барельєфами солдата, матроса, рибалки. На стелі зазначено: «В ім'я тих, хто живе сьогодні, заради майбутніх поколінь віддали свої життя наші воїни-земляки. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ». |
Пам’ятник автомобілістам і шляховикам | 2013 | Миколаївське шосе | | автомобіль ЗІС-5 на постаменті, архітектор В. М. В. М. Громихін |
Погруддя Миколи Субботи | 1978 | Парк «Херсонська фортеця» | | Автори — скульптор В. Шкуропат, архітектор Ю. Тарасов |
Пам'ятник морякам Дунайської флотилії | 1979 (за іншими даними — 1980) | 2-й Слобідський пров. (Придніпровський узвіз, 1) | | Становить собою броньований катер БКА № 301, піднятий 1979 року з дна Дніпра поблизу Антонівського мосту та встановлений того ж року на постамент, який нависає над Дніпром. Автори — архітектори Ю. П. Тарасов, А. С. Семенчук. |
Пам'ятний знак «Воїнам-визволителям 295 стрілецької дивізії» | 1983 | Вул. 295 стрілецької дивізії | | Автори: скульптор В. П. Яроцький, архітектор М. М. Костюченко. |
Меморіальний комплекс Алея Слави | 1989 | Парк Слави | | Встановлений на місці, де 1966 року в плавнях було знайдено тіло невідомого солдата. 13 березня 1967 року відбулося урочисте перепоховання воїна та встановлення пам'ятного знака. 9 травня 1967 року тут вперше було запалено Вічний вогонь. І вже 1989 року було повністю завершено масштабний скульптурний ансамбль «Алея Слави». Автори: архітектори В'ячеслав Громихін, С. Захаров, Ю. Платонов та скульптор Валентин Зноба. |
Пам'ятник жертвам тоталітарного режиму | 1992 | Вул. Тираспільська | | Автори — скульптор Є. В. Бондаренко, архітектор В'ячеслав Громихін. |
Монумент на честь 50-річчя Перемоги в Другій світовій війні «Ніка» | 1995 | Площа Перемоги | | Автори: скульптори Іван Білокур та Володимир Потребенко, архітектор М. Г. Костюченко. Пам'ятник виготовлено з бетону, його загальна висота — 22 метри. |
Пам'ятник на честь воїнів-інтернаціоналістів «Скорботна мати» | 1999 | Парк Слави | | Автори: скульптор Святослав Астаулов, архітектори Вячеслав Шевелюк та Володимир Чаплик. Являє собою мідну скульптуру скорботної жінки, яка тримає в руках ікону Христа Спасителя. Стоїть скульптура на постаментові, прикрашеному плиткою з червоного мармуру. Перед скульптурою знаходиться квітка тюльпану зі сталі, а також дошка з написом: «Синам Херсонщини, які загинули в Афганістані та в інших війнах за кордоном»[8]. |
Пам'ятник постраждалим у Чорнобильській катастрофі | 2001 | Парк «Херсонська фортеця» | | Пам'ятник має вигляд гранітної стели на подвійному постаменті, встановлений на центральній алеї парку імені Ленінського Комсомолу. Відкрито пам'ятник було на 15-ту річницю трагічних подій 1986 року. На лицевій стороні стели символічно зображено вогонь та дзвони, а в її центрі розміщено напис: «26 квітня 1986 року постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи». |
Композиція «Пектораль» | 2005 | Вул. Грушевського, | | Розташована на невеликому майданчикові біля Центрального ринку. Центральною фігурою композиції, що складається з трьох частин, є слов'янська богиня Лада — богиня врожаю та плодючості, з якою пов'язували пробудження природи. В руках вона тримає плоди — дольку кавуна та пук пшеничних колосків. Сама богиня перебуває в оточенні казкових птахів із жіночими обличчями. Нижній ярус скульптури зображує підводний світ, який нагадує про багатство Дніпровського лиману. Автор композиції — херсонський скульптор Юрій Степанян. |
Скульптура Божої Матері | 2009 | Вул. Торгова | | Автор — Віктор Тишкевич. Скульптура є зменшеною копією львівської Божої Матері. Розташовано скульптуру на місці зруйнованої більшовиками Покровської єдиновірної церкви. У висоту сягає 2,5 метра, виконана з білого штучного каменю, дивиться на схід сонця. |
Погруддя Всеволода Заботіна | 2009[9] | Вул. Патона, 4 | | Одночасно з відкриттям пам'ятника було відкрито сквер імені Всеволода Заботіна. Автор — скульптор Віктор Тишкевич. |
Погруддя Василя Маргелова | 2010 | Вул. Перекопська | | |
Діорама «Перемога російського флоту над турками» | 5 жовтня 2011 | Ботанічний сад при ХДУ | | Діорама складається з трьох частин: взяття росіянами під командуванням Олександра Суворова фортеці Ізмаїл, трьох бойових морських орденів — Суворова, Ушакова та Нахімова, а також закладання на верфі Херсона першого 60-гарматного корабля «Свята Катерина» для Чорноморського флоту. Ще однією частиною діорами є діючий храм-маяк Миколи Чудотворця в пам'ять за загиблими в Чорному морі моряками. Разом із діорамою було відкрито барельєф Григорію Потьомкіну[10]. |
Пам'ятний знак «Героям Сталінграда» | 2012[11] | Площа Героїв | | |
Скульптура «Червона калина» | 2012 | Вул. Лютеранськаа, територія каплиці Феодора Ушакова | | Пам'ятник присвячено міліціонерам, які загинули, виконуючи свій обов'язок. Автор скульптури — Юрій Степанян. Скульптура являє собою пам'ятник висотою 2,5 м, висечений з суцільного інкерманського каменю. На камені зображено жінку з опущеною головою, у руці вона тримає гроно калини[12]. |
Меморіальний комплекс «Воїнам-інтернаціоналістам» | 15 лютого 2013[13] | Парк Слави | | Автор — В'ячеслав Громихін. Являє з себе стелу, на якій зображено скульптуру молодого солдата. Також на табличках вибито імена 67 херсонців, які загинули в Афганській кампанії. Меморіальний комплекс розташовано навпроти Пам'ятнику воїнам-визволителям (танк Т34). Виготовлено пам'ятник із натурального 7-тонного каменю, у висоту він сягає до 5 метрів[14]. |
Сон Сирени | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | | Автор — київський скульптор Володимир Протас. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. |
Візник | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | | Автор — харківський скульптор Володимир Кочмар. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. |
Поцілунок Кентавра | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | | Автор — краматорський скульптор В'ячеслав Гутиря. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. |
Скіф | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | | Автор — харківський скульптор Сергій Сбитнєв. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. |
Борисфен | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | | Автор — дніпродзержинський скульптор Гарнік Хачатрян. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. |
Цариця Таврії | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | | Автор — херсонський скульптор Юрік Степанян. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. |
Пам'ятник Небесній Сотні | 2014[15] | Площа Свободи | | Щогла з прапором України встановлена на честь полеглих під час Євромайдану героїв Небесної Сотні, замінила пам'ятник Леніну. |