Парфаньяк Алла Петрівна — Вікіпедія

Парфаньяк Алла Петрівна
Народилася6 серпня 1924(1924-08-06)[1]
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Померла12 листопада 2009(2009-11-12) (85 років)
Москва, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка, кіноакторка
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна (1947)
Знання мовросійська
ЗакладТеатр імені Є. Вахтангова
Роки активності19451991
У шлюбі зМикола Крючков і Михайло Ульянов
Нагороди
Заслужений артист РРФСР
IMDbID 0661395

Алла Петрівна Парфаньяк (нар. 9 серпня 1923, Мінськ — пом. 12 листопада 2009, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно, заслужена артистка Російської РФСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Алла Парфаняк народилася 9 серпня 1923 року в Мінську в родині інтелігентів: її батько — Петро Олексійович Парфаняк, західний українець, народився в Австро-Угорщині, був професором математики і працював у фінансовому інституті[2], мати була полькою.

Закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна в 1947 році, курс Віри Львової[3]. Однокурсником Алли Парфаняк був Євген Рубенович Симонов. У тому ж році прийнята до трупи театру ім. Є. Вахтангова. Вже після того як вступила до Щукінського училища вона вирішила додати м'який знак наприкінці прізвища, тим самим додавши до неї трохи французьких ноток. Так і народився псевдонім Алла Парфаньяк.

Через два роки після смерті чоловіка Михайла Ульянова пережила серйозний інсульт, впала в кому[4]. Не приходячи до тями, померла на 87-му році життя 12 листопада 2009 року в Москві. Аллу Парфаньяк поховали 17 листопада 2009 року на Новодівичому кладовищі в Москві поряд з чоловіком.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Перший чоловік — Микола Крючков. Познайомилися на зйомках фільму «Небесний тихоход». Розлучилися в 1957 році. Син Микола.
  • Другий чоловік — Михайло Ульянов. Одружилися в 1959 році. Дочка Олена.

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://ria.ru/20091112/193207092.html
  2. Парфаньяк Пётр Алексеевич
  3. Выпуски 40-х гг. :: Официальный сайт Театрального института имени Бориса Щукина. Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 12 квітня 2008.
  4. Людмила Грабенко (20 ноября 2012). Эпоха (рос.). Бульвар Гордона. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 2013-6-2.