Паула Бір — Вікіпедія

Паула Бір
нім. Paula Beer
Паула Бір, 2017
Дата народження1 лютого 1995(1995-02-01) (29 років)
Місце народженняМайнц, Німеччина
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Професіяакторка
Роки активності2010 — наш час
Член уНімецька кіноакадемія
IMDbID 3559009
Нагороди та премії
Баварська кінопремія
Премія Марчелло Мастроянні
agentur-lambsdorff.de/schauspieler/paula-beer/
Паула Бір у Вікісховищі

Пау́ла Бір (нім. Paula Beer; нар. 1 лютого 1995, Майнц, Німеччина) — німецька акторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Паула Бір народилася 1 лютого 1995 року в німецькому Майнці в сім'ї художників[1]. Навчалася у школі Монтессорі, а у 8-річному віці поступила на театральні курси. Незабаром вона почала виступати в молодіжному ансамблі в театрі «Friedrichstadt-Palast».

У 2009 році, коли Паулі Бір виповнилося 14 років, її запросили на кастинг для зйомок у фільмі Кріса Крауса «Щоденники Оди» (нім. Poll). В кастингу брали участь 2500 дівчат, але роль у фільмі отримала Паула. У стрічці акторка зіграла роль 14-річної Оді фон Сірінг, яка приїхала на канікули в маєток Полл на Балтійському узбережжі. Після виходу фільму в прокат Паула отримала хороші відгуки кінокритиків та здобула Баварську кінопремію в категорії «Найкраща молода акторка».

У 2012 році Бір зіграла роль Софії, герцогині Баварської, в біографічному фільмі «Людвіг Баварський». У 2014 році акторка знялася в «Темній долині» Андреаса Прохаски та була номінована за роль у фільмі на здобуття Австрійської кінопремії як найкраща молода акторка. У стрічці також знімалися Сем Райлі, Тобіас Моретті та Томас Шуберт. Фільм був номінований на премію Європейської кіноакадемії та отримав нагороди відразу у декількох категоріях: «Найкращі костюми», «Найкраща робота художника-постановника», «Премія журі за найкращі костюми» та «Премію журі за найкращу роботу художника-постановника».

У 2016 році Паула Бір зіграла у фільмі Франсуа Озона «Франц» головну роль німкені Анни, яка оплакує свого покійного нареченого. За цю роль акторка отримала на 73-му Венеційському міжнародному кінофестивалі «Премію Марчелло Мастроянні», яка присуджується молодим акторам, та номінувалася на французькі кінопремії «Люм'єр» та «Сезар» 2017 року у категоріях «Найкраща молода акторка»[2][3].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Паула Бір та П'єр Ніне на прем'єрі фільму Франц
Паула Бір на Берлінале, 2018
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2010 Щоденники Оди Poll Ода фон Сірінг
2012 Людвіг Баварський Ludwig II Софія Баварська
2013 Смак яблучного насіння Der Geschmack von Apfelkernen Розмарі
2014 Темна долина Das finstere Tal Лузі
2014 Дипломатія Diplomatie Інгрід
2015 Чотири королі 4 Könige Алекс
2016 Франц Frantz Анна
2018 Транзит Transit Марі
Робота без авторства Werk ohne Autor Еллі
Погані банки Bad Banks Яна Лейкам
2019 Le Chant du loup Діана
2020 Undine Ундіна

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Паули Бір[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Баварська кінопремія
2011 Найкраща молода акторка Щоденники Оди Перемога
Австрійська кінопремія
2015 Найкраща акторка Темна долина Номінація
Венеційський кінофестиваль
2016 Премія Марчелло Мастроянні найкращій молодій акторці Франц Перемога
Премія «Люм'єр»
2017 Найкраща молода акторка Франц Номінація
Премія «Сезар»
2017 Найперспективніша акторка Франц Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2017 Найкраща акторка Франц Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2020 Найкраща акторка Undine Перемога
Срібний ведмідь
2020 Найкраща акторка Undine Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Heliot, Armelle: Paula Beer, la belle aux yeux d'or bei lefigaro.fr, 29. August 2016 (abgerufen via Pressedatenbank Nexis)
  2. Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016. Процитовано 4 січня 2017.
  3. Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Процитовано 25.01.2017.
  4. Нагороди та номінації Паули Бір на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]