Європейська кіноакадемія — Вікіпедія

European Film Academy
Європейська кіноакадемія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип організації
АбревіатураEFA
Типfilm academyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникІнґмар Берґман Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1988
Берлін Редагувати інформацію у Вікіданих
Правовий статусзареєстроване об'єднанняd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна ЄС Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираБерлін, Німеччина Німеччина
РозташуванняКурфюрстендамм 22510719 Берлін, Німеччина
Місце діяльностіЄвропа Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрезидентВім Вендерс (1996)[1], Жульєт Бінош (1 січня 2024)[2] і Інґмар Берґман (1989) Редагувати інформацію у Вікіданих
Членів4075 (30 травня 2021)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: Офіційний сайт

Нагороди

Мапа

Європейська кіноакадемія (англ. European Film Academy, EFA) була заснована 1988 року в Берліні з ініціативи європейських кінорежисерів для пропагування європейського кінематографа у світі. Академія відома своєю щорічною премією «Європейський кіноприз».

Історія

[ред. | ред. код]

У 1988 році академію під назвою Європейське кінематографічне товариство офіційно зареєстрував його перший президент, шведський режисер Інгмар Бергман разом з 40 кіновиробниками з усієї Європи з метою сприяння пропагування європейського кінематографічного мистецтва в усьому світі й підтримки інтересів європейського кіновиробництва. Вім Вендерс був обраний першим головою товариства. Перші 15 членів ухвалили рішення про базування академії у Берліні. Двома роками пізніше Європейське кінематографічне товариство було перейменоване на Європейську кіноакадемію яка була зареєстрована як некомерційна організація.

1996 року Інгмар Бергман передав президентство Віму Вендерсу, а новим головою став британський продюсер Нік Пауел. Він був замінений французьким продюсером Гамбертом Бальсеном який був головою з 2003 року і до своєї раптової смерті у 2005.

У грудні 2005 року було обрано нового голову Європейської кіноакадемії — Іва Марміона. Він замінив Ніка Пауелла, який виконував обов'язки після смерті Гумберта Бальсана[4].

У грудні 2013 року було оголошено нового голову — Агнешку Голанд, яка змінила Іва Маріона з січня 2014.

Рішенням Генеральної Асамблеї кількість членів академії була обмежена числом 99, але пізніше їх кількість постійно зростала і досягла числа 2500 у січні 2012.[5]

7 грудня 2019 року на церемонії нагородження Європейським кінопризом (European Film Award) було оголошено нового голову Європейської кіноакадемії — Майка Дауні. Він замінив Агнєшку Голланд, яка була на цій посаді попередні шість років[6].

У грудні 2020 року було оголошено нового президента Європейської кіноакадемії — Аґнешку Голанд[7].

14 березня 2024 Аґнешка Голланд повідомила про те, що залишає посаду президента Європейської кіноакадемії. Її змінить з 1 травня 2024 року Жульєт Бінош[8].

Керівництво

[ред. | ред. код]

Згідно з рішенням Правління Європейської кіноакадемії на виборах 2023 року були обрані представники з 15 регіонів Європи. Реструктуризація відбуватиметься у два етапи. Це дозволить нинішнім членам правління, які обрані у грудні 2022 року на два роки, закінчити свій мандат до кінця 2024 року. Правління Європейської кіноакадемії складається з 19 членів, у тому числі один голова та два заступники, а також представник ромів та саамів[9]. У 2024—2025 роках місце, що представляє членів транснаціонального населення, було виділено режисерам саамі, а у 2026—2027 роках — ромським режисерам[10].

Повний склад керівництва EFA станом на 11 січня 2024 року[10]:

Президент: Жульєт Бінош (з травня 2024 року)
Директор: Маттійс Вутер Кнол[en] (з січня 2021 року)[11]
Голова Правління: Майк Дауні[en][12]
Заступники голови: Йоанна Шиманська[pl], Ада Соломон[en]
Члени правління:
З 1 січня 2024 року до 31 грудня 2025 року:

до 31 грудня 2024 року:

член правління буде обрано до 1 січня 2025 року:

Почесні члени правління: Іштван Сабо, сер Бен Кінгслі.

Членство в академії

[ред. | ред. код]

Кількість членів у кожній країні станом на 1 січня 2025 року[13].

Країна Кількість
Німеччина Німеччина 906
Італія Італія 417
Велика Британія Велика Британія 348
Франція Франція 304
Іспанія Іспанія 275
Швейцарія Швейцарія 270
Польща Польща 236
Нідерланди Нідерланди 200
Швеція Швеція 183
Данія Данія 179
Греція Греція 157
Австрія Австрія 131
Україна Україна 125
Бельгія Бельгія 104
Фінляндія Фінляндія 102
Норвегія Норвегія 100
Чехія Чехія 99
Румунія Румунія 97
Туреччина Туреччина 84
Ізраїль Ізраїль 78
Росія Росія 77
Угорщина Угорщина 77
Ірландія Ірландія 74
Ісландія Ісландія 74
Сербія Сербія 67
Хорватія Хорватія 62
Болгарія Болгарія 60
Словенія Словенія 59
Литва Литва 43
Португалія Португалія 42
Словаччина Словаччина 39
Естонія Естонія 32
Люксембург Люксембург 29
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 29
Косово Косово 26
Латвія Латвія 25
Грузія Грузія 23
Кіпр Кіпр 23
Північна Македонія Північна Македонія 19
Азербайджан Азербайджан 18
США США 16
Чорногорія Чорногорія 13
Албанія Албанія 11
Гренландія Гренландія 10
Вірменія Вірменія 9
Мальта Мальта 7
Білорусь Білорусь 6
Палестина Палестина 5
Молдова Молдова 5
Казахстан Казахстан 3
Австралія Австралія 1
Гонконг Гонконг 1
Канада Канада 1
Киргизстан Киргизстан 1

Серед вимог до прийняття є наявність роботи над створенням трьох і більше фільмів і рекомендації двох чинних членів Європейської кіноакадемії. Щорічний внесок становить 225 євро[14].

Європейський кіноприз

[ред. | ред. код]

Щорічна церемонія нагороджування премією Європейський кіноприз (до 1996 року приз Фелікс) є найголовнішою серед подій організованих академією. Церемонії зазвичай відбувається на початку грудня і відбуваються в різних містах Європи. До номінацій допускаються лише європейські фільми, режисери і т. д. Процедура визначення переможців починається з висунення 40 кандидатів серед яких визначають чотирьох номінантів які оголошуються на початку листопада. Серед номінантів члени академії голосують за переможців які оголошуються на церемоніях нагороджування.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://web.archive.org/web/20200320115835/https://www.europeanfilmacademy.org/People.138.0.html
  2. https://web.archive.org/web/20201210122033/https://www.europeanfilmacademy.org/News-detail.155.0.html?tx_ttnews%5Btt_news%5D=869&cHash=185a6b7378c32b7cf6e28ad0b4504d5c
  3. https://web.archive.org/web/20210530093717/https://www.europeanfilmacademy.org/Members.44.0.html?id=44&tx_efamemberlist_pi1%5BCMD%5D=perCountry
  4. MARTIN BLANEY (4 грудня 2005). Marmion elected chair of European Film Academy. www.screendaily.com (англ.) . Архів оригіналу за 2 листопада 2023.
  5. European Film Academy» Members per Country. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 8 лютого 2012. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка) [Архівовано 2009-02-18 у Wayback Machine.]
  6. Катерина Толокольнікова (9 грудня 2019). Європейський кіноприз-2019: час змін, брак переможців та овації Олегу Сенцову. Детектор медіа.
  7. Президентом Європейської кіноакадемії стала Аґнешка Голланд. Детектор медіа. 11 грудня 2020.
  8. Поліна Горлач (14 березня 2024). Жульєт Бінош очолить Європейську кіноакадемію замість Аґнешки Голланд. Суспільне Культура.
  9. European Film Academy to restructure board membership for 2024. Cineuropa (англ) . 29 червня 2023.
  10. а б Nick Cunningham (11 січня 2024). Revamped EFA Board includes 8 new members, now 68% women. Business Doc Europe (англ) .
  11. Директором Європейської кіноакадемії стане Маттійс Вутер Кнол. Детектор медіа. 2 червня 2020.
  12. Mike Downey elected new EFA chairman. Cineuropa (англ) . 11 грудня 2019.
  13. List of members of the European Film Academy (англ.) . Архів оригіналу за 1 січня 2025. Процитовано 11 січня 2025.
  14. Режисер Тарас Дронь став членом Європейської кіноакадемії. Детектор медіа. 5 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]