Європейський кіноприз 2016 — Вікіпедія
«Європейський кіноприз» 29-а церемонія | |||
---|---|---|---|
Загальні відомості | |||
Час проведення | 9 грудня 2017 року | ||
Місце проведення | Вроцлав, Польща | ||
Ведучі | Мацей Штур | ||
Організатор | Європейська кіноакадемія | ||
Нагороди | |||
Найкращий фільм | «Тоні Ердманн» | ||
Найкраща режисура | Марен Аде «Тоні Ердманн» | ||
Найкращий актор | Петер Зімонішек[en] «Тоні Ердманн» | ||
Найкраща акторка | Сандра Гюллер «Тоні Ердманн» | ||
Офіційний сайт премії | |||
|
29-та щорічна церемонія вручення премії «Європейський кіноприз» за досягнення в європейському кінематографі відбулась 10 грудня 2016 року у Вроцлаві, Польща[1]. Ведучим церемонії став польський актор Мацей Штур. Переможців обирали понад 3000 членів Європейської кіноакадемії. Номінанти були оголошені 5 листопада 2016 року[2]. Найкращим європейським фільмом було визнано німецьку стрічку «Тоні Ердманн» режисерки Марен Аде.
5 жовтня 2016 року Європейська кіноакадемія започаткувала нову нагороду —«European University Film Award». Номінанти були відібрані з-поміж 50 ігрових та 15 документальних фільмів комітетом, до якого року увійшли Фео Аладаг (режисер, Німеччина), Дагмар Брунов (викладач, Швеція), Луїс Мартінес Лопес (журналіст, Іспанія) і Патрік Собельман (продюсер, Франція). Переможця обирали студенти 13 університетів з 13 європейських країн[3]. Ним став британсько-французький фільм «Я, Деніел Блейк» режисера Кена Лоуча.
1 листопада 2016 року ірландський актор Пірс Броснан був оголошений лауреатом нагороди за внесок у світовий кінематограф[4]. 17 листопада 2016 року були названі перші сім переможців у технічних категоріях[5]. Почесну нагороду голови та спілки Європейської кіноакадемії було посмертно вручено польському режисеру Анджею Вайді. Переможців премії було оголошено 10 грудня 2016 року на урочистій церемонії: найкращим європейським фільмом було визнано німецьку стрічку «Тоні Ердманн» режисерки Марен Аде[6][7]. Під час церемонії російська політична активістка та учасниця панк-гурту «Pussy Riot» Марія Альохіна закликала присутніх підтримати українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого до 20 років ув'язнення в Росії[8].
• Переможці вказані першими і виділені окремим кольором.
Категорія | Лауреати та номінанти | |
---|---|---|
• Тоні Ердманн / Toni Erdmann ( Німеччина Австрія) | ||
• Вона / Elle ( Франція Німеччина) | ||
• Джульєтта / Julieta ( Іспанія) | ||
• Кімната / Room ( Канада Ірландія) | ||
• Я, Деніел Блейк / I, Daniel Blake ( Велика Британія Франція) | ||
• Марен Аде — «Тоні Ердманн» | ||
• Педро Альмодовар — «Джульєтта» | ||
• Пол Верховен — «Вона» | ||
• Кен Лоуч — «Я, Деніел Блейк» | ||
• Крістіан Мунджіу — «Випускний» | ||
• Петер Зімонішек[en] — «Тоні Ердманн» (за роль Вінфріда Конраді / Тоні Ердманна) | ||
• Г'ю Грант — «Флоренс Фостер Дженкінс» (за роль Сейнт-Клера Бейфілда) | ||
• Дейв Джонс[en] — «Я, Деніел Блейк» (за роль Деніела Блейка) | ||
• Хав'єр Камара — «Трумен»[en] (за роль Томаса) | ||
• Бурггарт Клаусснер[en] — «Держава проти Фрітца Бауера»[en] (за роль генпрокурора Фрітца Бауера[en]) | ||
• Рольф Лассгорд[en] — «Людина на ім'я Уве» (за роль Уве) | ||
• Сандра Гюллер — «Тоні Ердманн» (за роль Інес Конраді) | ||
• Валерія Бруні-Тедескі — «Як навіжені» (за роль Беатріс Морандіні Вальдірана) | ||
• Тріне Дюргольм — «Комуна» (за роль Анни) | ||
• Емма Суарес, Адріана Угарте — «Джульєтта» (за роль Джульєтти) | ||
• Ізабель Юппер — «Вона» (за роль Мішель Леблан) | ||
• Марен Аде — «Тоні Ердманн» | ||
• Томаш Василевський — «Сполучені штати любові» | ||
• Емма Доног'ю — «Кімната» | ||
• Пол Лаверті — «Я, Деніел Блейк» | ||
• Крістіан Мунджіу — «Випускний» | ||
• Море у вогні / Fuocoammare ( Італія Франція) | ||
• 21 X Нью-Йорк / 21 X Nowy Jork ( Польща) | ||
• Земля просвітлених / The Land of the Enlightened ( Бельгія Ірландія Нідерланди Німеччина) | ||
• Містер Гага / Mr. Gaga ( Ізраїль Швеція Німеччина Нідерланди) | ||
• Сімейна справа / A Family Affair ( Нідерланди Бельгія) | ||
• С — означає Стенлі[en] / S Is for Stanley —Trent'anni dietro al volante per Stanley Kubrick ( Італія) | ||
• Життя Кабачка / Ma vie de Courgette ( Франція Швейцарія) | ||
• Психонавти, забуті діти / Psiconautas, los niños olvidados ( Іспанія) | ||
• Червона черепаха / La Tortue rouge ( Франція Бельгія) | ||
• Людина на ім'я Уве / En man som heter Ove ( Швеція Норвегія) | ||
• Він знову тут / Er ist wieder da ( Німеччина) | ||
• Корова / La Vache ( Франція) | ||
• Найщасливіший день у житті Оллі Мякі / Hymyilevä mies ( Фінляндія Швеція Німеччина) | ||
• Лібман / Liebmann ( Німеччина) | ||
• Піщана буря / סופת חול ( Ізраїль) | ||
• Собаки[en] / Câini ( Франція Румунія Болгарія Катар) | ||
• Спрага / Jajda ( Болгарія) | ||
• Я, Деніел Блейк / I, Daniel Blake ( Велика Британія Франція) | ||
• Випускний / Bacalaureat ( Румунія Франція Бельгія) | ||
• Море у вогні / Fuocoammare ( Італія Франція) | ||
• Найщасливіший день у житті Оллі Мякі / Hymyilevä mies ( Фінляндія Швеція Німеччина) | ||
• Тоні Ердманн / Toni Erdmann ( Німеччина Австрія) | ||
• 9 днів — з мого вікна в Алеппо / 9 Days - From My Window in Aleppo ( Нідерланди Сирія) | ||
• 90 градусів на північ / 90 Grad Nord ( Німеччина) | ||
• Амалімбо / Amalimbo ( Швеція Естонія) | ||
• Вдалині / In The Distance ( Німеччина) | ||
• Дім / Home ( Косово Велика Британія) | ||
• Едмонд / Edmond ( Велика Британія) | ||
• Лімб / Limbo ( Франція Греція) | ||
• Людина повернулась / A Man Returned ( Велика Британія Ліван Данія Нідерланди) | ||
• Ми всі любимо морський берег / Tout le monde aime le bord de la mer ( Іспанія) | ||
• Невеличка розмова / Small talk ( Норвегія) | ||
• Падаюча зірка / Падаща звезда ( Болгарія Італія) | ||
• Повнота часу (Романс) / L'Immense Retour (Romance) ( Бельгія Франція) | ||
• Прощання / El Adiós ( Іспанія) | ||
• Стіна / Le Mur ( Бельгія) | ||
• Я не звідси / Yo no soy de aquí ( Чилі Данія Литва) |
Категорія | Лауреат | |
---|---|---|
• Камілла Ельм Кнудсен — «Під піском» | ||
• Янус Біллесков Янсен, Анне Йостеруд — «Комуна» | ||
• Еліс Нормінгтон — «Суфражистка» | ||
• Стефані Бікер — «Під піском» | ||
• Барбара Кройцер — «Під піском» | ||
• Ілля Демуцький — «Учень» | ||
• Радослав Охньо — «11 хвилин» | ||
• «Завжди незадоволена» / Jamais contente | ||
• «Тіло» / Jamais contente | ||
• Леонтіне Петі |
• Пірс Броснан | ||
• Анджей Вайда | ||
• Жан-Клод Карр'єр |
- ↑ European Film Awards 2016 Go to Wroclaw (англ.) . Європейська кіноакадемія. 1 квітня 2014. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Emilio Mayorga (5 листопада 2016). European Film Awards Announce Best Film Nominees (англ.) . Variety. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Five Films Nominated for European University Film Award (англ.) . Європейська кіноакадемія. 5 жовтня 2016. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ European Achievement in World Cinema goes to Irish actor (англ.) . Європейська кіноакадемія. 1 листопада 2016. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Європейська кіноакадемія назвала перших переможців цьогорічної премії. НСКУ. 4 грудня 2016. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
- ↑ Elsa Keslassy (10 грудня 2016). Maren Ade’s ‘Toni Erdmann’ Sweeps 29th European Film Awards (англ.) . Variety. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2016.
- ↑ Scott Roxborough (10 грудня 2016). 'Toni Erdmann' Wins European Film Awards (англ.) . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
- ↑ Scott Roxborough (10 грудня 2016). 'Toni Erdmann,' Politics Dominate European Film Awards (англ.) . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
- Офіційний сайт(англ.)