Європейський кіноприз найкращому актору — Вікіпедія

Європейський кіноприз найкращому актору

Переможця серед номінантів за найкращу чоловічу роль визначають члени Європейської кіноакадемії починаючи з першої церемонії нагороджування що відбулася 26 листопада 1988 року в Західному Берліні, Німеччина. Найчастіше лауреатами премії ставали британські актори (7 перемог), менше у їхніх колег з Франції (5 перемог). Єдиний з українських акторів який був номінований на премію — Богдан Ступка, у 2004 році за фільм Свої.

Статистика	Актор	К-сть	Роки
Найбільше нагород	Данієль Отей	2	1993, 2005
Найбільше нагород	Тоні Сервілло	2	2008, 2013
Найбільше номінацій ( * — Перемога)	Хав'єр Бардем	3	1998, 2002, 2004*
Найбільше номінацій без перемог	Мадс Міккельсен	2	2006, 2008, 2012
Найбільше номінацій без перемог	Мішель Пікколі	3	2001, 2007, 2011

Лауреати та номінанти

1980-ті роки

Рік	Лауреати	Номінанти
1988	Макс фон Сюдов — Пелле-завойовник, за роль Лассе	Клаус Марія Брандауер — Хануссен Альфредо Ланда — Живий ліс Удо Замель — З моїми гарячими сльозами Дорел Вісан — Якоб
1989	Філіпп Нуаре — Життя і нічого більше та Новий кінотеатр «Парадізо», за ролі майора Делаплан та Альфредо відповідно	Кароль Епер'єш — Ельдорадо Деніел Дей-Льюїс — Моя ліва нога Давор Дуймович — Час циган Йозеф Кронер — Ти, що на небі

1990-ті роки

Рік	Лауреати	Номінанти
1990	Кеннет Брана — Генріх V, за роль короля Англії Генріха V	Жерар Депардьє — Сірано де Бержерак Філіпп Занден — Ангел-охоронець
1991	Мішель Буке — Тото-герой, за роль літнього Томаса	Клаудіо Амендола — Ультра Рішар Анконіна — Маленький злочинець
1992	Матті Пеллонпяя — Життя богеми, за роль Родольфо	Дені Лаван — Коханці з Нового мосту Енріко Ло Версо — Викрадач дітей
1993	Данієль Отей — Серце взимку, за роль Стефана	Карло Кеччі — Смерть неаполітанського математика Жан Деклер — Денс
1994	Премію не присуджували
1995	Премію не присуджували
1996	Єн Маккеллен — Річард III, за роль короля Англії Річарда III
1997	Боб Госкінс — 24/7: 24 години на добу і 7 днів на тиждень, за роль Алана Дарсі	Маріо Адорф — Россіні Єжи Штур — Історії кохання Філіпп Торретон — Капітан Конан
1998	Роберто Беніньї — Життя прекрасне, за роль Гвідо Орефіче	Хав'єр Бардем — Жива плоть Пітер Маллен — Мене звуть Джо Ульріх Томсен — Свято
1999	Ральф Файнс — Смак сонячного світла, за роль Ігнаца Зонненшайна	Андерс В. Бертельсен — Остання пісня Міфуне Руперт Еверетт — Ідеальний чоловік Ґетц Джордж — Після правди Філіпп Торретон — Все це починається сьогодні Рей Вінстон — Зона бойових дій

2000-ні роки

Рік	Лауреати	Номінанти
2000	Сержі Лопес — Гаррі - друг, який бажає Вам добра, за роль Гаррі	Джеймі Белл — Біллі Елліот Бруно Ґанц — Хліб і тюльпани Інгвар Еггерт Сігурдссон — Ангели всесвіту Кшиштоф Шивчик — Воячек Стеллан Скарсгард — Абердин
2001	Бен Кінґслі — Сексуальна бестія, за роль Дона Логана	Джеспер Крістенсен — Лавка Бранко Джуріч — Нічия земля Склад фільму:Майкл Кейн, Том Кортні, Девід Гемінґс, Боб Госкінс, Рей Вінстон — Останні замовлення Мішель Пікколі — Я іду додому Стеллан Скарсгард — Думки сторін
2002	Серджо Кастеллітто — Непереборна Марта та Посмішка моєї мами, за ролі Маріо та Ернесто Піччіафуокко відповідно	Хав'єр Бардем — Понеділки на сонці Хав'єр Камара — Поговори з нею Мартін Компстон — Милі шістнадцять років Олів'є Гурме — Син Маркку Пелтола — Людина без минулого Тімоті Сполл — Все або нічого
2003	Данієль Брюль — Ґуд бай, Ленін!, за роль Олександра Кернера	Чіветель Еджіофор — Брудні принади Томас Лемаркус — Ной - Біла ворона Луїджі Ло Кашио — Найкращі роки молодості Жан Рошфор — Людина з потягу Бруно Тодесчіні — Його брат
2004	Хав'єр Бардем — Море всередині, за роль Рамона Сампедро	Данієль Брюль — Вихователі Бруно Ґанц — Бункер Жерар Жуньо — Хористи Богдан Ступка — Свої Біроль Унел — Головою об стіну
2005	Данієль Отей — Приховане, за роль Жоржа Лорана	Ромен Дюрі — І моє серце завмерло Генрі Хебхен — Всі за Цукерами Ульріх Маттес — Дев'ятий день Жеремі Реньє — Дитина Ульріх Томсен — Брати
2006	Ульріх Мюе — Життя інших, за роль капітана Герда Візлера	Патрік Шене — Я тут не для того, щоб мене любили Джеспер Крістенсен — Вбивство Мадс Міккельсен — Після весілля Кілліан Мерфі — Вітер, що гойдає верес та Сніданок на Плутоні Сільвіо Орландо — Кайман
2007	Сассон Габай — Візит оркестру, за роль лейтенанта-полковника Тавфіка Закар'ї	Еліо Джермано — Мій брат – єдина дитина Мікі Манойловіч — Ірина Палм зробить це краще Джеймс Макевой — Останній король Шотландії Мішель Пікколі — Вічна красуня Бен Вішоу — Парфумер: історія одного вбивці
2008	Тоні Сервілло — Дивовижний та Гомора, за ролі прем'єр-міністра Італії Джуліо Андреотті та Франко відповідно	Майкл Фассбендер — Голод Туре Ліндхардт та Мадс Міккельсен — Полум'я і Цитрон Джеймс Макевой — Спокута Юрген Фогель — Хвиля Ельмар Веппер — Колір сакури
2009	Тахар Рахім — Пророк, за роль Маліка Ель Джебена	Моріц Бляйбтрой — Комплекс Баадера-Майнгоф Стів Еветс — В пошуках Еріка Давід Кросс — Читець Дев Патель — Мільйонер із нетрів Філіппо Тімі — Перемагати

2010-ті роки

Рік	Лауреати	Номінанти
2010	Юен Мак-Грегор — Примара, за роль письменника	Якоб Седергрен — Субмарино Еліо Джермано — Наше життя Джордже Піштеряну — Хочу свистіти – свищу! Луіс Тосар — Камера 211
2011	Колін Ферт — Промова короля, за роль короля Георга VI	Жан Дюжарден — Артист Мікаел Персбрандт — Помста Мішель Пікколі — У нас є Папа Андре Вільм — Гавр
2012	Жан-Луї Трентіньян — Любов, за роль Жоржа	Франсуа Клюзе, Омар Сі — Недоторканні Майкл Фассбендер — Сором Мадс Міккельсен — Полювання Гарі Олдмен — Шпигун, вийди геть!
2013	Тоні Сервілло — Велика краса, за роль Джепа Камбарбели	Йохан Хелденберг — Розірване коло Джуд Лоу — Анна Кареніна Фабріс Лучіні — У будинку Том Шиллінг — Ой, хлопче!
2014	Тімоті Сполл — Містер Тернер, за роль Вільям Тернер	Олексій Серебряков — Левіафан Стеллан Скашгорд — Німфоманка Брендан Глісон — Голгофа Том Харді — Лок
2015	Майкл Кейн — Юність	Том Кортні — 45 років Колін Фаррелл — Лобстер Крістіан Фрідель — Підірвати Гітлера Венсан Лендон — Закон ринку
2016	Петер Зімонішек^[en] — Тоні Ердманн, за роль Вінфріда Конраді / Тоні Ердманна	Г'ю Грант — Флоренс Фостер Дженкінс Дейв Джонс^[en] — Я, Деніел Блейк Хав'єр Камара — Трумен^[en] Бурггарт Клаусснер^[en] — Держава проти Фрітца Бауера^[en] Рольф Лассгорд^[en] — Людина на ім'я Уве
2017	Клас Банг — Квадрат, за роль Крістіана	Науель Перес Біскаярт — 120 ударів на хвилину Йозеф Гадер — Перед світанком Жан-Луї Трентіньян — Хепі-енд Колін Фаррелл — Убивство священного оленя
2018	Марчелло Фонте — Догмен	Сверрір Гуднасон — Борг проти Макінроя Руперт Еверетт — Щасливий принц Якоб Кедергрен — Вина Томаш Кот — Холодна війна Віктор Полстер — Дівчина
2019	Антоніо Бандерас — Біль та слава	Леван Гельбах'яні — А потім ми танцювали Жан Дзюжардэн — Офіцер і шпигун Інгвар Еггерт Сігурдссон — Білий, білий день^[en] П'єрфранческо Фавіно — Зрадник Александер Шеєр — Gundermann^[en]

2020-ті роки

Рік	Лауреати	Номінанти
2020	Мадс Міккельсен — Ще по одній, за роль Мартіна	Горан Богдан — Отац Бартош Біленя — Тіло Христове Еліо Джермано — Hidden Away Лука Марінеллі — Мартин Иден Вігго Мортенсен — Falling

Посилання

Номінанти і переможці [Архівовано 29 квітня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Європейської кіноакадемії

п о р Європейський кіноприз
Категорії	Найкращий фільм · Найкращий режисер · Найкращий актор · Найкраща акторка · Життєві досягнення · Внесок у світове кіно
Церемонії	1 (1988) · 2 (1989) · 3 (1990) · 4 (1991) · 5 (1992) · 6 (1993) · 7 (1994) · 8 (1995) · 9 (1996) · 10 (1997) · 11 (1998) · 12 (1999) · 13 (2000) · 14 (2001) · 15 (2002) · 16 (2003) · 17 (2004) · 18 (2005) · 19 (2006) · 20 (2007) · 21 (2008) · 22 (2009) · 23 (2010) · 24 (2011) · 25 (2012) · 26 (2013) · 27 (2014) · 28 (2015) · 29 (2016) · 30 (2017) · 31 (2018) · 32 (2019) · 33 (2020) · 34 (2021) · 35 (2022) · 36 (2023) · 37 (2024)
Європейська кіноакадемія