Пекар Василь Миколайович — Вікіпедія

Василь Пекар
Пекар Василь Миколайович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження27 грудня 1984(1984-12-27)
смт Великий Березний, Закарпатська область, Україна
Смерть5 травня 2022(2022-05-05) (37 років)
с. Дронівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування128 ОГШБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна / Битва за Донбас
Командування
ОК «Захід»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Васи́ль Микола́йович Пе́кар (27 грудня 1984, Великий Березний, Закарпатська область — 5 травня 2022, Дронівка, Бахмутський район) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Повний кавалер ордена «За мужність».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 27 грудня 1984 року в смт Великому Березному на Закарпатті.

Навчався у Великоберезнянській ЗОШ І—ІІІ ступеня, в подальшому здобув освіту в ПТУ-33.

Рідні, друзі та знайомі знали його, як Васько. Був мужній, щирий, відвертий, працьовитий, розумний, веселий і найкращим батьком для свого сина Павлика. Батько Микола і мама Люба гордилися своїм сином. А брати Іван і Паша, знали до кого завжди можна звернутися по допомогою, і Васько ніколи їм не відмовляв.

У листопаді 2019 року, уклав контракт на військову службу та пройшовши підготовку у Львівській області, а вже в березні 2020 року був направлений до зони проведення ООС. Після повернення з ООС, відбув для підвищення кваліфікації у навчальну частину смт Десна. На початку 2021 року знову з своєю частиною відправився в зону проведення ООС.

Після початку російського вторгнення в Україну, разом зі своїми побратимами, перебував на сході країни. Одним з перших вступив у бої з російськими окупантами. Вірив у перемогу України і мужньо боровся за її Незалежність.

Загинув 5 травня 2022 року близько 4-ї години ранку в с. Дронівці Бахмутського району на Донеччині в результаті прильоту і розриву ворожого снаряду.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» I ступеня (2022) (посмертно) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден «За мужність» II ступеня (2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]