Пелопоннес — Вікіпедія

Пелопоннес
37°20′59″ пн. ш. 22°21′08″ сх. д. / 37.34972° пн. ш. 22.35222° сх. д. / 37.34972; 22.35222
Місцезнаходження	Балканський півострів
Площа	22 200 км²
Країна	Греція
Пелопоннес у Вікісховищі

Пелопонне́с (грец. Πελοπόννησος) — півострів на півдні Греції, з'єднаний з основною частиною Балканського півострова Коринфським перешийком.

Береги сильно порізані бухтами і затоками. На півдні півострова переважають гори — гірське пасмо Тайгет (висота до 2404 м, вершина Айос-Іліас). Гори складені переважно мезозойськими і палеогеновими вапняками, мармурами, пісковиками, мергелями. У середній частині півострова — карстове Аркадське плоскогір'я.

Середземноморські чагарники (маквіс, фригана), ділянки лісів. Ґрунти коричневі, буро-коричневі, бурі гірсько-лісові.

На півострові однойменний адміністративний район (периферія) сучасної Греції. Сучасні міста: Патри, Коринф, Спарта, Каламата, Триполі, Аргос, Піргос, Нафпліон, Ейо.

Пелопоннес — найбільша виноградарсько-виноробницька область Греції. Культура виноградарства відома понад три тисячоліття. Тут є 35 % усіх виноградних насаджень країни. Основні сорти винограду:

• столові — Фраула, Фокіано, Італія;
• винні — Мавродафні, Філері, Савватіано, Родітіс, Мускат, Агіоргітіко
• для сушки — Коринка чорна, Султаніна.

Виробляють переважно білі вина. У країні найбільш відомі мускати Пелопоннеса і червоне солодке вино Мавродафні міцністю 14—16 % об^[1].

Див. також: Виноградарство в Греції

• Мані та маніоти
• Пелопоннеська війна

Пелопоннес у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Географія»
	Пелопоннес у Вікісховищі?

• Географический энциклопедический словарь. — Москва: «Советская энциклопедия», 1989. — Стор. 369(рос.).