Пентазоцин — Вікіпедія
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Систематична назва (IUPAC) | |
(2RS,6RS,11RS)-6,11-dimethyl-3-(3-methylbut-2-en-1-yl)-1,2,3,4,5,6-hexahydro-2,6-methano-3-benzazocin-8-ol or 2-dimethylallyl-5,9-dimethyl-2'-hydroxybenzomorphan | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | |
PubChem | |
DrugBank | |
Хімічні дані | |
Формула | C19H27NO |
Мол. маса | 285,424 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | 20% (перорально) |
Метаболізм | гепатичний |
Період напіврозпаду | 2–3 год. |
Виділення | Нирки |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | |
Лег. статус | ? (AU) Schedule IV (US) |
Шляхи введення | перорально,в/в, в/м |
Пентазоцин (англ. Pentazocine, лат. Pentazocinum) — напівсинтетичний лікарський засіб, що належить до групи опіоїдних анальгетиків[1][2], який є похідним бензоморфану.[3][4] Пентазоцин застосовується як перорально, так і парентерально, внутрішньовенно і внутрішньом'язово.[3][4] Пентазоцин розроблений у лабораторії компанії «Sterling Drug» в США, запатентований у 1960 році, та схвалений до клінічного застосування в 1964 році.[5]
Пентазоцин — синтетичний лікарський засіб, що належить до групи опіоїдних анальгетиків, та є похідним бензоморфану. Механізм дії препарату полягає в стимулюванні κ-підвидів опіатних рецепторів та у слабкому інгібуванні μ-підвидів опіатних рецепторів. Наслідком цього є блокування міжнейронної передачі больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включно з корою головного мозку.[3][4] При застосуванні пентазоцину спостерігається виражений знеболювальний ефект та змінюється емоційне забарвлення болю. Препарат має дещо нижчий знеболювальний ефект, ніж морфін, проте менше пригнічує дихальний центр, а також при його застосуванні рідше спостерігається запор і затримка сечопуску.[3][4] Пентазоцин застосовується при вираженому больовому синдромі різного генезу[2], в тому числі при інфаркті міокарду, та для премедикації перед хірургічними операціями[3][4] Хоча пентазоцин позиціонується як препарат, при застосуванні якого спостерігається менше побічних ефектів, ніж при застосуванні інших опіатів, зокрема морфіну[3], при його застосуванні спостерігається поява залежності, не нижчої, ніж після застосування інших опіоїдів. Пентазоцин у деяких країнах нерідко застосовується як рекреаційний наркотик у поєднанні з трипеленаміном або метилфенідатом.[1]
Пентазоцин швидко й добре всмоктується після перорального застосування, максимальна концентрація в крові при пероральному застосуванні досягається протягом 1—3 годин та 15—60 хвилин після внутрішньом'язового введення. Біодоступність препарату складає лише 20 % у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку. Препарат добре (на 60 %) зв'язується з білками плазми крові.[3][4] Пентазоцин проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко.[1] Метаболізується препарат у печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться препарат із організму у вигляді метаболітів переважно із сечею. Період напіввиведення пентазоцину становить 2—3 години.[3]
Пентазоцин застосовується при вираженому больовому синдромі різного генезу, а також для премедикації перед хірургічними операціями.[3][4]
При застосуванні пентазоцину можуть спостерігатись наступні побічні ефекти[4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, свербіж шкіри, синдром Лаєлла, гіпергідроз.
- З боку травної системи — запор, сухість в роті, нудота, блювання, жовчева коліка у животі, біль у животі.
- З боку нервової системи — запаморочення, слабість, сонливість, дисфорія, головний біль, порушення мислення, міоз, дезорієнтація, галюцинації, порушення чіткості зору, тремор,парестезії, підвищення внутрішньочерепного тиску.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або артеріальна гіпотензія, тахікардія.
- З боку дихальної системи — пригнічення дихання.
- З боку сечостатевої системи — затримка сечі.
- Місцеві реакції — інфільтрація тканин або трофічні зміни в місці ін'єкції.
Пентазоцин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, підвищенні внутрішньочерепного тиску, черепно-мозкових травмах, сплутаності свідомості, схильності до судом, дітям віком до 6 років.[4]
Пентазоцин випускається у вигляді ампул по 1 мл 3 % розчину, таблеток по 0,05 г[3], а також у вигляді комбінованих препаратів з налоксоном і парацетамолом.[6]
- ↑ а б в Ліки і вагітність. Пентазоцин
- ↑ а б Опиоиды при абдоминальной боли при остром панкреатите (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л "Пентазоцин в Справочнике Машковского". Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 2 червня 2019. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1399 (рос.)
- ↑ Analogue-based Drug Discovery (англ.)
- ↑ DrugBank. Pentazocine. (англ.)
- Пентазоцин на сайті rlsnet.ru(рос.)
- Пентазоцин (тальвин) (рос.)