Плещинський Іларіон Миколайович — Вікіпедія

Іларіон Миколайович Плещинський
Ґео Шкурупій. Новелі нашого часу. Художник-оформлювач Іларіон Плещинський (1931)
Народження	28 квітня 1892(1892-04-28) Докшиці
Смерть	6 лютого 1961(1961-02-06) (68 років)
	Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Казанський художній інститут
Діяльність	художник
Відомі учні	Авраменко Василь Кузьмович , Голованов Володимир Федорович , Божко Ніна Григорівна , Гаркуша Григорій Трохимович , Григор'єва Галина Сергіївна , Костянтин Козловський , Масаутов Рафаель Зейнурович , Фільберт Олександр Олександрович , Долотін Олександр Михайлович , Іванова Лариса Володимирівна , Павловська Олександра Георгіївна , Призант Лев Семенович , Прокопенко Микола Антонович , Решетов Володимир Миколайович , Снарський Олег Володимирович , Фейгін Ліберт Ізраїльович , Філонюк Микола Купріянович , Макарова Ніна Вікторівна , Стеценко Василь Кіндратович , Стефанчук Юрій Семенович , Гавриленко Григорій Іванович , Жуковський Амброз Броніславович , Вандаловський Олексій Прокопович , Глухенька Наталія Олександрівна , Мікора Олександр Ілліч , Золотов Юрій Іванович  і Малаков Георгій Васильович
Працівник	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури  і Київський національний університет будівництва і архітектури
Діти	Q131414137?[1]

Іларіон Миколайович Плещинський (28 квітня 1892, Докшиці — 6 лютого 1961, Київ) — український радянський художник-графік, педагог.

Народився 28 квітня 1892 року в місті Докшицях (нині районний центр Вітебської області Білорусі). В 1919–1921 роках навчався в Казанському художньому інституті. У 1920-х роках переїхав до Києва. У періоди 1925–1934 та 1944–1961 роки викладав у Київському художньому інституті (з 1948 року — професор). У 1934–1944 роках — очолював катедру рисунка і живопису в Київському інженерно-будівельному інституті.

Проживав у Києві в будинку по вулиці Павлівській, 10. Помер у Києві 6 лютого 1961 року. Похований на Байковому кладовищі.

Працював переважно в галузі ліричного пейзажу, а також плаката, книжкової та промислової графіки. Створив серії літографій, офортів та малюнків:

• «Київ. Краєвиди на березі Дніпра» (1927);
• «По шевченківських місцях», «Шевченківський заповідник у Каневі» (1936–1938);
• «Дніпровські мотиви» (1947–1961).

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Плещинський Іларіон Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 169.
• Плещинський Іларіон Миколайович // ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
• ІЛАРІОН ПЛЕЩИНСЬКИЙ. Біографія // Бібліотека українського мистецтва
• Іларіон Плещинський в Енциклопедії візуальних мистецтв WikiArt
• Салюк Марина. Іларіон Плещинський: прагнення втілити мить // Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Офіційний сайт
• Історія КАФЕДРИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ. Київський національний університет будівництва і архітектури. Офіційний сайт
• Ованес Туманян. Зелений братик. Київ, Молодь, 1948. Малюнки Іларіона Плещинського.

1. ↑ Звёздочкина Н. В. Илларион Николаевич Плещинский (17.11.1949–02.07.2012), Illarion Pleschinskiy (17.11.1949–02.07.2012) // Историко-биологические исследования — 2012. — Т. 4, вып. 4. — С. 100–105. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
   d:Track:Q131414014d:Track:Q126725109