Плітін Володимир Никифорович — Вікіпедія

Плітін Володимир Никифорович
Народився31 грудня 1938(1938-12-31)
місто Черемхово, тепер Іркутської області, Російська Федерація
Помер11 травня 2015(2015-05-11) (76 років)
місто Київ
ПохованняБайкове кладовище
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
ПартіяКПРС, Соціалістична партія України
Нагороди
Орден Дружби народівОрден «Знак Пошани»
Премія Ради Міністрів СРСР

Володимир Никифорович Плітін (31 грудня 1938(19381231), місто Черемхово, тепер Іркутської області, Російська Федерація11 травня 2015, місто Київ) — український будівельник, політичний діяч, міністр будівництва Української РСР, віце-прем'єр-міністр України. Член Академії будівництва України (з 1995), академік Технологічної академії України. Заслужений будівельник УРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 31 грудня 1938 року у місті Черемхово, РРФСР.

Трудову діяльність розпочав у сімнадця­тирічному віці помічником машиніста екскаватора Храмцовського розрізу № 2 тресту «Черемховвугілля» Мініністерства вугільної промисловості СРСР, згодом рік навчався на курсах машиністів електротягача.

До 1958 року проходив військову службу в місті Владивостоці на кораблях Військово-морського флоту СРСР. У липні 1958 року повернувся до міста Черемхова, де у 1958—1960 роках працював електрослюсарем Храмцовського розрізу № 2 тресту «Черемховвугілля» Іркутської області.

У 1960—1962 роках — слюсар заводу залі­зобетонних виробів тресту «Черемховшахтобуд» Міністерства промислового будівництва СРСР, одночасно навчався у технікумі. У 1962 році закінчив гірничий технікум у місті Черемхово Іркутської області РРФСР.

У 1962—1964 роках — майстер зміни, начальник цеху № 2 заводу залі­зобетонних виробів об'єднання «Черемховбуддеталь». У квітні 1964 — серпні 1966 року — головний інженер заводу залі­зобетонних виробів об'єднання «Черемховбуддеталь» Іркутської області. Член КПРС.

У серпні 1966 — лютому 1968 року — головний інженер комбінату виробничих підприємств Дрогобицького будівельно-монтажного тресту Львівської області Міністерства промислового будівництва УРСР.

У лютому 1968 — 1969 року — начальник будівельного управління № 35 Дрогобицького будівельно-монтажного тресту Львівської області.

У 1969—1973 роках — заступник керуючого тресту «Дрогобичпромбуд» Львівської області.

У 1973 році, без відриву від виробництва, закінчив інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту.

Могила Володимира Плітіна, Байкове кладовище

У 1973 — лютому 1979 року — головний інженер, керуючий тресту «Дрогобичпромбуд» Львівської області.

У лютому 1979 — 1980 року — заступник начальника «Головльвівпромбуду» Львівської області.

У 1980 — травні 1986 року — начальник комбінату «Хмельницькпромбуд» Хмельницької області.

У травні 1986 — серпні 1990 року — начальник Головного управління, заступник міністра будівництва Української РСР.

2 серпня 1990 — 4 червня 1991 року — міністр будівництва Української РСР.

У липні 1991—1996 роках — президент Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»[1].

6 липня 1994[2] — 12 червня 1995 року[3] — віце-прем'єр-міністр України з питань будівництва.

З 1996 року — на пенсії у місті Києві. Член Соціалістичної партії України.

Помер на 77-му році життя 11 травня 2015 року. Похований разом із дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Ніна Іванів­на. Двоє синів: Анатолій — полковник у відставці, Андрій — бізнесмен.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • орден Дружби народів
  • орден «Знак Пошани»
  • повний кавалер ордена «За заслуги» (І-го, ІІ-го[4], ІІІ-го ст.[5])
  • лауреат премії Ради Міністрів СРСР
  • заслужений будівельник Української РСР
  • державний службовець України 1-го рангу (18.06.1994)[6]
  • Орден Святого Дмитра Солунського 4-го ступеня з присвоєнням титулу «Воїн ордену „Святий Дмитро Солунський“» — за високі досягнення і заслуги перед українським народом та Українською Православною Церквою (2000)
  • Орден святого рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня (2003)
  • Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня (2004)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1996 року № 970 «Про увільнення Плітіна В.Н. з посади президента Української державної будівельної корпорації».
  2. Указ Президента України від 6 липня 1994 року № 364/94 «Про призначення В. Плітіна Віце-прем'єр-міністром України»
  3. Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 435/95 «Про увільнення В. Плітіна з посади віце-Прем'єр-міністра України»
  4. Указ Президента України від 11 січня 2004 року № 23/2004 «Про нагородження В. Плітіна орденом "За заслуги"»
  5. Указ Президента України від 19 серпня 1998 року № 894/98 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ, організацій з нагоди 7-ї річниці незалежності України»
  6. Указ Президента України від 18 червня 1994 року № 316/94 «Про присвоєння рангів державного службовця»

Джерела

[ред. | ред. код]