Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Іран — Вікіпедія

Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Іран
Герб
Дата створення / заснування 1979
Логотип
Офіційна назва перс. نیروی هوایی ارتش جمهوری اسلامی ایران
Сфера роботи повітряна війна
Країна  Іран
Є власником Oghab F.C.d
Наступник Islamic Republic of Iran Air Defense Forced
На заміну Imperial Iranian Air Forced
CMNS: Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Іран у Вікісховищі

Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Іран (англ. IRIAF; перс. نیروی هوایی ارتش جمهوری اسلامی ایران) — авіаційний вид збройних сил Ісламської Республіки Іран. Нинішні військово-повітряні сили виникли після перейменування Імперських ВПС Ірану в 1979 році після Іранської революції. ВПС ІРІАФ брали активну участь в ірано-іракській війні, проводячи такі великі операції, як операція «Каман-99», операція «Султан-10», повітряний удар H-3 та перша в історії атака на ядерний реактор, операція «Пекучий меч» тощо.

Посідають друге місце в регіоні за кількістю заявлених асів винищувальної авіації, поступаючись лише ВПС Ізраїлю; аж сім пілотів ІРІАФ заявили про понад шість повітряних перемог, в основному, над літаками F-14 Tomcat.

Повітряні судна

[ред. | ред. код]
Тип Фото Виробництво/Країна Призначення Варіант Кількість Примітки
Бойові літаки
Су-35 Росія Росія Винищувач 24 куплені у 2022 році у Росія Росія[1][2][3]
Су-24 Росія Росія ударний 23
МіГ-29 Росія Росія багатофункціональний 19
J-7 КНР КНР винищувач 17 ліцензійно побудований МіГ-21
Міраж F1 Франція Франція винищувач F1EQ 12 отримані від IQAF, що втікали під час війни в Перській затоці
F-4 Phantom II США США винищувач-бомбардувальник D/E/RF 63 16 літаків налаштовані на ведення розвідки
Northrop F-5 США США винищувач F-5E/ Saeqeh 35 Saeqeh є зворотною інженерною похідною
Grumman F-14 США США винищувач/перехоплювач F-14A/AM 41
Радіоелектронна боротьба
Boeing 707 США США радіоелектронна боротьба 2
Морське патрулювання
P-3 Orion США США морське патрулювання P-3F 5
Суховантажі
Boeing 707 США США дозаправка / транспортування в повітрі 4
Boeing 747 США США дозаправка / транспортування в повітрі 3
Транспорт
Іл-76 Росія Росія великовантажний транспорт 5
Fokker F-27 Нідерланди Нідерланди транспорт 5
Pilatus PC-6 Швейцарія Швейцарія службовий 13 Літаки зі здатністю до польотів по STOL
C-130 Hercules США США транспорт C-130E/H 28
Boeing 747 США США VIP-транспорт 6
Гелікоптери
Agusta Bell 206 Італія Італія службовий 3 один використовується як тренажер гвинтокрила
Agusta-Bell 212 Італія Італія службовий 2
CH-47 Chinook США США транспорт C 2
Навчальні
Chengdu F-7 КНР КНР тренажер з конверсії FT-7 2
Mirage F1 Франція Франція тренажер з конверсії F1BQ 5 отримані від IQAF, що втікали під час війни в Перській затоці
Pilatus PC-7 Швейцарія Швейцарія тренажер 34
Northrop F-5 США США тренажер з конверсії F-5B/F 14

У 2007 році Ірак звернувся до Ірану з проханням повернути деякі з десятків іракських винищувачів, які літали там напередодні війни в Перській затоці в 1991 році [4]. Станом на 2014 рік Іран прислухався до вимог і працював над відновленням невизначеної кількості літаків. Наприкінці 2014 року Іран повернув Іраку 130 військових літаків. [5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Iran to receive Russian Su-35 fighter jets in 3 months. www.aa.com.tr. Процитовано 15 січня 2023.
  2. ↑ Iran to get Russian Sukhoi Su-35 fighter jets, defense systems by March. Al Arabiya English (англ.). 15 січня 2023. Процитовано 15 січня 2023.
  3. ↑ Russia readies to transfer Su-35 fighters to Iran – report - AeroTime (амер.). 12 грудня 2022. Процитовано 15 січня 2023.
  4. ↑ Iraq air force wants Iran to give back its planes. Reuters (англ.). 5 серпня 2007. Процитовано 12 жовтня 2022.
  5. ↑ Iran returns military aircraft to Iraq after 20 years. Middle East Monitor (брит.). 23 червня 2014. Процитовано 12 жовтня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-повітряні_сили_Ісламської_Республіки_Іран&oldid=43184117