Покровська вулиця (Київ) — Вікіпедія

Покровська вулиця Київ
Покровська вулиця
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Назва на честь	Покровської церкви
Колишні назви
Гнила, Зелінського, Академіка Зелінського
Загальні відомості
Протяжність	294 м
Координати початку	50°27′43″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.46194° пн. ш. 30.51778° сх. д. / 50.46194; 30.51778Координати: 50°27′43″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.46194° пн. ш. 30.51778° сх. д. / 50.46194; 30.51778
Координати кінця	50°27′38″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46056° пн. ш. 30.52056° сх. д. / 50.46056; 30.52056
поштові індекси	04070
Транспорт
Найближчі станції метро	«Поштова площа»,  «Контрактова площа»
Автобуси	119 (на Контрактовій пл.)
Маршрутні таксі	587 (на Контрактовій пл.)
Рух	односторонній у бік вул. Андріївської
Покриття	асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Покровська церква (буд. № 7)
Навчальні заклади	Ліцей «Поділ» №100
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11318
У проєкті OpenStreetMap	r356757
Мапа
Покровська вулиця у Вікісховищі

Покро́вська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Андріївської вулиці до Контрактової площі.

Прилучаються Покровський провулок і Андріївський узвіз.

Одна з найдавніших вулиць Києва. Відома з середини XV століття під назвою Гнила (була розташована під горою, звідки витікали численні струмки і де скупчувалася дощова і тала вода). У XVI–XVII століттях тут розташовувалася вірменська колонія з церквою Різдва Богородиці (згоріла у 1651 році). Під сучасною назвою вулиця відома з XVIII століття, від збудованої(1685) на ній Покровської церкви (тепер Покровька вулиця, 7). Однак на плані міста 1803 року позначена як Різдвяна.

В ті часи і аж до пожежі 1811 року була головною вулицею Подолу, тому на початок XIX століття була забудована виключно мурованими будинками, що й врятувало вулицю під час пожежі. Відтак Покровська вулиця — одна з небагатьох вулиць Подолу, що зберегли свою прадавню, дугоподібну конфігурацію, даючи уявлення про загальний вигляд вулиць Подолу до початку XIX століття, оскільки після пожежі у наново відбудованому Подолі було майже скрізь прокладено прямі, «лінійні» вулиці.

З 1955 року — вулиця Академіка Зелінського, на честь вченого-хіміка Миколи Зелінського^[1][2]. Історичну назву вулиці було повернуто 1990 року^[3].

• Ліцей «Поділ» №100

• № 1/2 — т. зв. «Дім вдов» (1892; В. Ніколаєв);
• № 4 — старий Контрактовий будинок (1799—1801; А. Ельдезин), з 1872 року Подільська жіноча гімназія;
• № 5 — будинок С. Стрельбицького (1808; ймов. А. Меленський);
• № 9 — житлові будинки (1815 та 1865);
• № 11 — будинок з крамницями (1809) та житловий будинок (1818; обидва А. Меленський);
• № 12 — Будинок Назарія Сухоти (1804; А. Меленський, реконструйовано 1876; О. Шіле).

• Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1766-1772; арх. І. Григорович-Барський);
• Дзвіниця церкви Миколи Доброго (1716), нині греко-католицька церква Св. Миколая.

• До кінця XVII століття на місці Покровської церкви існувала вірменська церква.
• До 1651 року на Гнилій вулиці розташовувався Бернардинський монастир.

• 
  Будинок для вдів (праворуч) на розі Андріївської та Покровської вулиць
• 
  Старий контрактовий будинок (тільки перший поверх). Зараз — ліцей № 100
• 
  Садиба Стрельбицьких. Зараз — резиденція посла США в Україні
• 
  Комплекс Покровської церкви
• 
  Дзвіниця Покровської церкви
• 
  Дім причту Покровської церкви
• 
  Житловий будинок початку XIX ст.
• 
  Він же здвору. Типовий єврейський будинок з дерев'яними верандами у двір
• 
  Флігель того ж будинку
• 
  Дзвіниця церкви Миколи Доброго
• 
  Будинок з крамницями
• 
  Дім Назарія Сухоти

Покровська вулиця у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Файли у Вікісховищі?

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 66.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 172. — ISBN 5-88500-070-0.

• Покровська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 198. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 195–196. (рос.)

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.