Фролівська вулиця — Вікіпедія
Фролівська вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Поділ |
Район | Подільський |
Назва на честь | Фролівського монастиря |
Колишні назви | |
Чорна Грязь, Флорівська | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 275 м |
Координати початку | 50°27′49″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 30.516583° сх. д.Координати: 50°27′49″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 30.516583° сх. д. |
Координати кінця | 50°27′43″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.462056° пн. ш. 30.514306° сх. д. |
поштові індекси | 04070 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Контрактова площа» |
Автобуси | 119 (по Контрактовій пл.) |
Трамваї | 11, 12, 14, 16, 18, 19 (по вул. Спаській) |
Маршрутні таксі | 587 (по Контрактовій пл.) |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | Фролівська, 22, колишня прохідна фабрики «Юність», 1820-ті рр. Фролівська, 6/8 — будівлі на території Фролівського монастиря |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11777 |
У проєкті OpenStreetMap | r356759 |
Мапа | |
Фролівська вулиця у Вікісховищі |
Фро́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі і Притисько-Микільської вулиці до Андріївського узвозу.
Прилучаються вулиця Боричів Тік і Фролівський провулок.
Вулиця відома з XVI століття, разом із Фролівським провулком складала вулицю Чорна Грязь (від очеретяного болота, що було поряд, на місці теперішнього Фролівського монастиря). З середини XIX століття до 20-х років XX століття існувала під паралельними назвами: Чорна Грязь і вулиця Фролівська (Флорівська). У списках вулиць Подолу за 1855 рік Чорна Грязь і Фролівський провулок вже згадуються як дві самостійні вулиці. На картосхемах кінця XIX — початку XX століття вулиця Чорна Грязь складала лише частину Фролівської вулиці (від Фролівського провулку до Андріївського узвозу). З 20-х років XX століття вживається тільки назва «Фролівська вулиця», від Києво-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря.
На вулиці знаходяться деякі споруди ансамблю Флорівського монастиря — церква Ікони Казанської Божої Матері, келії, корпус № 16, будинок ігумені, Трапезна церква.
Пам'яткою архітектури є будинок № 22 — колишня прохідна фабрики «Юність» (1820-ті рр.). Також пам'ятками архітектури є будинки № 1/6, 5, 6 та 7.
- Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (№ 6)
У будинку № 5/43 мешкали Микола Закревський, історик, автор праці «Опис Києва» (1868 рік) та Дмитро Багалій, історик, академік АН УРСР.
- Фролівська, 22, колишня прохідна фабрики «Юність», 1820-ті рр.
- Фролівська, 9/11, руїни колишньої фабрики «Юність»
- Фролівська 6/8, на території Флорівського жіночого монастиря
- Протезний завод (буд. № 6)
- Фролівська вулиця, вид від підніжжя Замкової гори
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 172.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 236. — ISBN 5-88500-070-0.
- Фролівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 287. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 607–608. (рос.)
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|