French
DeutschПолошки — Вікіпедія
| село Полошки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Тер. громада | Глухівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100030170014698 |
| Облікова картка | Полошки |
| Основні дані | |
| Засноване | друга половина XVI століття |
| Населення | 1334 |
| Поштовий індекс | 41452 |
| Телефонний код | +380 5444 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°38′24″ пн. ш. 33°48′19″ сх. д. / 51.64000° пн. ш. 33.80528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 169 м |
| Відстань до обласного центру | 142 км |
| Відстань до районного центру | 13 км |
| Найближча залізнична станція | Глухів |
| Відстань до залізничної станції | 13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41400 Україна, Сумська обл., Шосткинський р-н, м.Глухів, вул.Шевченка 6 |
| Карта | |
  Полошки | |
 Полошки | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Поло́шки — село в Україні, у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Розташоване на річці Вербовитець (Вербоватиця або Ракита) за 13 км від центру громади міста Глухова та за 5 км від автодороги Київ — Москва М02E101. Населення станом на 2001 рік становило 1334 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Полошківська сільська рада.
Село Полошки знаходиться на березі річки Ракита, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Щебри, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Сліпород. На річці кілька загат.
- «Полошки» — «По»-«Влош»-«Ки», що варто трактупати, як «Після-Кельтів-Волохів».
- «Полошки» з литовської мови — «підупалі» або «зруйновані», і містить найхарактерніший литовський наросток –шки.
Село відоме з другої половини XVI століття. В архівах зустрічаються дані про те, що заснування хутора Полошки відбулося козацькими старшинами. Тому переважна більшість прізвищ серед мешканців села типово козацька.
У 1801 році в маєтку поміщика Марковича в селі Полошки була знайдена каолінова глина, яка вважалася найкращою сировиною для порцелянового виробництва, бо особливо чистота і пластична. Звідси каолін вивозився на порцелянові заводи Російської імперії та за кордон.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Глухівської міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Глухівського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району[2].
9 серпня 2024 року росіяни здійснили декілька авіаударів КАБами по населеним пунктам Глухівської міської громади, загалом 4 вибухи (по Глухівщині - 12 бомб): 2 бомби - по Глухову, ще по одній - по Полошках й Заруцькому [3]. За словами начальника Сумської ОВА Володимира Артюха протягом 9 серпня росіяни на Сумщині вперше використали нові бомби - універсальні міжвидові плануючі боєприпаси, певний гібрид між бомбою та ракетою: "Раніше це були прості КАБи, які планували й завдавали ударів по населених пунктах та об'єктах інфраструктури, зараз з'явилися нові плануючі боєприпаси. Вони такі ж, як і КАБи, але мають двигун. Ця бомба летить значно далі, у два рази, і точніше». Із 24 авіабомб, випущених вдень 9 серпня по території Сумської області нових бомб було – 11[4][5].
У церковній відомості про сповідь за 1780 рік в с. Полошки налічується 946 особи (482 чоловічої статі та 464 жіночої).
У 1859 році у казенному, козацькому селі налічувалось 159 дворів, мешкало 894 особи (411 чоловічої статі та 483 — жіночої), була православна церква та завод винокуріння[6].
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Глухівської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1151 особа, налічувалось 220 дворових господарств, існувала православна церква, 3 постоялі будинки, водяний млин[7].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1745 осіб (861 чоловічої статі та 884 — жіночої), всі православної віри[8].
| 1780 | 1859 | 1885 | 1897 | 1980[9] | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| 946 | 894 | 1 151 | 1 745 | 1 792 | 1 334 |
| ▼ | ▲ | ▲ | ▲ | ▼ |
В Полошках є школа, будинок культури з залом на 450 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.
В селі народилися:
- Бірюк В’ячеслав Миколайович — український військовик, учасник російсько-української війни[10].
- Жук Галина Дмитрівна — майстриня художньої кераміки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
- Картавий Петро Васильович — письменник, упорядник Літопису авторської пісні — об'єднувач бардів України.
- Самуїл Миславський — філософ-богослов.
- Павлова Євдокія Максимівна — новатор виробництва, бригадир Шосткинського машинобудівного заводу Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.
- Понирка Денис Васильович (1746—1790) — український лікар.
- Подставка Євгеній Іванович — український військовик, головний сержант 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року[11].
- Семерня Анатолій Петрович (05.12.1975 – 22.04.2024) — український військовик, учасник російсько-української війни[12].
Мешкали
Поблизу села виявлені залишки городища та курганний могильник періоду Київської Русі.
В Полошках знаходиться парк Скоропадського та діє Миколаївська церква (1796 рік).
| |  |
Вигляд 1 | Вигляд 2 |
У селі споруджені монумент на честь радянських воїнів, загиблих при звільненні села від гітлерівців, і меморіал на честь односельців, полеглих в боротьбі проти нацистів.
 |  |  |
Вигляд 1 | Вигляд 2 | Вигляд 3 |
У селі Полошки на Масляну «Варили вареники з сиром і пили-їли – “Масляну катають”», в’язали неодруженим колодку, а коли лягали спати, ховали за щоку сир – від відьом.[13]
- ТОВ «Велетень» - агрофірма
- ТОВ Полошківський Цегляний Завод
 |  |  |
Школа | Тік | Став |
 |
Панорама схилів села |
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ На Сумщині протягом дня обстрілів зазнали 9 громад. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 10 серпня 2024.
- ↑ Російські військові за добу скинули на Глухівщину 12 КАБів. Глухів.City (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ РФ почала використовувати нові авіабомби. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
- ↑ Бірюк В’ячеслав Миколайович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.
- ↑ Родинам полеглих воїнів з Глухівщини вручили ордени «За мужність». ГЛУХІВ.INFO (рос.). Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Глухівська громада втратила захисника Анатолія Семерню.
- ↑ Яку традиційну страву готували на Масляну жителі Глухівщини?
- Бєлашов В. І., Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові, Глухівський національний педагогічний університет імені Довженка
- История Городов и Сел, Полошки, Глуховский район (рос.)
- Фото Планета, Полошки
- Беляшевский Н. Ф. Раскопки могильника у деревни Богданово Глуховского уезда Черниговской губернии // АЛЮР (Археологическая летопись Южной России). — К., 1900. — Т.2.
- Зайцева Н. О. Етнограф П. Я. Литвинова В. // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини. Матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002 р.). — Глухів, 2002.