Візова політика України — Вікіпедія

В'їзд (виїзд) іноземців в Україну регулюється Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»^[1], Правилами в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію (постанова Кабінету Міністрів від 29 грудня 1995 року N1074) та Правилами оформлення візових документів для в'їзду в Україну (постанова Кабінету Міністрів від 20 лютого 1999 року N227).

Не потрібна віза для перебування у країні до 90 діб на півріччя (180 діб)

_{1 - до 30 діб в 60-добовому періоді
2 - до 14 діб
3 - до 30 січня 2021 року
4 - до 31 січня 2021 року, 30 діб у 180-добовому періоді
ID - Можливість в'їзду за ID-карткою при прямому в'їзді з країни громадянства
A - необхідно продемонструвати наявність коштів
B - віза не потрібна для туристичних, приватних та сервісних поїздок}

4 червня 2015 року Уряд прийняв постанову № 367 «Про затвердження Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». Відповідно до документа, в'їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюється через контрольні пункти за паспортним документом та спеціальним дозволом, виданим територіальним органом ДМС^[2]. Законом України передбачено порядок в'їзду і виїзду з окупованої території, і за його порушення, туристи можуть понести кримінальну відповідальність, аж до тюремного терміну. Для власної безпеки туристам рекомендується дотримуватися українського законодавства і перетинати кордон тільки з дозволу прикордонної служби України в Херсонській області^[3].

• Паспорт
• Віза
• Візові вимоги для громадян України
• Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом
• Біометричний контроль на українському кордоні

• Режим в’їзду іноземців до України за державами: Інформація щодо режиму в’їзду іноземців в Україну (за державами громадянства подорожуючих та типами проїзних документів; станом на 07.12.2021) [Архівовано 30 квітня 2022 у Wayback Machine.]