Президент Греції — Вікіпедія
Президент Грецької республіки грец. Πρόεδρος της Ελληνικής Δημοκρατίας | |
---|---|
Стиль | Ваша Високоповажність (тільки в міжнародному листуванні) |
Тип | президент республікиd і голова держави |
Резиденція | Президентський палац (Афіни) |
Місце | Афіни |
Призначає | Парламент Греції |
Термін каденції | П'ять років можливий другий термін |
Твірний інструмент | Конституція Греції 1975 |
Попередник | Король Греції |
Створення | 25 березня 1924 |
Перший на посаді | Павлос Кунтуріотіс (25 березня 1924 — 15 березня 1926) |
Платня | 138 732 євро щорічно |
Вебсайт | presidency.gr |
Президент Грецької республіки (грец. Πρόεδρος της Ελληνικής Δημοκρατίας) — виборний голова держави Греція[1][2]. 13 березня 2020 року повноваження президента перейшли до Катерини Сакелларопулу, яку 21 січня обрано новою очільницею країни.[3]
Президент Греції є номінальним головнокомандувачем Збройних сил Греції. Здебільшого фігура Президента у Греції є суто церемоніальною. Його повноваження були обмежені в рамках чинної Конституції Греції 1974 року за ініціативою тодішнього прем'єр-міністра країни Харілаоса Трикупіса, і знову обмежені внесенням змін до Конституції 1986 року. Повновладним очільником виконавчої гілки влади в країні є прем'єр-міністр Греції, керівник грецького уряду.
Президент Грецької республіки обирається строком на п'ять років Грецьким парламентом, а не шляхом прямого всенародного голосування. Стаття 32 Конституції Греції передбачає, що президент має бути обраний шляхом поіменного голосування на спеціальної сесії парламенту, і щонайменше за місяць до того, як чинний президент повинен залишити посаду. Термін повноважень президента може бути продовжений у випадку війни або якщо голосування за нового президента не буде завершено вчасно.
Перший етап виборів охоплює три окремих голосування:
- Перший тур
У першому турі кандидат має набрати дві третини голосів, тобто не менше 200 від загальної кількості 300 депутатів грецького парламенту.
- Другий тур
Якщо не набрано більшості, голосування повторюється через п'ять днів. Також необхідним є 200 голосів.
- Третій тур
Якщо і в другому турі не набрано кандидатом 200 голосів, воно повторюється ще через п'ять днів. Та особа, яка здобуде три п'ятих голосів (180 голосів) від загального числа членів парламенту має бути обрана Президентом Республіки. Якщо третій тур голосування також не відбувається, парламент повинен бути розпущений протягом десяти днів після проведення голосування. За встановленою Конституцією процедурою призначаються парламентські вибори.
На другому етапі голосування проводяться вже за нового складу парламенту і також включає три послідовних голосування:
- Перший тур
У першому турі кандидат має набрати три п'ятих голосів від загального числа членів парламенту — 180 голосів.
- Другий тур
Якщо більшість не досягається у першому турі, голосування повторюється протягом п'яти днів. Кандидат має отримати абсолютну більшість голосів від загального числа членів парламенту, аби бути обраним Президентом Республіки — 150 + 1 голос.
- Третій тур
Якщо ж і в третьому турі жоден з кандидатів не набрав потрібної кількості голосів, відбувається голосування за двох кандидатів, що здобули найбільшу кількість голосів. Кандидат, що рештою здобуде найбільшу відносну кількість голосів і буде вважатися обраним Президентом республіки.
Президент | Зображення | Роки життя | Період правління | Коментарі |
---|---|---|---|---|
Міхаіл Стасінопулос | 1903-2002 | 18 грудня 1974- 19 червня 1975 | В. О. Президента | |
Константінос Цацос | 1899-1987 | 19 червня 1975- 15 травня 1980 | ||
Константінос Караманліс | 1907-1998 | 15 травня 1980- 10 березня 1985 | Перший термін | |
Іоанніс Алеврас | 1912-1995 | 10 березня 1985- 30 березня 1985 | В. О. Президента як спікер парламенту. | |
Христос Сардзетакіс | 1929-2022 | 30 березня 1985- 4 травня 1990 | ||
Константінос Караманліс | 1907-1998 | 4 травня 1990- 10 березня 1995 | Другий термін | |
Константінос Стефанопулос | 1926-2016 | 10 березня 1995- 12 березня 2005 | Два терміни поспіль | |
Каролос Папуліас | 1929-2021 | 12 березня 2005-13 березня 2015 | Два терміни поспіль. | |
Прокопіс Павлопулос | 1950- | 13 березня 2015-13 березня 2020 |
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Греції |
---|
Категорія • Інші країни |
- ↑ (англ.) Greece // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 грудня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ (англ.) Greece // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 грудня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Президентом Греції вперше обрали жінку | Європейська правда. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- Дахно І. І. Греція // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Greece : [англ.] // World Statesmen.org.
- Офіційна сторінка президента Грецької республіки.