French
DeutschАлександар Вучич — Вікіпедія
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| Александр Вучич | |
|---|---|
| серб. Александар Вучић | |
.png) | |
| Президент Сербії | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 червня 2017 |
| Попередник | Томислав Николич |
| Прем'єр-міністр Сербії | |
| 27 квітня 2014 — 31 травня 2017 | |
| Президент | Томіслав Николич |
| Наступник | Ана Брнабич |
| Народився | 5 березня 1970 (54 роки) Белград |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Громадянство |  Сербія |
| Національність | сербин |
| Alma mater | юридичний факультет Белградського університетуd (16 листопада 1994) і Земунська гімназіяd |
| Політична партія | Сербська радикальна партія, Сербська прогресивна партія |
| У шлюбі з | Тамара Вучичd і Ksenija Vučićd |
| Брати | Андрей Вучич |
| Релігія | Сербська православна церква |
| Нагороди | Орден Сербської Республіки (12 лютого 2018) |
| Підпис |  |
| vucic.rs | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Александр Вучич (серб. Александр Вучић, Aleksandar Vučić; нар. 5 березня 1970, Белград, Югославія) — сербський політик, державний діяч, Президент Сербії з 31 травня 2017. До цього був двічі прем'єр-міністром Сербії (2014—2016, 2016—2017), першим віцепрем'єром (2012—2014), міністром оборони (2012—2013) та міністром інформації (1998—2000). Колишній голова Сербської прогресивної партії (до травня 2023).[1]
Політичний курс Вучича спрямований на євроінтеграцію країни та залишення дружніх відносин із Росією та Китаєм. Українські медіа називають Вучича проросійським[2][1].
 | Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. |
Народився 5 березня 1970 року в Белграді, в сім'ї Ангелини та Анджелка Вучич. Мати – Ангеліна Вучич – працювала журналістом на Радіо-телебаченні Сербії.
Закінчив юридичний факультет Белградського університету. Працював телевізійним репортером. У 1993 році він приєднався до Сербської радикальної партії, незабаром був уперше обраний до Народних зборів Республіки Сербії. У 1995 обраний на посаду генерального секретаря партії. З 1996 по 1998 очолював спортивно-бізнесовий центр.
Під час протестів проти президента Слободана Мілошевича був співавтором положень, що вводили штрафи на антиурядових журналістів, та ініціатором блокування закордонного телебачення. Він був тоді у списку небажаних осіб у Європейському Союзі. У 2014 році Вучич, який виступає за проєвропейську політику, публічно вибачився за свої минулі діяння.
Двічі (у 2004 і 2008) невдало балотувався в мери Белграда.
Після дострокових парламентських виборів у 2014 сформував коаліційний уряд.
2 квітня 2017 року переміг на виборах президента Сербії в першому турі, набравши 55 %. Із 3 квітня по 31 травня 2017 у Сербії проходили масові протести проти Сербської Прогресивної Партії
У січні 2023 року Вучич зазначив, що його країна не може підтримувати вторгнення РФ в Україну. Про це, як пише Європейська правда, Вучич сказав в інтерв’ю Bloomberg: «Ми з самого початку говорили, що не могли і не маємо права підтримувати вторгнення Росії в Україну. Для нас Крим – це Україна, Донбас – це Україна, і так буде завжди», – зазначив сербський президент.
В інтерв’ю Вучич також спрогнозував, що у війні між Україною та Росією «найгірше ще попереду», оскільки обидві сторони заглиблюються в конфлікт. Також він підкреслив, що Сербія далеко не в усьому підтримує владу в Москві: «Ми не завжди в захваті від деяких їхніх позицій. У нас традиційно хороші відносини, але це не означає, що ми підтримуємо кожне рішення або більшість рішень, які надходять з Кремля.»
У травні 2023 року залишив посаду керівника керівної Сербської прогресивної партії[3].
- ↑ а б Проросійський президент Вучич переобраний на другий термін. Європейська правда (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Вучич: Сербія не повинна поставити під загрозу відносини з ЄС, РФ і Китаєм. Європейська правда (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ Вучич пішов з посади очільника правлячої партії Сербії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 травня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 1942840 · Freebase: /m/03c2h_t · GND: 1110988370 · LCCN: no2016151143 · MAK: 9810629346305606 · NLP: a0000003620553 · VIAF: 19147121678626390910 |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Президенти СРЮ і Сербії та Чорногорії (1992—2006) | Добриця Чосич (1992—1993) • Зоран Лилич (1993—1997) • Слободан Мілошевич (1997—2000) • Воїслав Коштуниця (2000—2003) • Светозар Марович (2003—2006) |  |
|---|---|---|
| Президенти Сербії (з 2006) | Борис Тадич (2006—2012) • Славиця Джукич-Деянович (в.о., 2012) • Томислав Николич (2012—2017) • Александар Вучич (з 2017) | |
| Прем'єр-міністри СРЮ і Сербії та Чорногорії (1992—2006) | Милан Панич (1992—1993) • Радоє Контич (1993—1998) • Момир Булатович (1998—2000) • Зоран Жижич (2000—2001) • Драгиша Пешич (2001—2003) • Светозар Марович (2003—2006) |  |
|---|---|---|
| Прем'єр-міністри Сербії (з 2006) | Воїслав Коштуниця (2006—2008) • Мирко Цветкович (2008—2012) • Івиця Дачич (2012—2014) • Александар Вучич (2014—2017) • Івіца Дачич (в.о., 2017) • Ана Брнабич (2017-2024) • Івіца Дачич (в.о., 2024) • Мілош Вучевіч (з 2024) | |