Прибережне (Горлівський район) — Вікіпедія

селище Прибережне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Тер. громада Вуглегірська міська громада
Код КАТОТТГ UA14060010060089298
Основні дані
Статус із 2024 року
Площа 0,109 км²
Населення 152 (01.01.2017)[1]
Густота 1394,4 осіб/км²;
Поштовий індекс 86487
Телефонний код +380 6252
Географічні координати 48°15′9″ пн. ш. 38°19′7″ сх. д. / 48.25250° пн. ш. 38.31861° сх. д. / 48.25250; 38.31861
Висота над рівнем моря 209 м
Водойма річка Булавинка, Балка Сороча


Відстань
Найближча залізнична станція: Волинцеве
До станції: 10,7 км
До райцентру:
 - автошляхами: 17,7 км
До обл. центру:
 - фізична: 48,1 км
 - автошляхами: 64,1 км
Селищна влада
Адреса 86487, Донецька обл., Бахмутський район, смт Булавинське, пров. Советський, 2
Голова селищної ради Плітан Олександр Михайлович
Карта
Прибережне. Карта розташування: Україна
Прибережне
Прибережне
Прибережне. Карта розташування: Донецька область
Прибережне
Прибережне
Мапа

Прибережне у Вікісховищі

Прибере́жне — селище Вуглегірської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 115 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Булавинка, біля місця її впадіння в Волинцівське водосховище, за 64 км від Донецька. Територія селищної ради межує з Ясинуватським районом. У річку Булавинку впадає Балка Сороча.

Сусідні населені пункти: на півночі — Грозне, Ступакове; північному заході — Олександрівське, Каютине; північному сході — Іллінка (вище за течією Булавиної), Булавине, Савелівка; заході — Оленівка (нижче за течією Булавиної); сході — Булавинське (примикає), Комишатка Ольховатка (всі вище за течією Булавиної); південному заході — місто Бунге; півдні — Славне.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
російська 84 49.99%
українська 81 48.21%
білоруська 1 0.60%
румунська 1 0.60%
інші/не вказали 1 0.60%
Усього 168 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 168 осіб, із них 48,21 % зазначили рідною мову українську, 50,00 % — російську, 0,60 % — білоруську та молдовську мови.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 березня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]