Протести в Перу (2020) — Вікіпедія

Протести в Перу (2020)
Протести

Дата: 9 листопада — 17 листопада 2020
Місце:
Перу Перу
Привід: • Відставка Мартіна Віскарра

• Інавгурація Мануеля Меріно

Цілі: • Відставка Мануеля Меріно

• Відновлення на посаді Мартіна Віскарра

Методи: демонстрації, страйки
Результат: Мануель Меріно пішов у відставку 15 листопада 2020 року
Сторони
Уряд Меріно

Партії підтримують Меріно

  • Народна дія
  • Союз за Перу
  • Народна сила
  • Альянс за прогрес
 Перуанська опозиція
  • Нове Перу
  • Пурпурова партія
  • Разом за Перу

Опозиційні протестувальники

Сили
Сотні тисяч[1]
Ключові фігури
Уряд Меріно

Союз за Перу

  • Антауро Умала
  • Едґар Аларкон
 Вероніка Мендоса
Втрати
Постраждало:
  • 11 поліцейських (12 листопада)[1]
 Загинуло:
  • 2 людини (14 листопада)[2]

Постраждало:

  • 16 осіб (12 листопада)[1]
  • 94 людини (14 листопада)[3]

Протести в Перу (2020 року) — серія демонстрацій, які спалахнули з 9 листопада 2020 року, після відставки президент Мартіна Віскарри.[4] Наймасштабніші протест в Перу за останні два десятиліття, організовані за допомогою соціальних мереж.[1][5]

Багато перуанців вважають повалення президент Мартіна Віскарри переворотом.[6][7]. Цю точку зору підтримали багато політологів[8] і ЗМІ Перу.[9][10][11][12][13] Протест відбулися у кількох містах, з метою показати обурення населення через відставку минулого президента і скасувати інавгурацію Мануеля Меріно.[14].

Огляд

[ред. | ред. код]

Предисторія

[ред. | ред. код]

Мартін Віскарра був обраний віце-президентом Перу на виборах 2016 року. У 2018 році він прийняв присягу в якості президента Перу у зв'язку з відставкою Президента Педра Кучинського[15][16]. Після прийняття присяги Мартін Віскарра заявив «з нас вистачить» і поклявся боротися з корупцією на посаді президента.[17]

Опозиція конгресу

[ред. | ред. код]

Протягом усього президентського терміну Мартін Віскарра конфліктував з опозицією в особі конгресу Перу[18]. Конгрес Перу продовжував затримувати реформи Мартіна Вісскари, а пізніше був розпущений Мартіном. Президент пояснив, що причиною була загроза демократії Перу.[19][20]

Нові вибори членів конгресу Перу відбулися 26 січня 2020 року[21]. Аналітики Дієго Перейра і Люсіла Барбейто з JPMorgan Chase & Co описали новий конгрес як «ще більш ворожий уряду (Віскарри), ніж попередній»,[22] у той же час Americas Quarterly писали, що чотири основні праві партії Конгресу побоюються антикорупційних заходів Віскарри щодо фінансування передвиборчих компаній, політичної прозорості, участі засуджених в управлінні державою[18].

Оскільки економіка Перу занепала через пандемію COVID-19 в Перу, Віскарра зіткнувся зі зростаючим політичним тиском з боку нещодавно обраного конгресу, більшість якого складали противники Віскарри. На чолі конгресу був Мануель Меріно.[22] 5 липня 2020 року Віскарра запропонував провести референдум про зняття парламентської недоторканності в 2021 році[23]. Конгрес швидко відреагував і тієї ж ночі зібрався, щоб прийняти свій законопроєкт про недоторканність, в якому крім усього іншого говорилося про зняття недоторканності з Президента, членів Конституційного суду і уповноваженого з прав людини[24].

Наслідки

[ред. | ред. код]

Жорстка реакція влади Перу була засуджена міжнародними правозахисними організаціями, в тому числі ООН та «Amnesty International».[25][26]

За рішенням конгресу, Мартіна Віскарра було усунено з посади президента, а його місце зайняв Мануель Меріно. Після повідомлень про вбивства учасників протесту, більшість міністрів уряду Меріно подали у відставку, наступного дня сам Меріно пішов у відставку. Він був президентом Перу протягом 5 днів[27]. 16 листопада конгрес Перу обрав президентом Франсіско Саґасті.[28]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Qué hay detrás de las masivas protestas en Perú tras la salida de Vizcarra de la presidencia. BBC Mundo (ісп.). 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  2. ↑ PERU21, NOTICIAS (15 листопада 2020). Inti Sotelo Camargo | Marcha Nacional: Confirman segundo muerto en manifestación contra Manuel Merino | POLITICA. Peru21 (ісп.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  3. ↑ EN VIVO | Ciudadanos participan este sábado en la segunda Marcha Nacional contra el Gobierno de Manuel Merino | Ántero Flores-Aráoz | Congreso de la República | Vacancia presidencial. RPP (ісп.). 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  4. ↑ Vacancia presidencial de Martín Vizcarra: grupos de personas se congregaron en la plaza San Martín tras votación del Congreso (ісп.). Lima: El Comercio. 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  5. ↑ Peru president's ouster sparks wave of youth-led protests. Associated Press. 14 листопада 2020. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  6. ↑ Peru's swears in new leader as political turmoil hits nation. Star Tribune. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  7. ↑ Two killed as huge pro-democracy protests continue in Peru. The Guardian (брит.). 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  8. ↑ They threw out the president. Now Peru's anti-corruption drive looks in doubt. Los Angeles Times (амер.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  9. ↑ Golpe de estado editorial. La República (es-PE) . 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  10. ↑ Manuel Merino presentó al Gabinete de Antero Flores-Aráoz en medio de protestas NNAV |TVPE |VIDEO |VIDEOS |PAIS | VIDEOS. El Comercio (ісп.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  11. ↑ Manuel Merino: crean pedido para rechazar vacancia contra Martín Vizcarra y el golpe de Estado. Líbero (ісп.). 11 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  12. ↑ Trujillo: miles de ciudadanos marchan contra gobierno de Manuel Merino. El Popular (ісп.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  13. ↑ Inconformes consideran toma de protesta de Manuel Merino como golpe de Estado. Noticieros Televisa (es-MX) . 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  14. ↑ Martín Vizcarra: Así fueron las protestas en varias ciudades del país tras vacancia del presidente (ісп.). RPP Noticias. 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  15. ↑ Quigley, John (21 березня 2018). Vizcarra Set to Become Peru's New President Facing Daunting Challenges. Bloomberg. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 22 березня 2018.
  16. ↑ Collyns, Dan (22 березня 2018). Peru president Pedro Pablo Kuczynski resigns amid corruption scandal. The Guardian. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 22 березня 2018.
  17. ↑ Martin Vizcarra Sworn In As Peru's New President. NPR (англ.). 23 березня 2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2018.
  18. ↑ а б Burt, Jo-Marie (17 вересня 2020). Vizcarra May Survive. But Peru's Politics Look Fragile. Americas Quarterly (амер.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 17 вересня 2020.
  19. ↑ Peru's president dissolves Congress to push through anti-corruption reforms. The Guardian (брит.). 1 жовтня 2019. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  20. ↑ Briceno, Franklin (27 вересня 2019). Peru leader pushes vote that could let him dissolve congress. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  21. ↑ The difficulty of reforming Peru. The Economist. 30 січня 2020. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  22. ↑ а б Quigley, John (10 вересня 2020). Peru's Congress to Consider Impeaching President Over Tapes. Bloomberg. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  23. ↑ Peru President to call referendum on elimination of parliamentary immunity. Andina (ісп.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  24. ↑ Tegel, Simeon (20 липня 2020). In Peru, Congress' Move Against Immunity Isn't What It Seems. Americas Quarterly (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  25. ↑ ONU Perú manifiesta preocupación sobre eventos ocurridos durante las protestas | Naciones Unidas en Perú. United Nations Peru (ісп.). Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  26. ↑ La CIDH preocupada por el "uso excesivo" de la fuerza policial en las protestas en Perú. EFE (es-US) . Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  27. ↑ EN VIVO | Junta de Portavoces se reúne para evaluar renuncia de Manuel Merino tras las muertes de dos jóvenes en la Marcha Nacional | Ántero Flores-Aráoz | Congreso de la República | Vacancia presidencial. RPP (ісп.). 15 листопада 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  28. ↑ Peru's Congress Selects Centrist Lawmaker To Be New Leader. Associated Press. 16 листопада 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Перу_(2020)&oldid=42669376