Прісовський Костянтин Адамович — Вікіпедія
Костянтин Адамович Прісовський | |
---|---|
![]() ![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 1878 Київ, ![]() |
Смерть | 15 лютого 1966 Мужен, ![]() |
Поховання | Приморські Альпи |
Alma Mater | Чугуївське військове училище |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() ![]() |
Війни / битви | Перша світова війна |
Нагороди та відзнаки | |
![]() |
Костянти́н Ада́мович Прісо́вський (1878, Київ[джерело?] — 15 лютого 1966, Мужен, Франція) — генеральний хорунжий армії Української Народної Республіки та Української Держави.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8a/70-%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%8F.jpg/300px-70-%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%8F.jpg)
Костянтин Прісовський народився 1878 року.
У 1901 році закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище, вийшов підпоручиком до 130-го піхотного Херсонського полку (Київ).
На початку Першої світової війни разом з кадровими офіцерами був виділений на формування 278-го піхотного Кромського полку, у складі якого брав участь у боях. Був нагороджений Георгіївською зброєю (14 червня 1915 року) та орденом Святого Георгія IV ступеня (24 вересня 1915 року).
У 1916–1917 рр. — полковник, командир 278-го піхотного Кромського полку. 4 грудня 1916 призначений на посаду командира 280-го піхотного Сурського полку 70-ї піхотної дивізії.
З 28 червня 1917 року — генерал-майор, начальник 10-ї Туркестанської стрілецької дивізії.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8.jpg/300px-%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Prissovsky_K_A_grave.jpg/200px-Prissovsky_K_A_grave.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/c/c5/Getman_i_Kuban.jpg/300px-Getman_i_Kuban.jpg)
Під час вуличних боїв з більшовиками у Києві у січні 1918 року командував сформованим офіцерським загоном, на чолі якого разом з військами Центральної Ради відступив з міста. З 9 лютого 1918 року — начальник Окремого Запорізького загону (згодом — бригади), до складу якого було зведено рештки всіх українських частин, що відступили з Києва.
У лютому-березні 1918 року керував загальним наступом українських військ на Київ. З 3 березня 1918 року — губернський комендант Київщини, а також — комендант гетьманського палацу. У листопаді 1918 року сформував т. зв. Запорізький загін для боротьби з військами Директорії, однак у перший же день перебування на фронті загін перейшов під Києвом на бік повстанців.
З січня 1919 року служив у Збройних Силах Півдня Росії. З осені 1919 року, в білогвардійській Російській армії генерала барона Врангеля — начальник Костянтинівського військового училища, на чолі якого у 1920 році брав участь у боях за Крим.
У подальшому — емігрант. Жив у Болгарії, Югославії, Франції. Підтримував зв'язки з українськими ветеранськими організаціями. Помер 15 лютого 1966 року на еміграції у місті Мужен, Франція.
- А. О. Буравченков. Прісовський Костянтин Адамович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 14. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 536 с. ISBN 966-8201-26-4
- М.В.Омелянович-Павленко (2007). Спогади командарма (1917-1920). Київ: Темпора. с. 543. ISBN 966-8201-24-8.
{{cite book}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|глава=
(довідка) - Генерал запорожців. Бойовий шлях Костянтина Прісовського // Український тиждень № 3 (271) від 17 січня 2013 р.