Безкровний Кузьма Якимович — Вікіпедія
Кузьма Якимович Безкровний | |
---|---|
Член Кубанської Ради Кубанської народної республіки | |
1917 — 1919 | |
Народився | 13 жовтня 1877 станиця Охтирська, Темрюцький повіт, Кубанська область, Російська імперія |
Помер | 6 грудня 1937 (60 років) Прага, Чехословацька республіка |
Відомий як | економіст, політик, видавець |
Політична партія | РУП |
Батько | Яким Безкровний |
Релігія | православний |
Кузьма Якимович Безкровний (13 жовтня 1877, станиця Охтирська, Темрюцький повіт, Кубанська область, Російська імперія — 6 грудня 1937[1], Прага, Чехословаччина) — український громадський та політичний діяч, економіст, член Кубанської військової ради, Кубанської крайової ради, Законодавчої ради. Міністр МВС кубанського уряду Павла Курганського
Був правнуком Олексія Безкровного, наказного отамана Чорноморського козацького війська у 1827-1830 рр., героя здобуття Анапи від османів у 1829-му році, українець.
Голова кубанської делегації на відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві (1903). Член кубанського відділення Революційної Української партії (РУП) (1900) і підпільної Української ради, один із засновників Українського кредитового товариства в Харкові.
Голова Наглядової ради Центрально-Союзного банку, головний бухгалтер Чорноморсько-Кубанської залізниці.
Від 1917 року – член Кубанської військової ради (згодом Кубанська крайова рада), Законодавчої ради. Вивів Кубань з церковного підпорядкування Ставропольської єпархії, заснував Кубанську єпархію. Один з ініціаторів створення Кубанської Народної Республіки і проголошення її конституції, прийняття резолюції про об'єднання Кубані й України на федеративних засадах (січень – лютий 1918 року). Був членом кубанської делегації до гетьмана Павла Скоропадського (липень 1918 року), яка уклала таємний договір про об'єднання Кубані й Української Держави. Займав у кубанському уряді Павла Курганського посаду міністра внутрішніх справ (1919).
Від 1920 року – на еміграції. В 1923 році – директор українськой школи для інтернованих українців в місті Юзефов (Чехія), пізніше – професор Української господарської академії в Подєбрадах (Чехія), видавець часопису «Кубанський край», автор численних статей, підручників і спогадів, які були видані Українським науковим інститутом у Варшаві.
- Білий Д.Д. БЕЗКРОВНИЙ Кузьма Якимович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 212. — ISBN 966-00-0734-5.
- Білий Д.Д. Малиновий клин: Нариси з історії українського населення Кубані. К., 1994
- Іванис В. Боротьба Кубані за незалежність. Мюнхен, 1968
- Іванис В. Стежками життя, кн. 1–4. Новий Ульм, 1958 – 1962
- Польовий Р. Кубанська Україна. К., 2002
- Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані, т. 1. Прага, 1925
- Роман Коваль. Олексій і Кузьма Безкровні. // Нариси з історії Кубані. [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Ренат Польовий. Батько українських самостійників Кубані - Кузьма Безкровний. // Українська Кубань. [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Чорноморець П. Кузьма Безкровний // Вісник. - Львів, 1938. - Т. 1. - Книга 1