Путнянський монастир — Вікіпедія

Путнянський монастир
47°51′58″ пн. ш. 25°35′48″ сх. д. / 47.866° пн. ш. 25.59652778° сх. д. / 47.866; 25.59652778
Країна	Румунія[1]
Розташування	Сучава[1]
Тип	монастир
Стиль	готика
Дата заснування	1466
Путнянський монастир Путнянський монастир (Румунія)
Медіафайли у Вікісховищі

Путнянський монастир (рум. Mănăstirea Putna) — православний чоловічий монастир у Румунії, в селі Путна Сучавського повіту. Належить Румунській Православній Церкві, Сучавсько-Радівецьке архієпископство Молдавсько-Буковинської митрополії. Заснований 1466 року молдавським воєводою Штефаном III. Названий за місцем розташування, на честь Успіння Богородиці. Був одним із найважливіших культурних центрів Молдавського князівства. У монастирській бібліотеці зберігається Путнянське Євангеліє.

• Путнянський монастир (рум. Mănăstirea Putna; церк.-слов. монастирь ωт путнои) — українська назва^[2].
• Монастир Путна
• Успенський монастир

«Успіння Пресвятої Богородиці монастир Путна» є православною святинею часів Молдавського князівства, заснований 1466-го р. воєводою Штефаном ІІІ.

3 вересня 1470 року Путнянський монастир освятив молдавський митрополит Теоктист I^[3] у присутності воєводи Штефана ІІІ і членів його родини.

Зведення основних споруд комплексу було завершено 1469 р. Зовнішні укріплення та в'їзні вежі були збудовані до 1481 року.

Монастир був центром слов'янсько-волоської писемності. Сьогодні в ньому знаходяться багато рукописів, церковних цінностей та інших артефактів (зокрема, Путнянське євангеліє). Одним з головних їх дослідників був український філолог Омелян Калужняцький.

Значну увагу Путнянському монастирю приділяв молдавський господар (1634-1653) Васілє Лупул — тесть Тимоша Хмельницького.

Територія монастиря є місцем поховання:

• молдавських господарів:
  • Штефана ІІІ Великого з членами родини
  • Богдана III Сліпого
  • Штефана IV Молодого
• багатьох молдавських православних ієрархів (зокрема, Ісаї (Балашескула)).

Сьогодні монастир є доволі потужним центром паломництва північної Румунії.

• 
  Загальний вигляд монастиря
• 
  Стара монастирська церква
• 
  Стара монастирська церква та монастирський цвинтар
• 
  Келії монастиря
• 
  Екстер'єр Успенської церкви
• 
  Екстер'єр Успенської церкви
• 
  Іконостас Успенської церкви
• 
  Гробниця Штефана ІІІ (напис церковнослов'янською мовою)

• Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965.
  • № 59. Стефан воєвода дає грамоту в тому, що він купив у Оани, брата Олекси мечника, за сто двадцять татарських золотих село Балковці і тепер дарує його Путнянському монастиреві (10 вересня 1471 року, Сучава). С. 118—120.
  • № 62. Стефан воєвода дарує Путнянському монастиреві віск, що надходить з Сиретського торгу, млини та село Козминул у Чернівській волості і встановлює межі монастирських угідь (3 квітня 1488 року, Сучава). С. 124—126.

• Буковина: її минуле і сучасне. / під ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. — Париж — Філядельфія — Дітройт: Зелена Буковина, 1956. [1] [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Північна Буковина її минуле і сучасне / В. Курило, М. Лещенко, О. Романець, Н. Сирота, П. Тимощук. — Ужгород: Карпати, 1969.

• Путна, монастырь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Путна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1548. — 1000 екз.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Путнянський монастир

• Монастирі Румунії [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.]