Північний цвинтар (Санкт-Петербург) — Вікіпедія

Північний цвинтар
рос. Северное кладбище (Санкт-Петербург), трансліт. Северное кладбище
Братські могили радянських воїнів
Братські могили радянських воїнів
Братські могили радянських воїнів
Інформація про цвинтар
60°04′28″ пн. ш. 30°12′37″ сх. д.H G O
Країна Росія
РозташуванняPargolovod
Відкрито1875
Стандіючий цвинтар
Площа3,8 квадратний кілометр
Адреса:
Санкт-Петербург, селище Парголове, Північний цвинтар, б. 1.
Вебсайтsevernoe-kladbische.ru
Мапа

Північний цвинтар. Карта розташування: Санкт-Петербург
Північний цвинтар
Північний цвинтар
Північний цвинтар (Санкт-Петербург)

Північний цвинтар (рос. Северное кладбище) — некрополь Санкт-Петербурга, другий за величиною цвинтар міста.

Розташування

[ред. | ред. код]

Цвинтар знаходиться у селищі Парголове[ru], яке є внутрішньоміським муніципальним утворенням в складі Виборзького району міста федерального значення Санкт-Петербурга.

Історія

[ред. | ред. код]

Північний цвинтар був заснований відповідно до указу Олександра II від 20 жовтня 1871 року[1]. Перші поховання на цвинтарі відбулись 2 січня 1875 року.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Монумент радянським воїнам
Братські могили радянських воїнів

Первісна назва — Успенський цвинтар, від церкви Успіння Пресвятої Богородиці (архітектор П. Ю. Сюзор[ru]) збудованої у 1874 році. За комуністичного режиму церкву закрили у 1934 році, а на початку 1950-х років — зруйнували. У 2008 році на території цвинтаря Церква Успіння Пресвятої Богородиці було відбудовано.

Поховання

[ред. | ред. код]

Режим роботи

[ред. | ред. код]
  • травень — вересень : щодня з 9 до 19 годин
  • жовтень — квітень : щодня з 9 до 17 годин
  • 1 січня — вихідний

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Александр II. Об устройстве кладбищ в С.-Петербурге // Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. — Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1874. — Т. XLVI. Отделение второе. 1871, № 50058.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]