Підчаший великий литовський — Вікіпедія

Підчаший великий литовський (пол. podczaszy wielki litewski, лат. pocillator Magni Ducatus Lithuaniae) — уряд дворський Великого князівства Литовського Речі Посполитої.

Уряд відомий з початку XV століття. Спочатку він називався підчаший Великого князівства Литовського, після Люблінської унії — підчаший великий литовський. До його компетенції належало завідування напоями під час свят великокнязівського двору. Підчаший подавав чашнику напої для розливу володарю, попередньо скуштувавши їх сам, — цим мали нівелюватися потенційні спроби отруїти монарха. Він також подавав десерти, завідував пивницею та дуже дорогими на той час спеціями.

Спочатку підчаший був заступником і помічником чашника, пізніше перевершив за значенням останнього. Цей уряд мав у Короні відповідника — підчашия великого коронного. З часом посада стала номінальною, однак залишалась дуже почесною. Цей уряд зазвичай посідали лише магнати з таких знатних родів, як Радзивіли, Сапіги, Ходкевичі та інші.

• Олехно Монтигирдович (1410)
• Андрушко (1424)
• Олехно Судимонтович (1448—1477)
• Богдан Сенкович-Гостський (1488)
• Олександр Юрійович Гольшанський (1488—1493)
• Миколай Радзивілл (1493—1505)
• Альбрехт Гаштольд (1505—1509)
• Юрій Радзивілл (1509—1517)
• Ян Радзивілл (1517—1542)
• Єроним Ходкевич (1542—1544)
• Миколай Радзивілл (Рудий) (1544—1551)
• Станіслав Кезгайло (1551—1554)
• Миколай Кишка (1555—1569)

• Христофор Перун Радзивілл (1569—1579)
• Ян Кишка (1580—1588)
• Костянтин Острозький (1588)
• Андрій Сапіга (1588—1592)
• Христофор Миколай Дорогостайський (1592—1596)
• Ян-Кароль Ходкевич (1596—1599)
• Януш Радзивілл (1599—1619)
• Андрій Лаврінович Война (1620—1630)
• Миколай Весєловський (1630—1633)
• Кшиштоф Сапіга (1633—1637)
• Сигізмунд Кароль Радзивілл (1638—1642)
• Гедеон Міхал Тризна (1642—1644)
• Казимир Тишкевич (1644—1652)
• Михайло-Кароль Радзивілл (1653—1656)
• Михайло Казимир Радзивілл (1656—1661)
• Кшиштоф Потоцький (1661—1675)
• Ян Кароль Дольський (1676—1685)
• Єжи Юзеф Радзивілл (1685—1688)
• Марцін Міхал Крішпін-Кіршенштейн (1689—1697)
• Януш Антоній Вишневецький (1697—1699)
• Казимир Чарторийський (1699—1707 і 1709—1712)
• Єжи Ієронім Крішпін-Кіршенштейн (1708—1713) — призначений Станіславом Лещинським
• Фредерик Юзеф Денгоф (1712—1723)
• Ян Клеменс Браницький (1723—1724)
• Александр Потій (Поцей, 1724—1739)
• Єронім Флоріан Радзивілл (1739—1750)
• Антоній Тадеуш Пшездзецький (1750—1752)
• Кароль Станіслав Радзивілл (1752)
• Казимир Адріан Масальський (1752—1756)
• Ян Миколай Масальський (1756—1763)
• Йоахім Потоцький (1763—1780)
• Філіп Нереуш Олізар (1780—1794)
• Юзеф Іґнацій Косаковський (1794—1795)

• Підчаший
• Підчаший великий коронний

• Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885.
• Zbigniew Góralski: Urzędy i godności w dawnej Polsce. Warszawa, 1998.
• Zygmunt Gloger: Encyklopedja staropolska ilustrowana (tom IV — Podczaszy). Warszawa: Druk P. Laskauer, W. Babicki, 1903.
• Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.

1. ↑ Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 142—146.