Петер Нільсон — Вікіпедія

Петер Нільсон
Народився	17 жовтня 1937(1937-10-17)[1] Näsbyd, Ветланда, Йончепінг, Швеція[1]
Помер	8 березня 1998(1998-03-08)[1] (60 років)
Країна	Швеція
Діяльність	астроном, письменник, письменник наукової фантастики
Alma mater	Університет Уппсала
Знання мов	шведська[2]
Членство	Шведська королівська академія наук

Нільс Петер Герман Нільсон (народився 17 жовтня 1937 року, парафія Несбю, повіт Йончепінг - 8 березня 1998 року, Скерплінге, повіт Уппсала) - шведський астроном, письменник і автором науково-популярної та художньої літератури.

Пітер Нільсон народився в Несбю, округ Єнчепінг^[3] і в ранньому підлітковому віці був фермером. Але розвиток науки та слава великих людней, таких, як Дарвін і Ейнштейн, справила на нього враження. Це призвело до того, що він вступив і до реальної школи, а потім заочно і до середньої школи. На початку 1960-х років Нільсон в Упсальському університеті вивчає спочатку математику, потім теоретичну фізику, естетику, історію ідей та навчання та астрономію.

У 1962 році Нільсон отримав ступінь бакалавра, а 1967 році - ступінь ліценціата. У 1964 році він почав працювати в астрономічній обсерваторії Уппсали, де у 1965–1977 роках він був асистентом. У 1974 році Нільсон став доктором філософії і доцентом з астрономії. У своїй докторській дисертації «Про орієнтацію галактик у просторі» він запропонував нову каталогізацію галактик. Через три роки, щоб стати письменником він залишив обсерваторію. Його дуже вичерпний каталог галактик, Уппсальський загальний каталог галактик (UGC), тепер є стандартною роботою в галузі дослідження галактик і зробив його ім’я відомим серед астрономів у всьому світі.

У 1972–1977 роках Нільсон був членом Шведського національного комітету з астрономії, а в 1973 році він став членом Міжнародного астрономічного союзу. У 1993 році Пітер Нільсон був обраний до Королівської шведської академії наук, а на момент своєї смерті також був членом Академії Смоланда.

Протягом багатьох років Пітер Нільсон був співавтором радіопрограми Svar idag, де відповідав на запитання радіослухачів про астрономію. В останні роки він також був постійним колумністом у газеті Metro.

З 1977 року Пітер Нільсон був постійним автором творів галузі природничих наук, історії наук та наукової фантастики.

Як письменник-фантаст він дебютував у 1979 році з романом Trollkarlen і досяг свого прориву з Ковчегом (1982). Цей роман є своєрідною історією створення, де головний герой починає подорож у Ковчезі на початку часів. Згодом ковчег перетворюється на космічний корабель, який продовжує подорож у майбутнє. Це подорож від зародження Землі до смерті Всесвіту.

Кілька романів Пітера Нільсона, у тому числі Guldspiken (1985), написані у так званому магічному реалізмі, тобто в принципово реалістичній історії є магічні елементи.

У своїх збірках есе «Mitt i labyrinten» (1983), «Starways» (1991), «Space Light» (1992) та інших, а також у своїй художній літературі він прагнув подолати прірву між природничими та гуманітарними науками. Наприклад, чудовим джерелом натхнення для нього була «Гра в бісер» Германа Гессе.^[4]

Остання книга Нільсона, опублікована за його життя, Старе село, перевернула перспективу і є зображенням рідного села Нільсона Меклехулт в парафії Гелмсерид та його історії. У надзвичайно локальному Нільсон бачить універсальне: анонімні люди, які з’являються в історії села Смоланд, є більш типовими для великої кількості людей, ніж кілька королів і правителів, на яких зосереджується історія.

• Сяючі зірки (1970)
• Загальний каталог галактик Упсали (1973)
• Відкриття Всесвіту (1975)
• Диваки сховища (1977)
• Чарівник (1979)
• Дивні світи (1980)
• Ковчег (1982)
• Всередині лабіринту (1983)
• Золотий колосок (1985)
• Книга безодні (1987)
• Пригода (1989)
• Месія з дерев'яною ногою (1990)
• Зоряний шлях (1991)
• Космічне світло (1992)
• Сонячні вітри (1993)
• Дім на Землю (1994)
• Космічний рейнджер (1995)
• Няга (1996)
• Старе село (1997). Ілюстрував Бьорн Гідстам
• Звуки космосу (2000, посмертно )

• 1985 – літературна премія газети "Свенска Деґблатед"
• 1985 – літературна премія мережі книготоргівлі Лундеквіста
• 1986 – Премія Гаррі Мартінсона
• 1992 – Премія Овраліда
• 1993 – Культурна премія Nature & Culture

• Peter Nilson i Nationalencyklopedin
• Nilson, N Peter H i Vem är det 1993, sid 801
• Peter Nilson, författarpresentation i Projekt Runeberg
• Peter Nilson, författarpresentation från Norstedts förlag
• Peter Nilson, ur Författare från Blekinge och Kronobergs län, från Blekinge museum

1. ↑ ^{а б в г} Peter Nilson
2. ↑ CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
3. ↑ Nilson, Peter (Nordic Authors). runeberg.org. Процитовано 10 грудня 2019.
4. ↑ Farstad, Britt Johanne (2013). Glaspärlespelaren : Nya världar, etik och androcentrism i Peter Nilsons science fiction-romaner

• Eldelin, Emma (2009). "Essäisten som generalist: Författarroller och offentlig auktoritet hos tre samtida essäister". Ingår i: Tidskrift för litteraturvetenskap, ISSN 1104-0556, E-ISSN 2001-094X, Vol. 39, nr 3-4, sid 81-92
• Hidal, Sten (2007). "Påven, matematiken och världsrymden" i Fredrika Bremer hos påven och andra essayer. Artos. ISBN 978-91-7580-350-0 Libris 10650768
• Sollerman, Jesper (2019). "Peter Nilson" på Svenska astronomiska sällskapet 100 år

• Peter Nilsons egen hemsida (1997) från Internet Archive
• Peter Nilson-sällskapet
• Peter Nilson – kort biografi på kosmologika.net