Радулов Олександр Валерійович — Вікіпедія

Олександр Радулов
Народився 5 липня 1986(1986-07-05) (38 років)
м. Нижній Тагіл, СРСР
Зріст 186 см
Вага 91 кг
Позиція правий нападник
Кидок лівий
Клуб КХЛ
Кол. команди
Ак Барс
ХК МВД Твер
«Квебек Ремпартс»
Динамо Москва
Нашвілл Предаторс
Салават Юлаєв Уфа
ЦСКА Москва
Монреаль Канадієнс
Даллас Старс
Нац. збірна  Росія
Драфт НХЛ 15-й загальний, 2004
Нешвілл Предаторс
Ігрова кар'єра 2003 — зараз

CMNS: Радулов Олександр Валерійович у Вікісховищі

Олександр Валерійович Радулов (рос. Александр Валерьевич Радулов; 5 липня 1986, м. Нижній Тагіл, СРСР) — російський хокеїст. Виступає за Ак Барс в КХЛ. Заслужений майстер спорту Росії (2009).

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Квебек Ремпартс

[ред. | ред. код]

У 2004 році Олександр вирушив за океан, в Північну Америку. Влітку Радулова обрали одразу на двох драфтах: НХЛ (Нашвілл Предаторс) і Канадської хокейної ліги. Саме в останній лізі і почалася заокеанська кар'єра хокеїста. Його було обрано командою Квебек Ремпартс. В першому ж сезоні за нову команду він набрав 75 очок, посівши третє місце серед бомбардирів клубу.

В наступному сезоні він став одним з найкращих гравців ліги, створивши з Анджело Еспозіто неперевершений тандем. За підсумками сезону Олександр набравши 152 (61+91) очка виграв звання найкращого бомбардира серед усіх трьох ліг, що входять до CHL. Окрім того він побив рекорд команди з кількості набраних очок, закинутих шайб і результативних пасів за сезон, за кількістю набраних очок в одному матчі, за кількістю матчів підряд з набраними очками. Останній показник в 50 ігор підряд з набраними очками є другим показником в історії ліги після результату Маріо Лем'є, у котрого було 62 таких поєдинки. Настільки результативна гра російського форварда допомогла його команді посісти перше місце за підсумками 70 матчів регулярної першості в східному дивізіоні і отримати перевагу свого майданчика в усіх раундах плей-оф. В матчах на виліт Олександр продовжив свої успішні виступи, заробляючи бали за результативність в кожному з 23 матчів, що в підсумку дозволило йому набрати 55 (21+34) очок і знову посісти перше місце в лізі за цим показником. Що ж до командних успіхів, то Квебек зумів дійти до фіналу ліги, де поступився команді Монктон Вайлдкетс з рахунком в серії 4:2.

В розіграші Меморіального кубку-2006 команда з Квебеку брала участь як переможець ліги Квебеку, оскільки тріумфатор ліги Монктон, був одночасно і господарем турніру. На попередньому етапі в трьох поєдинках «квебекці» одержали дві перемоги і посіли перше місце в групі, що дозволило одразу потрапити до фіналу. У фінальному ж поєдинку вони знову зустрілися зі своїми кривдниками в квебецькій лізі — Монктон Вайлдкетс. Але цього разу команда Олександра Радулова взяла переконливий реванш, перемігши з рахунком 6:2. Сам Олександр в тому поєдинку відзначився двома шайбами і трьома результативними пасами. За підсумками Меморіального кубку Радулов отримав Стеффорд Смайт Трофі, що вручається найкращому гравцеві турніру.

Нашвілл Предаторс

[ред. | ред. код]

9 січня 2006 року, ще виступаючи у юніорській лізі, Радулов підписав трирічну угоду новачка з командою Нешвілл Предаторс. Тож сезон 2006-07 років він розпочав в організації саме цієї команди, але виступаючи за фарм-клуб Нашвілла — Мілвокі Адміралс. Вже 21 жовтня його викликали до складу першої команди, а 26 жовтня він закинув свою першу шайбу в НХЛ. Починаючи з 21 листопада і до кінця сезону Радулов грав виключно за основну команду. В підсумку за сезон він зіграв в 64 поєдинках за команду НХЛ, набравши 37 (18+19) очок, а також чудовий показник корисності: +19. По закінченні сезону, Олександра вперше було запрошено до складу національної збірної Росії з хокею для участі на чемпіонаті світу, що проходив в Москві. Радулов допоміг команді здобути бронзові нагороди першості.

У другому сезоні в НХЛ, місце Радулова в основному складі не підлягало сумніву. Тож він провів 81 зустріч, в котрих зумів набрати 58 (26+32) очок, що стало третім показником в команді і допоміг Нешвіллу потрапити в плей-оф розіграшу кубка Стенлі. Щоправда вже в першому раунді команда з Теннессі поступилася супернику в серії з рахунком 4:2 і припинила виступи. Після цього Олександр вирушив на чемпіонат світу допомагати своїй команді боротися за чемпіонство. І хоча гра самого Радулова не була надто яскравою (лише 3 гольові паси в шести зустрічах), росіяни все рівно змогли вибороти чемпіонський титул.

Втеча з НХЛ

[ред. | ред. код]

За підписаним з «Нашвілл Предаторс» контрактом новачка, Радулов мав виступати за цю команду ще один сезон, але 11 липня 2008 року він підписав трирічну угоду з командою КХЛ, Салават Юлаєв. Така ситуація стала можлива оскільки строк угоди між Європейськими хокейними асоціаціями та НХЛ закінчився, а новий договір не було підписано, через відмову Європейської сторони пристати на умови північноамериканців. Так як НХЛ не входить до складу Міжнародної федерації хокею, то контракти укладені в даній організації не є правочинними для іншої сторони, і навпаки. Саме через це сторони 10 липня підписали меморандум про взаємну повагу контрактів укладених іншою стороною. Тож НХЛ, ІІХФ та «Предаторс» почали вимагати у «Салавата Юлаєва» розірвання правовідносин з Радуловим, а самого гравця тимчасово було дискваліфіковано. Але, як заявила російська сторона, контракт було укладено до підписання меморандуму, а саме 5 липня і лише оголошено 11 числа. Тож скориставшись відсутністю договору між НХЛ і ІІХФ, Олександр зміг перейти до російської команди. Дискваліфікацію ІІХФ було скасовано, що дало можливість хокеїсту брати участь у хокейній Лізі чемпіонів та етапах Єврохокейтуру.

Салават Юлаєв

[ред. | ред. код]

Перший сезон у КХЛ виявився досить напруженим для Радулова. Окрім змагань безпосередньо в лізі, Салават також брав участь у Лізі чемпіонів, Сашко виступав і за національну збірну. В усіх цих змаганнях Радулов грав досить результативно, допоміг «юлаєвцям» вибороти перше місце за підсумками регулярної частини змагань. Але вже в першому раунді плей-оф розіграшу кубка Гагаріна, Салават в п'яти зустрічах поступився Авангарду. Певну сатисфакція за відносно невдалий сезон на клубному рівні Радулову вдалося отримати на світовій першості. Збірна Росії вдруге поспіль виборола золоті нагороди, а Олександр зумів набрати 10 (4+6) очок. Одна з цих шайб стала переможною в фінальному поєдинку.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У Олександа є старший брат Ігор, який, як і Олександр, професійно займався хокеєм в період з 2000 по 2017 роки. Ігор виступав за команду НХЛ, Чикаго Блекгокс.

У травні 2011 року Олександр знявся в кліпі російської співачки Нюші.[1][2]

Статистика

[ред. | ред. код]
Останнє оновлення: 4 листопада 2009 року
Сезон Клуб Ліга Регулярна першість Плей-оф
І Г П О І Г П О
2004-2005 Квебек Ремпартс QMJHL 65 32 43 75 13 6 5 11
2005-2006 QMJHL 62 61 91 152 23 21 34 55
2005-2006 Мілвокі Адміралс AHL 11 6 12 18 - - - -
2006-2007 Нешвілл Предаторс НХЛ 64 18 19 37 4 3 1 4
2007-2008 НХЛ 81 26 32 58 6 2 2 4
2008-2009 Салават Юлаєв КХЛ 52 22 26 48 4 0 2 2
2009-2010 КХЛ 20 11 15 26 - - - -
Всього в НХЛ 145 44 51 95 10 5 3 8
Всього в КХЛ 72 33 41 74 4 0 2 2
Всього на чемпіонатах світу 24 6 9 15

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Александр Радулов снялся в клипе певицы Нюши [Архівовано 13 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Відеокліп на Youtube

Посилання

[ред. | ред. код]