Раковицький цвинтар — Вікіпедія

Раковицький цвинтар пол. Cmentarz Rakowicki
Головна алея
Інформація про цвинтар
50°04′32″ пн. ш. 19°57′14″ сх. д.H G O
Країна	Республіка Польща
Розташування	Краків
Відкрито	1803 (вперше згадано:1803)
Тип	комунальний
Охоронний статус	об'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Площа	42 га
Кількість поховань	понад 300 тис.
Адреса: вул. Раковицька, 26, м. Краків
Вебсайт	zck-krakow.pl/?pageId=61&id=1&a=1
Раковицький цвинтар Раковицький цвинтар (Польща)
Раковицький цвинтар у Вікісховищі

Ракови́цький цви́нтар (іноді Раковецький цвинтар^[2]) у Кракові (пол. Cmentarz Rakowicki) — один із найстарших, найвідоміших некрополів у Кракові й Польщі загалом, об'єкт культурної спадщини Польщі. Розташований у старій частині Кракова. Місце спочинку численних представників української інтелігенції та близько 300 вояків УГА, які померли у таборі Домб'є^[2].

Перше поховання відбулося 1803 року.
Сьогодні тут можуть бути поховані лише власники родинних гробівців та заслужені люди Кракова. 1981 року було організовано Громадський комітет порятунку Кракова. Комітет щороку організовує заходи з метою порятунку цінних надгробків, гробниць^[3].

Частина надгробків виконані за проєктами знаних архітекторів, зокрема, Теофіля Жебравського, Славомира Одживольського, Фелікса Ксенжарського, відомих скульпторів, зокрема, Вацлава Шимановського, Тадеуша Блотницького, Кароля Гукана.

• отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі — біженець з Холмщини (помер 18.04.1893, поховання знаходиться в полі Gb, poludnie; 50.074906, 19.955292);
• Григорій (12.03.1802-03.08.1879) і Йосип (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі — греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як «Жертви схизматицької Москви». Григорій Терлікевич (1802—1879) народився у с. Груд на Підляшші, закінчив Духовну семінарію в Холмі, арештований та ув'язнений у в'язниці в Седльцях за опір проти розпоряджень російської влади, осуджений на висилку до Сибіру, після пом'якшення вироку змушений до виїзду з родиною до Галичини. Йосип Терлікевич (Terlikiewicz Józef, 1830—1878) народився та мешкав у с. Груд. Студент семінарії в Холмі та головної семінарії в Варшаві. Разом з ним похований його син Станіслав. Поховання знаходиться: поле IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków, 50.074390, 19.952144;
• о. Мар'ян Росинський (1828—1898) — греко-католицький священник, емігрант з Холмщини — поле U;
• Людвик Сембратович — українець, маршал-лейтенант австрійської армії (Sembratowicz Ludwik, близько 1837—1891), поле 4, 50.074825, 19.955004);
• Василь Старосольський — брат Володимира Старосольського, помер 1914 р.;
• Альбін Лев Долинський (Albin Leon Dolinski) — старший комісар будови цісарсько-королівських залізниць, 09.01.1839-5.05.1903 р. (поховання з греко-католицьким хрестом на обеліску з іменем та підписом Вечная память). Разом з ним похована його дружина Юлія Долинська (поле 43, 50.074879°, 19.951948°));
• Родина Черлюнчакевичів — поховання у родинному гробівці. З цієї родини походив о. Йосиф Черлюнчакевич (1829—1911) — настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові;
• Микола Зиблікевич — українець, президент Кракова (50.075032, 19.952618);
• Петро Рогаля Левицький. Інскрипція: отець Петро Рогала Левицький. Почесний крилошанин. Настоятель греко-католицької парафії Святого Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б. П. (50.073807, 19.950491);
• Олександр Таневський (Тетеря) (1833—1904), підполковник російської армії, керівник відділу в повстанні 1863/4, поле 24, родинний гробівець (50.074144, 19.952204);
• Лев Лаврисевич (1798—1854), греко-католицький священник, професор та ректор Ягеллонського університету, голова Краківського наукового товариства, поле H. (поховання не зберіглося);
• Еміліян Сеневич (бл. 1833—1909) — греко-католицький священник, в'язень і вигнанець з Польського королівства, псаломщик та сповідник при Маріацькому костелі, поле Ra, гробівець ветеранів повстання 1863 р. (50.074022, 19.954845);
• Йосип Василько (1844—1896), архітектор та інженер, керівник будови головного залізничного вокзалу в Кракові, поле VII. (50.074491, 19.952101);
• Поховання капелана цісарсько-королівського війська, о. Івана (прізвище збите) — о. Іван Филиповський^[4] (народився 1858 — помер 5.07.1913) р. поле V (50.073807, 19.950491);
• Мирон Вахнянин — один із засновників Українського лікарського товариства (1910 р.), викладач медичного факультету таємного Українського Університету у Львові, автора наукових праць в галузі медицини. Поле — Hd, ряд PŁD, поховання ZACH-NAR (50.073903, 19.956049);
• Юлій Коссак — українець за походженням, греко-католик, відомий художник (поле XIIB, ряд płn, місце: po lewej Wędrychowskich, 50.074756, 19.951170);
• отець Іван Борсук (1842—1909) — настоятель греко-католицької парафії Воздвиження Чесного Хреста у Кракові впродовж 25-ти років, почесний крилошанин Перемишльської капітули. Разом з ним поховано жінок: Міхаліну Міхулову — дружину о. Борсука, Юзефу Міхулувну та Олександру Лепку — дружину Богдана Лепкого (1877—1937), 50.074480, 19.953854 — нагробок пошкоджений — впав хрест;
• Микола Чижевський (1890—1954), командир артилерії 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, лицар ордену Залізного хреста, після війни професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXVII, ряд 4, поховання 9, 50.076448, 19.955383);

• Олександр Доценко (1897—1941), генеральний ад'ютант Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історик, публіцист (поле XXXVІІІ, ряд північний, поховання 2, 50.076132°, 19.954807°);
• Микола Дубовицький (1903—1985), хорунжий Армії УНР, пізніше професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXV, ряд західний, поховання 2, 50.076268, 19.956279);
• Юрій Корогода (1900—1992), хорунжий Армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода (1914—2009): поле: IIA, ряд західний, з права від поховання Zabłockich, 50.074116, 19.951930);
• Іван Руденко (1896—1938), офіцер 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР;
• Мартин Волков (1892—1972), старшина Армії УНР, згодом вчитель, священник, депутат Сейму ІІ РП;
• Осип Назарук (01.01.1883 — 29.03.1940), міністр УНР, поле XXXIV, західний ряд, поховання 25, координати поховання: 50.075617, 19.956048;
• Йосип Білевич (09.10.1866 — 15.10.1942) — генерал-хорунжий Армії УНР, лицар Хреста Симона Петлюри (поле LXXV, ряд 13, поховання 11, 50.077159, 19.949941, похований разом з Тетяною Рубою 1913—1963);
• Андріан Марущенко-Богдановський (1897—1941), полковник Армії УНР, інженер-металург, похований разом з Кароліною Богданівською, інженер, інспектор шкіл, померла 31.12.1984 р. у віці 87 років (поле LXXIII, ряд 27, місце 9, 50.076158, 19.953054);
• Дмитро Переверзів (31.01.1868 — 27.10.1928) — полковник, начальник постачання 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР (поле 3, ряд південний, місце 12);
• Олекса Чалий (1896—1929) — козак Армії УНР;
• Новосільський Степан (Новосельський Стефан 1884—1966) — козак Армії УНР, батько Юрія Новосільського;
• Пам'ятник-могила українців, що померли в таборі для полонених у Домб'є, (50.076936, 19.948835);
• Іван Владиславович Слєщинський — доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської академії наук.
• Богдан Лепкий Письменник у гробниці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою «Богдан Лепкий поет» і встановлений у 1972 р. барельєф письменника (скульптор Григорій Пецух); (поле XXXIV, південний ряд, гробниця Szajdzieckich, 50.075486, 19.955883).
• Степан Смаль-Стоцький, (поле XXXIV, ряд — płd, поховання 7, 50.075488, 19.955867);
• Новосільський Юрій (Єжи Новосельський), поле LXIXPASB, ряд, 1, поховання 12 (50.075298, 19.956018);
• Євген Барвінський — український і польський історик, архівіст, бібліограф, юрист, видавець;
• Теодозій Сташко — голова української студентської громади 1934/35 рр. (помер 27.03.1939 р., поле XXXVIII, ряд — płd, поховання 16, 50.075979, 19.954484);
• Степан Томашівський (поле Bb, східний ряд місце з-права від Anna Deji, 50.072964, 19.954140);
• Лев Ґец (1896—1971) — український художник, похований разом з дружиною Анною Ґец, уродженою Меканюк (1912—2001), поле 69а, 4 ряд, правий бік (50.075852, 19.947850);
• Ольга Лясківська (1906—1983, багаторічний діяч УСКТ в Ельблонгу, вчителька української мови, поле LXXIII, ряд 8, поховання 14, похована разом з Владиславом Лясковським, Катериною Лясківською, Леоном Лясківським та Ядвігою Пастушак, 50.076463, 19.952473); поруч з похованням Лясківської знаходиться поховання з греко-католицьким хрестом та підписом «Okulicz Kozaryn»;
• Олег Чижевський — син Миколи Чижевського (1930—1971) видатний фізик та спелеолог, поле PAS 84, ряд 18, поховання 2 (50.076134, 19.955703);

• На кладовищі поховано також Гуків (родинний гробівець), Сас Новосільських, Шеперовичів-Медведів, Василя та Франтишку Римарів та ін. українців^[5][6].
• Поховання жертв Явожна. У 2019 році Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в'язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в'язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі та на військовому цвинтарі по вул. ul. Prandoty. Частину решток ексгумовано та перенесено до спільного поховання-крипти в полі ХХІХ (50.074382, 19.947199) з написом «Тим, що пішли» («Pamięci tych, co odeszli»). До сьогодні вціліла могила Романа Дзівіка (Romana Dziwika) та трьох інших в'язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. (кватера LXXV, ряд 11, поховання 16, 50.077219, 19.949978)^[5].

• 
  Поховання Григорія та Йосипа Терлікевичів. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Яна Матейка. Фото 2021 р.
• 
  Гробівець Березницьких з символічним похованням Кароля Пьотровича. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Юліуша Коссака. Фото 2021 р.
• 
  Нагробок отця Петра Рогали Левицького. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Олександра Таневського. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Людвіга Сембратовича. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Людвіга Сембратовича. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Мирона Вахнянина. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Теодозія Сташка. Фото 2021 р.
• 
  Поховання військового священика о. Івана. Фото 2021 р.
• 
  Поховання отця Івана. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Еміліяна Сеневича. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Еміліяна Сеневича. Фото 2021 р.
• 
  Поховання отця Івана Борсука. Фото 2021 р.
• 
  Поховання отця Івана Борсука. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Андріана Марущенко-Богдановського. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Юрія Корогоди. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Юрія Корогоди. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Степана Томашівського. Фото 2021 р.
• 
  Поховання Йосипа Білевича. Фото 2021 р.
• 
  Могила Олександра Доценка. Фото 2023 р.
• 
  Нагробок Альбіна та Юлії Долинських. Фото 2024 р.

• Раковицький цвинтар у Кракові очима українця // Українські цвинтарі
• Zarząd Cmentarzy Komunalnych w Krakowie. Cmentarz Rakowicki (пол.)
• Śladami Miłosza po Krakowie / Wojewódzka biblioteka publiczna w Krakowie (пол.)
• Цикл «Краків для українця»: Українські сліди та пам'ятки у Кракові