Реактив Фелінга — Вікіпедія

Реакти́в Фе́лінга, рідина́ Фе́лінга — аналітичний реактив, що застосовується для якісного визначення наявності альдегідної групи у деяких органічних сполуках, зокрема вуглеводах (головним чином у моносахаридах). Реактив був запропонований у 1849 році Германом Фелінгом.

Розчин комплексу (ліворуч) і отриманий осад (праворуч)

Реактив готують, змішуючи розчини сульфату міді(II) і тартрату калію-натрію (сегнетової солі) у 10 % розчині лугу. Внаслідок взаємодії утворюється синій комплекс тартрату міді(II):

Для визначення альдегідів свіжоприготований розчин нагрівають до кипіння і додають до нього досліджувану речовину: при наявності в ній альдегідної групи комплекс Cu(II) відновлюється і утворює гідроксид міді(I), що розкладається із випадінням червоного осаду оксиду міді(I):

${\displaystyle \mathrm {R{-}CHO+2Cu^{2+}+4OH^{-}\longrightarrow R{-}COOH+Cu_{2}O\downarrow +2H_{2}O} }$

Із бензальдегідом та іншими ароматичними альдегідами реактив Фелінга не взаємодіє, для їхнього визначення застосовується реактив Толленса.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Реактив Фелінга

• Реактив Бенедикта
• Реактив Толленса

• Жаровський Ф. Г., Пилипенко А. Т., П'ятницький І. В. Аналітична хімія. — 2-е. — К. : Вища школа, 1982. — С. 232.
• Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — С. 463. — ISBN 966-7065-87-4.
• Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)