Роберт Сімсон — Вікіпедія

Роберт Сімсон
Народився14 жовтня 1687(1687-10-14)[1][2][…]
West Kilbrided
Помер1 жовтня 1768(1768-10-01)[1][2][…] (80 років)
Глазго, Ланаркшир, Шотландія, Королівство Велика Британія[4]
Країна Королівство Велика Британія
Діяльністьматематик, історик математики, викладач університету
Alma materУніверситет Глазго[5]
Відомі учніКолін Маклорен[5] і Matthew Stewartd[5]
Знання мованглійська[1]
ЗакладУніверситет Глазго
Magnum opusThe Elements of Euclid, viz. the first sixs books, together with eleventh and twelfhd

Роберт Сімсон (англ. Robert Simson; 14 жовтня 1687 — 1 жовтня 1768) — шотландський математик, доктор медицини, професор математики в Університеті Глазго.

В 1723 р. в XL томі «Philosophical Transactions» під заголовком «Two general propositions of Pappus, in which many of Euclid’s porisms are included» надруковано першу працю Сімсона; потім йшли: «Apollonii Pergaei locorum pianorum libri II, restituti a Rob. Simson» (Глазго, 1749) і «The Elements of Euclid» (1756) — підручник, багато разів перевидавався. Інші твори Сімсона: «Sectionum conicarum libri V» (Единбург, 1735; переведено німецькою) і «On the extraction of the approximate roots of numbres by infinite serius» («Philos. Transact.», 1753).

Після смерті Сімсона залишилися в рукописі багато невиданих його робіт. З частини їх склався виданий в 1776 збірник «Simson’s opera quaedam reliqua», містить: 1) Apollonii Pergaei de sectione determinata, 2) porismatum liber, 3) de logarithmis liber, 4) On the limits of quantities and ratios, 5) Some geometrical prob l ems. У другому з цих творів автор дає визначення «порізми» у сенсі Евкліда. Це визначення, прийняте математиками, затрималося в науці майже на століття. На рік раніше вийшли також «Elements of the Conic Sections» (Единбург, 1775).

Пряма, відома під ім'ям сімсонової, яка проходить через основи перпендикулярів, опущених на сторони трикутника з якої-небудь точки описаного навколо нього кола, ніколи не належала Сімсону.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  5. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Література

[ред. | ред. код]