Роздольне (Кальміуський район) — Вікіпедія

село Роздольне
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Кальміуський район
Тер. громада	Кальміуська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14100050260024364
Облікова картка	с. Роздольне[1]
Основні дані
Засноване	1779
Населення	2451
Поштовий індекс	87252
Телефонний код	+380 6253
Географічні дані
Географічні координати	47°37′ пн. ш. 38°01′ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	65 м[2]
Водойми	р. Кальміус, Мокра Волноваха
Відстань до обласного центру	57,8 км
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Каракуба
Відстань до залізничної станції	11,1 км
Місцева влада
Адреса ради	87252, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Роздольне, вул. Леніна, 98
Сільський голова	Дьяконенко Павло Савелійович
Карта
Роздольне
Роздольне
Мапа
Роздольне у Вікісховищі

Роздо́льне (до 1946 року — Велика Каракуба) — село в Україні, у Кальміуській міській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 2451 осіб.

Розташоване на місці злиття Мокрої Волновахи та Кальміусу. Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом Т 0508.

У 2014 році внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

Село Велика Каракуба (від кримськотатарського qara qoba — «Кара Коба» — «чорна печера») було засноване в 1779 році грецькими переселенцями з однойменного кримського села. Іменувалося воно також і Старою Каракубою на противагу Новій Каракубі, заснованої вихідцями з Великої Каракуби.

У 1780 році в селі була побудована кам'яна церква. У 1786 році з'явилася нова церква. Жителі пряли шерсть і займалися виготовленням вовняних виробів. Було поширено килимарство. Велика Каракуба славилася своїми килимами на весь повіт.

У селі був млин і каменоломня. Будівельний камінь добували, дробили і сортували за розмірами. Добували камінь різного кольору: білий і сірий вапняк, бурий пісковик.

У 1946 році село перейменоване в Роздольне.

На околиці села знайдено залишки поселень епохи неоліту, міді, бронзи (V—I ст. до н. е.), А також поселення салтівської культури (VIII—X ст. н. е.).

На протилежному (лівому) березі річки знайдено багате сарматське поховання.

На території радгоспу «Каракубський» в місці впадання в Кальміус його правої притоки Мокра Волноваха розташований геологічний заказник загальнодержавного значення Роздольненський, створений у 1974 році. Пісковики і конгломерати верхнього девону (370 млн років) і вапняки нижнього карбону. Тут також трапляються базальтові порфірити і туфи, а також докембрійські граніти і пегматити (2 млрд років). Площа заказника 100 га.

На південному сході села розташоване геологічне заповідне урочище місцевого значення Василівка.

У селі розташовані елеватор і центральна садиба колишнього радгоспу «Каракубський».

Відстані по автомобільних магістралях:

• • 54 км — до обласного центру
  • 26 км — до російсько-українського кордону
• Найближча залізнична станція:
  • 9 км — до залізничної станції «Каракуба»;
• Морський порт:
  • 70 км — м. Маріуполь
• Аеропорти:
  • 65 км — м. Донецьк
  • 75 км — м. Маріуполь

За даними перепису 2001 року населення села становило 2451 особу, з них 2,49 % зазначили рідною мову українську, 95,23 % — російську та 2,24 % — грецьку мову^[3].

• Джуха Іван Георгійович — російський геолог, мінералог; дослідник історії греків Приазов'я та понтійців загалом, керівник проєкту «Грецький мартиролог»; політичний та громадський діяч.

• Ясла-садок «Золотий півник» с. Роздольне Роздольненської сільської ради [Архівовано 17 квітня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.