Розтиральник — Вікіпедія

Розтиральник і зернотертка. Трипільської культури.
Неолітичні розтиральники. Франція.

Розтиральник або розтиральний камінь, кура́нт (від фр. courant — «бігун») — кам'яне знаряддя, верхній камінь зернотертки. Використовується для розтирання або товчіння будь-яких речовин. Аналогічним за призначенням знаряддям є товкач, але він подовжений і працює у вертикальному положенні.

Розтиральники застосовувалися і для обробки інших кам'яних виробів або будівель шляхом їх сточування, шліфування. Виготовлялися з різноманітних порід і мали різну форму: плоских дисків, округлу тощо. Часто розтиральниками служили звичайні гальки, на яких залишилися сточені ділянки. Найбільше характерні для неолітичних, енеолітичних поселень та поселень Бронзової доби.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох / Пер. с чеш. — М.: Мысль, 1988. — С. 65—68. — ISBN 5 244 00188 4

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Manos and mullers (англ.)